Погроза або блеф: чи потрібно світу боятися нової зброї Росії

Росія продовжує хвалитися тим, що нарощує свій військовий потенціал. У підконтрольних Кремлю ЗМІ все частіше з'являються повідомлення про те, що 2018-2020 роки нібито повинні стати проривом для "оборонки" сусідньої з Україною держави.

Що саме готує Росія і чому це більше скидається на замилювання очей - в матеріалі "Обозревателя".

НАТО нарощує сили

У 2018 році оборонний бюджет Росії склав - $46 млрд (2,5% від ВВП), що набагато менше ніж у головного конкурента США ($700 млрд), Великобританії ($60 млрд) і порівняно з витратами Німеччини і Франції (приблизно по $40 млрд) .

Читайте: Чим розгромили росіян у Сирії: що відомо про потужну зброю США

Про що говорять ці цифри? По-перше, Захід продовжує планомірне збільшення витрат на "оборонку". По-друге, в цій ситуації Кремлю нерозумно навіть заїкатися про суперництво з американцями, які давно вже грають у своїй власній інопланетній лізі.

Швидше слід проводити паралелі з Німеччиною, яка є одним із стовпів НАТО в Європі. Поки що німці витрачають на свою "оборонку" лише 1,2% від ВВП. У процентному співвідношенні це в рази менше, ніж у Росії, але в перекладі на доларовий еквівалент - цифри вже практично рівні.

Однак і це ще не все. Ще до свого вступу в президентську посаду Дональд Трамп не раз дорікав країнам НАТО в тому, що ті мало витрачають на військову сферу. Американський лідер навіть погрожував тим, що при ньому США можуть зовсім залишити Альянс, якщо союзники не збільшать свої витрати до 2%.

Не можна сказати, що всі країни Європи із захопленням відреагували на таку перспективу, але тиск американців дає свої плоди. Так, міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен вже дала зрозуміти, що витрати будуть збільшені в кілька етапів. Крім того, про збільшення витрат на оборону до 2% вже оголосили Британія, Греція, Польща та Естонія. За ними обов'язково потягнуться й інші.

Чим відповідає Росія?

Кремль виявився у складній ситуації. Ставка на те, що Захід не наважиться відповісти силою на силу - не виправдалася. Країни НАТО не здригнулися, а значить Росія зобов'язана не відставати. Ось тільки ресурсів на це у неї вже не вистачає.

Витрати на війну в Сирії, утримання "бананових республік" на Донбасі, санкції США проти російських збройних компаній - все це пасив для російського бюджету. При цьому зростанню доходів, природно, братися нізвідки.

Очевидно, що всі заяви Путіна про виведення військ з Близького Сходу - це брехня. Війна далеко не закінчена, а настільки жирний шматок, яким є Сирія, потрібно не тільки захопити, але й утримати. Тому бої тривають, а після розгрому "вагнерівців" Росія ще й посилила там своє авіаугрупування декількома винищувачами і штурмовиками. Серед них і новітній СУ-57, який вирішили випробувати в бойових умовах.

Те ж саме стосується Донбасу. На щастя, з останнього серйозного загострення на сході України пройшов приблизно рік, проте забиратися звідти Москва явно не має намірів. Як мінімум тому, що докладає максимум дипломатичних зусиль для того, щоб поховати ідею з введенням миротворців на Донбас.

Читайте: Вітчизняного виробництва: Муженко розповів, яку зброю отримають ЗСУ

І це лише дві найбільш відомі проблемних зони, в які Москва продовжує вливати гроші. А є ще Нагорний Карабах, Придністров'я, Південна Осетія і Абхазія. У кожному з цих місць у росіян є свої інтереси, а в силу повної економічної несамостійності "республік", їх доводиться годувати.

Отож все це пасив для російського бюджету, від якого було б краще скоріше позбутися. Однак у Кремлі розуміють, що якщо вже вони стали на шлях війни, то повинні йти по ньому до кінця. Інакше проблеми можуть почати виникати вже всередині країни.

На щастя для верхівки РФ, у їхнього народу є величезний запас терпіння, чим на верху продовжують користуватися. Військові витрати продовжують рости в збиток соціальній сфері, що їм поки сходить з рук. Навряд чи цього запасу терпіння вистачить на десятиліття, але в березні Путін знову стане президентом, представить на суд росіян нову красиву програму по типу "травневих указів" 2012 року і продовжить гнути свою лінію, а для підтримки віри росіян у "незламну міць" їхньої держави, підгодовані ЗМІ продовжать тиражувати новини про нові розробки ВПК, від яких Захід неодмінно здригнеться і віддасть росіянам все, чого вони хочуть - від визнання законності анексії Криму до багатих нафтою регіонів Сирії.

Однак всі розповіді про прийдешній прорив російської оборонки - це нісенітниця.

На крок позаду

Сусіди України все ще займають провідні позиції в світі за обсягом експорту озброєнь, що можна було б розцінити як ознаку процвітання. Однак це не так.

У спадок від СРСР Росія отримала величезний військово-промисловий комплекс: сотні конструкторських бюро, обороннфх заводів і підприємств. Але на багатьох із них обладнання давно морально застаріле, а інші виявилися по вуха в боргах через невміле керівництво. І з проблемами зіткнулися не якісь периферійні підприємства, а флагмани - "Уралвагонзавод", "Курганський машинобудівний", авіаційний "Салют" та інші.

Крім того, середній вік співробітників оборонної промисловості в Росії з кожним роком зростає, а ось зарплати - ні Це все призводить до того, що військова промисловість РФ просто не встигає за амбітними завданнями, які перед нею ставить політичне керівництво.

Читайте: У Росії виправдалися за судно з контрабандною зброєю у Тунісі

При цьому російські ЗМІ продовжують твердити, що в найближчий рік-два на озброєння надійдуть новітні винищувачі п'ятого покоління СУ-57, гіперзвукова протикорабельна ракета "Циркон", нові танки Т14 "Армата", лазерні гармати і багато інших дорогих "іграшок", які нібито повинні допомогти Росії і домогтися своїх цілей на зовнішній арені.

Втім, що характерно, твердять про це лише журналісти, а все вище керівництво вважає за краще давати лише розпливчасті коментарі або ховатися від незручних запитань про терміни початку поставок на озброєння. Що це - секретність або ж небажання обіцяти зробити те, що зробити неможливо?

З огляду на процвітаюче в Росії злодійство і загальну корумпованість - більш імовірний другий варіант. А тим часом Захід продовжує тихо працювати, залишаючи агресивного сусіда України все далі позаду.