Роздача без слонів

В інтерв'ю Контрактам Михайло Чечетов розповів про те, що:

1) на Одеський припортовий претендують всі ФПГ

2) до закінчення політреформи варто ввести приватизаційний мораторій

3) інвестори БЮТ розраховують на політичні дивіденди

4) Кабмін Януковича загнали в кут

Кабмін розраховував виручити в 2007-м від продажу держвласності 10590000000 грн, до початку листопада Фонд держмайна перерахував до бюджету всього 1,73 млрд грн. Хто відповідальний за провал приватизації?

- Великий бізнес любить політичну тишу, а її в поточному році в Україні не було. Я часто зустрічаюся з потенційними інвесторами і можу стверджувати, що багато хто стурбований перспективою другого прем'єрства Тимошенко, яка обіцяла в 2005-м реприватизувати (а фактично, перепродати) близько 3000 об'єктів. Відповідно, я б не звинувачував у провалі приватизації керівництво Фонду держмайна. Сама ситуація в країні і логіка її розвитку не сприяє ефективній приватизації держвласності. У цьому сенсі навіть добре, що не відбулися продажу Укртелекому та Одеського припортового заводу (а саме на ці об'єкти робило ставку уряд, закладаючи до держбюджету параметри приватизаційних надходжень). Був ризик просто спалити об'єкти, не отримавши ефекту ні в частині надходжень, ні в плані розвитку цих підприємств. Швидше за все, ці об'єкти будуть продані вже наступного року.

Переформулюємо питання: чому Кабмін спробував виставити на торги держпакет акцій ОПЗ, а президент призупинив цю ініціативу?

- Двоїстість виконавчої влади - це проблема. Я не заперечую, що президент - це глава держави і у нього може бути своє бачення перспектив розвитку економіки, але ж управління держвласністю - конституційна прерогатива Кабміну ... У рішенні Віктора Ющенка про припинення підготовки конкурсу з продажу ОПЗ є дві складові: з одного боку , президент правий у тому, що продавати завод в умовах політичної нестабільності недоцільно, а з іншого - очевидно, що в такому рішенні були зацікавлені ФПГ, які розраховують купити Одеський припортовий при новій владі.

Ви натякаєте на інтереси групи "Приват", що підтримує Тимошенко?

- Я не виключаю, що певні сили, що мають виходи або на самого президента, або на керівництво Секретаріату, лобіювали рішення відстрочити продаж ОПЗ.

Припустимо, а чому уряд вирішив виставити ОПЗ на продаж в умовах політичної нестабільності?

- Це болюча тема, уряд, запланувавши приватизаційні надходження в обсязі 10590000000 грн, виявилося загнаним в кут. Ми, прийшовши до влади, були впевнені, що Кабмін пропрацює років п'ять. В умовах політичної стабільності приватизація і ОПЗ, і Укртелекому видавалася реальною, під відповідні надходження були сплановані витрати (у тому числі й соціальні). А після того як країну повкидали в чергову політичну кризу, Кабмін був поставлений перед фактом: потрібно виконувати держбюджет.

Чи претендує, за вашою інформацією, SCM Рината Ахметова на ОПЗ?

- На Одеський припортовий завод претендують всі українські ФПГ, що мають реальні фінансові можливості його придбати. До речі, при прийнятті держбюджету-2007 питання продажу Укртелекому та ОПЗ були узгоджені з президентом; більше того, ці "фішки" були включені в список об'єктів, що підлягають приватизації, за наполяганням Віктора Ющенка.

А ви не думаєте, що змінити думку президента щодо доцільності продажу ОПЗ могла, наприклад, покупка Луганськтепловозу російським Трансмашхолдингом всього за 300 млн грн?

- У випадку з Луганськтепловозом ні ФДМУ, ні Кабмін не переслідували самоцілі - продати об'єкт якомога дорожче, а гроші проїсти. У розділ кута ставили ідею залучення стратегічного інвестора, здатного забезпечити розвиток підприємства, вивести його на траєкторію стійкого зростання ... І законодавство дає можливість державі проводити усвідомлену приватизаційну політику, а точніше формулювати конкурсні умови таким чином, щоб відсікти шантрапу, яка, заволодівши підприємством, може його просто угробити. Це добре, що Луганськтепловоз купив холдинг, який успішно працює в цьому ж ринковому сегменті. Адже приватизація - це не тільки інструмент наповнення держбюджету, а й своєрідне лікування підприємства. У цьому плані вибір інвестора, який подбає про об'єкт, не менше відповідальний, ніж вибір лікаря в лікарні.

Хіба такий суб'єктивізм не провокує корупцію?

- Стратегічно важливі підприємства не можна продавати просто так, кому попало. Питання в тому, хто повинен координувати і контролювати процес написання умов ... Якщо ми не довіряємо Фонду держмайна (хоча там працюють профі), можна передати відповідні функції Кабміну, залучити народних депутатів, зробити цей процес більш прозорим.

Чому від Луганськтепловозу відшили групу Костянтина Жеваго?

- Що б не говорили, а приватизація підприємства була проведена в рамках закону ... До речі, в процесі підготовки програми приватизації на наступний рік представники Фонду держмайна, Кабміну та президентського Секретаріату домовилися, що ціновий фактор буде визначальним і при продажу стратегічних підприємств. Таким чином, у разі ухвалення програми, держава може переорієнтувати приватизаційну політику головним чином на наповнення держбюджету.

Про що ж домовлялися президент і керівництво Кабміну, припускаючи продавати стратегічні підприємства в 2007-му? Невже регіонали, розраховуючи дефіцит держбюджету, не розуміли, що Ющенко може блокувати приватизацію?

- Ми розраховували, ще раз підкреслю, на політичну стабільність. Віктор Ющенко сам виголосив після обрання Віктора Януковича прем'єр-міністром історичну фразу: мовляв, чотири наступних політично спокійних року до нових виборів слід використовувати для соціально-економічного ривка. Так, ми не думали, що президент зійде з цього магістрального шляху і розпустить парламент.

Чи не здається вам, що Ющенко підштовхнуло до розпуску ВР прагнення коаліції сколотити конституційну більшість (300 народних депутатів), що дозволяє Кабміну продавати що завгодно і як завгодно?

- Було б логічно, якби після політреформи ФДМУ увійшов до складу уряду і проводив приватизаційну політику в контексті певної економічної стратегії. Власне, на це ми й розраховували. Існування двох центрів прийняття рішень заважає приватизації, але я думаю, що спірні питання можуть бути вирішені після завершення політреформи, в цьому зараз зацікавлені всі. Причому головне достоїнство цієї реформи (при всіх її недоліках) полягає в тому, що українська держава пішло від урядів-тимчасових правителів, які президент міг призначати і звільняти, коли йому заманеться. Що ж до причин політичної кризи, то, на мій погляд, немає нічого поганого в тому, що працівники одного заводу переходять на інший. Просто директору, від якого йдуть люди, варто задуматися: чи не самодур він, чи не пройдисвіт, що не нездара чи що? .. Адже люди, у тому числі і народні депутати, тягнуться до професіоналів.

Є інша версія формування конституційної більшості: люди, особливо народні депутати, тягнуться до грошей.

- Це просто слова. А ось прагнення БЮТ і частини НУ-НС прив'язати депутатів до фракцій імперативним мандатом - це факт. Не потрібно вводити в політиці кріпосне право, це нічого нікому не дасть! .. Слід сідати за стіл і домовлятися. Адже в стабільності зацікавлені всі ФПГ, що стоять за ключовими політичними силами, всі розуміють, що потрібні спільні правила і гарантії прав власності. Наприклад, Рінат Ахметов і Борис Колесников неодноразово прямо і публічно декларували, що їм не потрібні преференції в бізнесі, в тому числі і при приватизації, їх цікавить чесна конкуренція. Насправді проблема зводиться до того, що деякі великі бізнесмени, які вклали гроші в той же БЮТ, розраховують отримати дивіденди після приходу до влади Юлії Тимошенко. Було б непогано, щоб люди зрозуміли, що пільги - це виключно тимчасове явище, за яке до того ж рано чи пізно доведеться платити. Ющенко правий у тому, що Україні потрібна розумна конституційна реформа.

Чи має сенс ввести мораторій на приватизацію великих об'єктів до завершення політреформи?

- З одного боку, потрібно розуміти, що приватизаційний Рубікон пройдено, шляху назад, як би цього комусь не хотілося, вже немає. З іншого - в умовах політичної нестабільності не слід приватизувати підприємства тільки заради латання бюджетних дірок. Можливо, стратегічні об'єкти дійсно варто притримати до того, як буде збалансована система влади, а потім виставити підприємства на прозорі торги, поставивши в рівні умови всі зацікавлені ФПГ. У всякому разі, це дозволило б раз і назавжди закрити нездорову реприватизаційну тему ... Але ж є й інший бік цієї медалі: що залишиться від великих держпідприємств до того часу, як їх виставлять на продаж? Адже не секрет, що топ-менеджмент, системи збуту і поставок ряду об'єктів давно приватизовані.

Ви б хотіли знову очолити Фонд держмайна?

- Я, на відміну від мого колеги по фракції пана Піскуна, який тричі був генпрокурором, не хочу входити вдруге в одну й ту ж річку. Керівництво Фондом - це пройдений етап. Мені подобається законодавча робота, публічна політика.

Діловий тижневик "Контракти" № 45 від 05.11.07

Розмовляли Ганна САЙЧЕНКО, В'ячеслав ДАРПІНЯНЦ

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Роздача без слонів

Екс-голова Фонду держмайна Михайло Чечетов назвав винних

в провалі приватизації-2007

В інтерв'ю Контрактам Михайло Чечетов розповів про те, що:

1) на Одеський припортовий претендують всі ФПГ

2) до закінчення політреформи варто ввести приватизаційний мораторій

3) інвестори БЮТ розраховують на політичні дивіденди

4) Кабмін Януковича загнали в кут

Сухий пайок

Мета інвестиційних фондів - принести інвесторові високий дохід на вкладені в ПІФ кошти. Прибутковість відкритих пайових інвестиційних фондів з початку 2007 року зросла на 49%. Чому відкриті пайові фонди з дохідністю 50% річних не користуються попитом в українців - читайте в діловому тижневику Контракти.

Хрестовий похід

В останні роки попит на вишиванки стрімко зростає, констатують українські модельєри. Україна - одна з небагатьох країн, де вишиванки носять в побуті, що зумовлює утворення досить ємною ринкової ніші. Про те, хто виробляє вишиванки, де і почому вони продаються - читайте в діловому тижневику Контракти .

Шоу-бізнес. Нотна грамота.

В інтерв'ю Контрактам генеральний директор холдингу Lavina Едуард Клім розповів про те, що:

1) музиканти не бізнесмен, але деяким вдається створювати великі компанії

2) помилково будувати бізнес, розраховуючи на те, що більшість людей поділяють ваші смаки й уподобання

3) як на Тіні Кароль можна заробити більше, ніж на Мадонні.