Приклад Аляски заразний: навіщо Трампу датський острів Гренландія
За інформаційним шумом навколо незвичної ідеї президента США Дональда Трампа про покупку Гренландії стоїть цілком прагматичний інтерес.
Контекст:
Трамп не перший американський президент, який захотів купити Гренландію: він реанімував ідею Гаррі Трумена. Крім того, Аляску, Луїзіану і Американські Віргінські острови США теж придбали за гроші.
Данія виступає проти продажу острова США, але пропонує американцям спільно вести там бізнес.
Гренландія потрібна США більше як стартовий майданчик для освоєння багатої на природні ресурси Арктики.
Трапм своєю пропозицією повертає питання територіальної експансії в світовий порядок денний.
Гренландія - найбільший в світі острів, розташований між Північним Льодовитим і Атлантичним океанами з населенням 56 тисяч чоловік. Основна маса живе на порізаному фіордами узбережжі, де немає льоду. Формально територія входить до складу Королівства Данія, але володіє широкою автономією.
Першими про намір Трампа купити острів написали The Wall Street Journal: за їхніми даними президент США цікавився у своїх радників і адвокатів наскільки реальна така угода. А юрисконсульт Білого дому проводив правову експертизу проекту. В результаті думки його помічників розділилися. Деякі підтримали цю ідею, але інші вважали таке бажання захопленням, що скоро мине.
Ідея зробити Гренландію американською є зовсім не новою: в 1946 році це вже намагався зробити президент США Гаррі Трумен. До слова, Аляска, Луїзіана і Американські Віргінські острови теж стали американськими за гроші. І логіка Трампа наступна: чому цей принцип не можна застосувати і до Гренландії?
Господарі проти
В ті часи Данія подякувала США за пропозицію, але відмовилася від неї. Повторилася ситуація і зараз. МЗС Данії в своєму повідомленні описало принади острова - природні копалини, найчистіша вода і лід, популяції риби, морепродукти, відновлювальна енергія та можливості для екстремального туризму, але запропонувало американцям спільно вести там бізнес, а не купувати острів.
Читайте: Трамп скасував візит у Данію через Гренландію: у чому справа
Публічно не підтримала пропозицію продати Гренландію і прем'єр цієї країни Метте Фредерікса. "Гренландія не для продажу. Гренландія НЕ датська. Гренландія є гренландською. Я дійсно сподіваюся, що це (ідея покупки острова - авт) було сказано не всерйоз", - сказала вона.
А громадянське суспільство, журналісти і експерти взагалі назвали Трампа божевільним.
У відповідь Трамп розмістив жартівливий колаж, де пообіцяв "не робити цього з Гренландією".
Але в кості помсти все ж скасував свій запланований візит в цю країну, перенісши її на "інший раз". При цьому Трамп додав в своєму Твіттері, що відвертою позицією Фредерікса заощадила "багато витрат і зусиль" для обох держав.
Стартовий майданчик для лідерства в Арктиці
Але цінність Гренландії для США не тільки в її природних ресурсах.
По-перше, острів важливий в контексті Північного морського шляху, який в останні роки набуває все більшого значення. Так, за останні 20 років обсяг щорічних вантажоперевезень по ньому збільшився в десять разів, досягнувши 18 млн тонн, а в 2019 році може досягти 26-30 млн тонн.
По-друге, відразу за Гренландією розташовується Арктика – один з найменш розвіданих регіонів на планеті з величезним економічним потенціалом. І доступ до неї спрощується з кожним днем через зміни клімату.
"Очевидно, що за пропозицією американського президента купити Гренландію стоїть зацікавленість в її природних ресурсах, доступ до яких завдяки змінам клімату і таненню льодовиків незабаром значно спроститься. І про це знає навіть Трамп, який відкидає існування проблеми зміни клімату - і він не приховує того, що США прагнуть отримати лідерство в боротьбі за Арктику в майбутньому", - вважає кореспондент Deutsche Welle у Вашингтоні Олівер Саллет.
Читайте: "Чим ми гірші від Гренландії?" Трампу запропонували купити цілу країну
Проблема для США в тому, що не тільки Америка хоче отримати в майбутньому доступ до природних ресурсів Арктики. Крім США до арктичних країн належать Канада, Норвегія і Данія, а також Росія.
Арктичний регіон раніше розглядався як можливий театр військових дій між США і СРСР. На Півночі була налагоджена інфраструктура, дислокувалася стратегічна авіація, криголами, підводні човни, будувалася система радарів раннього попередження. У нинішніх діях Путіна бачимо спробу відновити те, що було зруйновано після розпаду СРСР. Зараз Москва розгортає там все нові і нові військові сили, її криголамний флот складається з десятків суден, що більше ніж у США (у них експлуатється всього кілька криголамів).
Навіть Китай, який не володіє ніякими територіями в Арктичному регіоні, при цьому наполегливо і недвозначно висуває свої претензії на нього, аргументуючи це тим, що він є територіально "близькою до Арктиці" країною. А тут ще Росія сама пропонує Китаю освоювати Арктику спільно.
"Боротьба за природні ресурси і морські шляхи відображає зміну світового порядку і геополітичної ієрархії старих і нових світових гегемонів. І Трампу потрібно не що інше, ніж американське домінування в Арктиці - і за нього він повинен боротися проти Росії і Китаю", - вважає Саллет.
Можливі наслідки
Пропозицію купити Гренландію слід розглядати серйозніше, ніж просто як покупку нерухомого майна. Це серйозний сигнал про готовність порушувати досягнуте після 1945 року табу на зміни кордонів – раніше спроби деяких країн змінити їх (насамперед – військовим шляхом, як зробила Росія в Україні) не визнавалися світовою спільнотою.
А сам факт появи таких обговорень в США говорить про те, що світопорядок знаходиться під більшою ніж прийнято вважати загрозою - так як питання територіальної експансії знову опиняється в порядку денному, але вже з подачі країни-світового лідера, а не якогось другорядного гравця.