Блог | Терористи під Авдіївкою втратили цілу роту

28-29 січня російські найманці атакували позиції українських військовослужбовців в Авдіївці Донецької області: 5 наших хлопців загинуло.

Для суспільства ця новина стала резонансною, та я не розумію, чому увага прикута саме до Авдіївки, коли на інших напрямках відбуваються набагато страшніші речі. Чи знаєте ви, де кожного дня у зоні АТО відбувається найбільша кількість обстрілів і провокацій? За своїм фахом я веду статистику і по тижням збираю інформацію. Пропоную вашій увазі деякі цифри: 7-8 січня на всьому донецькому напрямку зафіксували 6 випадків порушення режиму тиші, своєю чергою на маріупольському напрямку таких випадків було зафіксовано 30. Чи, наприклад, 11 січня, коли на донецькому напрямку зафіксували 12 випадків порушення тиші, а на маріупольському – 31. Або ж до вашої уваги свіжіші дані за 24 січня: донецький напрямок – 6 обстрілів, маріупольський – 26. Схожі дані ми отримали 25 січня: донецький напрямок терористи обстріляли 8 разів, а маріупольський – 36.

Як бачите, у нас існують постійні точки "нестабільності", які своїми оперативно-тактичними ознаками не влаштовують обидві сторони конфлікту. І якщо взяти статистику, то можна прослідкувати, де саме в зоні АТО стабільно проводяться найзапекліші зіткнення. Тобто, це не лише Авдіївка. Це й Горлівка, Мар'їнка, Красногорівка, Павлопіль і Широкіне.

Чому ж протягом 28-29 січня так активно обстрілюють Авдіївку (власне, як мені повідомили з фронту, бої тривають і сьогодні, 30 січня)? Справа в тому, що Авдіївка дуже важлива з точки зору зосередження наших ресурсів, сил і засобів. Наші хлопці утримують авдіївську промзону і тримають під вогневим контролем Ясинуватську розв’язку. Це не дає спокою ворогу і він усіма силами намагається захопити ці території.

29 січня для нас була взагалі особлива дата – цього року 29 січня Україна відзначала 99 річницю бою під Крутами. Саме тому росіянам було важливо нанести цього дня матеріальні, фізичні, а головне – моральні збитки. Терористи хотіли показати нам, що "часи не змінюються і Росія нас як принижувала, так і продовжуватиме це робити".

Читайте: Светлая память о тех, кто стоял насмерть за украинский Донбасс

Протягом цих днів терористи здійснили наступ по такому ж шаблону, який уже застосовувався. Саме тому ми маємо стільки жертв з нашого боку. Це пояснюється навіть банальною теорією ймовірності: якщо вести масовий артилерійський обстріл з великокаліберних мінометів протягом години по позиціям, які солдати покинути не можуть – хтось точно загине. Так, на превеликий жаль, трапилось. І тільки після цього довготривалого обстрілу, терористи пішли в атаку. Втім є один важливий нюанс: доки російські найманці гатили по наших позиціях, українці зрозуміли задум ворога і коли терористи пішли вперед їх зустрів шквальний вогонь, який відбив наступ і навіть допоміг нашим військовим просунутися вперед.

Протягом цих днів терористи обстріляли дуже велику площу, серед якої, уже традиційно – житловий сектор. Саме тому ми маємо багато поранених цивільних, а також серйозні руйнування житлового масиву. У війнах нового покоління мирні жителі зазвичай несуть більші втрати, аніж військові. Тим паче, обстріли, які здійснювалися поблизу Авдіївки мали чітку мету – терор проти мирних (виснаження бойовими діями цивільних). А робилося це для того, аби ці налякані, голодні і виснажені люди легко піддалися маніпуляціям. В нинішньому випадку мова йде про російську пропаганду, яка сіє у головах жителів Донбасу страх перед українською армією та Україною.

Я дуже обережний у висновках, які дають наші експерти щодо великої кількості загиблих по той бік протягом останніх днів. Я ніколи не принижував ворога і не вважав, що він дурніший від нас, адже по той бік діють абсолютно професійні найманці. Та в будь-якому випадку біля Авдіївки росіяни втратили більше людей, адже та сторона, яка наступає, традиційно несе більші втрати, аніж та, яка захищається. Мова не йде про десятки загиблих і сотні поранених російських бійців. За моїми підрахунками, загальні втрати (сукупність вбитих та поранених. – Ред.) терористів становлять приблизно одну роту (орієнтовно 50-60 чоловік). Та ця цифра абсолютно логічна і невелика, адже такою кількістю загиблих і поранених вимірюється типовий бій між батальйонами під час війни.