УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Росія у прольоті: на виборах у Болгарії перемогла проєвропейська партія

7,1 т.
Вибори у Болгарії

Партія екс-прем'єра Бойко Борисова "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЕРБ), яка підтримує зближення із Європейським Союзом, здобула перемогу на парламентських виборах.

Як повідомила Центральна виборча комісія після обробки майже 95% бюлетенів, політсила набрала 32,55% голосів.

За проросійську Болгарську соціалістичну партію під керівництвом Корнелії Нінової проголосували 27,02% виборців. Нінова вже визнала поразку своєї партії і привітала суперників.

Крім того, 4-відсотковий бар'єр до парламенту подолали коаліція "Об'єднані патріоти", що об'єднує кілька партій (9,12% голосів), "Рух за права і свободи", що представляє мусульманське населення Болгарії (8, 94%) і популістська "Воля" (4,16%). 

Читайте: ЗМІ дізналися про таємні "рекомендації" Кремля президенту Болгарії

Остаточні офіційні підсумки виборів будуть оголошені протягом трьох днів.

Розстановка політичних сил у парламенті нового скликання визначить напрямок зовнішньої політики Болгарії. Одним з основних передвиборчих обіцянок лідера ГЕРБ Бойко Борисова було прискорене приєднання країни до єврозони і зміцнення відносин із Євросоюзом.

Глава соціалістів Корнелія Нінова в разі перемоги обіцяла посилити боротьбу з корупцією і мафією, а також блокувати продовження санкцій ЄС проти Росії.

Дострокові вибори у парламент Болгарії стали необхідні після відставки правоцентристського уряду в листопаді 2016 року через поразку правих на президентських виборах. З січня 2017 року країною керує тимчасовий уряд, призначений новим проросійським президентом Руменов Радевим.

Читайте: "Ось як треба, русофоби": болгарський журналіст розповів про нерозділене кохання до РФ

Як повідомляв "Обозреватель", 13 листопада 2016 року кандидат від Соціалістичної партії генерал Румен Радев здобув перемогу на президентських виборах у Болгарії. Після обрання він виступив за "поглиблений діалог" з Росією.

Пізніше політик заявив, що "Крим де-факто російський, а де-юре - український", що викликало обурення у його попередника Росена Плевнелієва.