Я Павличко, воїн світла

Пародія на карамелеве вірш Дмитра Павличка про Юлію Тимошенко
Я Павличко, воїн світла
Певно частка Вже така
Я почав двобій з пітьмою
У Комсомольськая Цекало
Я писав про Че Гевару
Про Хрущова, про врожай
Як співає, розквітає
Рідний наш Радянський Край.
Та коли сідів на з'їздах,
Клав в кишеню гонорар
Думав Тільки про Вітчизну -
На душі лежав Тягар.
Важко Було за Комуни:
Чі не нашкірна дитинчам
Мало вивчити на пам'ять
Вірш Павличка та Драча.
Друкувалися комуняки
Наші повні Зібрання,
Відправлялі нас в круїзі,
На курорті в заслання
У санаторії у Ялте
Катувал нас смороду,
І Було мені там зліше
Ніж в гестапівській тюрмі
А тоді Нарешті воля -
Горбачов та хозрасчот
Стали люди босі й голі,
Я ж збагнув, что патріот.
Що засуджено Суворов
Я червоний тієї терор!
Ставши писати я про Крути,
Про УПА, Голодомор.
Рассказал я, что робили
На вкраїнській на землі.
Ті огідні Партократи,
Яничари, москалі.
Ставши народними депутатами
Демократом справжнім ставши,
Дали грошів повну хату -
Ніби Комунізм настав!
Помаранчовім гєнсєкам
Гімні я тепер творю,
Абі знала вся планета
Про велику букву "Ю".
Вісь минуло двадцять років
Скрізь руїна та пітьма
Та не якщо вічнім морок -
Бо в народу є Вона!
І хочай ЇЇ катують
Янучари та хахли,
Буді Юля Президентом!
"Будуть люди на землі"!
Слався, Біла мов гарячка!
Паровоз лєтіт впєрьод,
А злочинна противсіхів
Україна прокляньот!
Хто сказав, що "всьо пропало!"?
Що то за капітулянт?
Має Юлю Україна!
Має Юля мій талант!











