8 квітня • оновлено в 16:36
МоваЯзык
Економіка Шоу

/ Баскетбол

Бродський: держава повинна стимулювати меценатів вкладати у спорт

18.9т
Читати матеріал російською

Президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський напередодні старту національної збірної у відборі до Євробаскету-2021 дав розгорнуте інтерв'ю журналісту сайту Tribuna.com Андрію Сеньківу.

Глава українського баскетболу відверто розповів про роботу на своїй посаді, ситуацію в Суперлізі Парі-Матч, взаємини з Ігорем Коломойським і розвиток гри.

– Коли ви стали президентом ФБУ, то говорили, що ваше головне завдання – врятувати український баскетбол. Вам це вдалося?

– Нескромно буде говорити, що це все я зробив. Але так, доклав до цього зусиль. Баскетбол не просто вижив, а претендує на те, щоб бути спортом №2 після футболу. Хотілося б, звісно, щоб був спортом №1, але це складно.

– Чи реально зробити баскетбол суперпопулярним видом спорту, якщо зали вміщають тисячу глядачів?

– Правильно кажеш – нам потрібні зали. Нам це вдалося. Ми продавили через попередній уряд субвенції на спільні будівництва залів із місцевими радами. Є відгук – закінчуються будівництва у Рівному, Кам'янському, Хмельницькому. Почали активно у Тернополі. Там є розуміння. Але є мери, які не хочуть цього. Наприклад, в Черкасах. Хоча там і клуб є, і діти, і моя приватна школа, яка виховала Михайлюка, Кобця, Ткаченка. А він не хоче баскетболу і все. У нього інші завдання – він тротуарною плиткою займається. Головне завдання в нашому житті – інвестувати в дітей, у спорт. А він інвестує у тротуарну плитку свого заводу.

Загалом у нас є зали – шкільні, університетські. Давайте їх задіємо, доведемо до ладу, відремонтуємо, почнемо використовувати за призначенням. Зараз прийшов міністр, як я завжди жартую, фізкультури, Бородянський. Він почув наші вигуки, почув Бубку, він хоче розвивати масовий спорт. Зали – це зали, та потрібна велика кількість небайдужих людей і підтримка держави.

– Як зробити так, щоб професійний баскетбол в Україні не залежав від небайдужих людей, а хоча б трошки заробляв?

– Зі спонсорами біда. Немає масовості, не працює система в усьому. Ми ж пострадянські люди. А там все було безкоштовно.

– Але вже 30 років минуло.

– Мойсей водив євреїв по пустелі 40 років. Тільки тоді середній вік життя був 40 років. Тому нам ще до 30 слід додати 30.

Ми знаходимо спонсорів всупереч усьому. Треба змінювати закони, щоб меценати могли зайти і все могло розвиватися. Зараз ухвалять закон про казино, дадуть гроші на зали. Треба брати багато чого з Європи, Америки. Чекати, поки все саме зміниться, складно. Треба стимулювати, це держава має робити. Ось зараз буде велике зібрання, "Київ-Баскет" стане акціонерним товариством – я вибрав 12 людей. Вони оберуть собі президента і розвиватимуться. Потрібно, щоб мери також брали участь, щоб це тусівка була, був інтерес.

– Що потрібно, щоб бізнесмен узяв свої гроші й віддав їх на баскетбол?

– Потрібні такі провідники, як я. Що потрібно, щоб струм ішов? Провід. Ми є, стараємося.

– Уявіть, що у мене дуже багато грошей. Умовте, щоб дав на баскетбол.

– У тебе є совість? Ти соціально відповідальний? Скільки можна – ти ж із собою не забереш ці гроші. Ніхто не йде ось так (стискає кулаки. – прим. Tribuna.com), кулаки у всіх розтиснуті. Гроші з собою не забирають. Подумай про дітей, про своє місто, про престиж. Якщо будеш цим займатися, з'являться повага, нові можливості. Це ж громадянське суспільство – будеш знайомитися з усіма. Це цікаво. Потім виникає додатковий інтерес – команда, дітки.

Ось я зараз пішов, привітався з усіма хлоп'ятами, збірниками, з усіма особисто знайомий – це приємно. Мій Ваня Ткаченко з моєї приватної школи. Прийшли, обнялися, я кайфонув.

– Чому так кайфуєте саме від баскетболу, а не, наприклад, від футболу?

– Це ще пішло з 90-х. Я завжди любив баскетбол, це таке, як шахи. Культурний вид спорту, безконтактний, соціальний. Завжди подобався, вже 30 років так.

– У футбол не думали зайти?

– Ні. Я дружив із футболістами, знаю, що це таке. Це більше індустрія, це не соціально.

– Ви не хочете, щоб баскетбол став також індустрією?

– Хотів би, щоб у нас було стільки ж грошей. Але не хотів би, щоб баскетбол міняв свою соціальність.

– Що вкладаєте в поняття "соціальність"?

– Це команда, це спілкування. У футболі не так – там б'ють одне одному по ногах, а тут дають одне одному пас руками, поважають. Це інше, інший вид спорту.

– Коли ви прийшли у ФБУ, то сказали: "Якщо через 2 роки тут не будуть продаватися квитки на всі матчі і в залах не буде людей, навіщо тоді я тут?". Все ок?

– Так, але хотілося б краще. Це Славко (Лопушанський, відповідає за маркетинг у ФБУ. – прим. Tribuna.com) не допрацьовує, це він винен, все не так робить. Якщо серйозно, то зараз є зали і матчі, на які люди не можуть потрапити – немає місць.

– Ви плануєте бути президентом федерації ще один термін?

– Термін допрацюємо, а там життя покаже. Я ж не вирішую.

– Можна ж любити баскетбол і допомагати дітям, не будучи президентом ФБУ.

– Буде хороший кандидат, я побачу, що він може зробити краще, ніж я, то піду на пенсію. Якщо він мене не переконає, буду конкурувати з ним на з'їзді.

– Яке найбільше задоволення приносить вам баскетбол?

– Ось я зайшов у роздягальню, привітався з усіма хлопчиками. Отримав задоволення. Успіхи Михайлюка – теж. Я кайфував на Матчі всіх зірок. Дітки. Не хочу в розмові з тобою займатися якимись пишномовними фразами. Мені все в баскетболі приносить задоволення. Це дивно. Я схиблений. Ти на мене так дивишся... Кондратьєв теж такий, за що я його і люблю в принципі. Він теж божевільний. Бачу, що коли програли, у нього очі, повні сліз. У мене те саме. Ми божевільні. Так і назви – "Бродський – божевільний".

– Реально, щоб іще один маленький українець потрапив в НБА?

– Михайлюк – великий трудівник і розумник. Він дуже багато працює над собою, навіть не уявляєте наскільки. У Кобця ще не зникли ці шанси, він ще може потрапити. Тренер потрібен – як Міхельсон. Це все комплекс: мама, тато, Бродський. Це все має скластися.

– Ми брали інтерв'ю у Володимира Бринзака і кілька разів запитували, що він зробив не так на посаді президента федерації біатлону. Він так і не відповів. Ви можете відповісти, що зробили не так біля керма баскетбольної федерації?

– Я б хотів, щоб баскетбол став ще більшим. Я збільшив його в чотири рази – кажу про різні змаганнях. А я хотів – у сім. Хотів би, щоб у Суперлізі було 12 клубів, а не 9. Поки не вийшло. Хотів, щоб ми завоювали якісь медалі, крім 3x3 і Універсіади, а на чемпіонаті Європи. Вірю в цю нову команду, молодих хлопців. Ми навчилися витягати їх із клубів. Вони вже інші люди – патріотичніші. Ось із Пустовим розмовляв, він каже, що завжди дуже радий грати за збірну.

– Він за ці два матчі зіграє більше, ніж за півроку в "Барселоні".

– Ну дивись – у нього там тренування, Барселона, 500 тисяч на рік. А ми нічого не платимо. Він приїхав за країну, розумієш? Якщо говорити загалом про те, що я зробив, то скажу так: "Зробив мало. Можна було зробити і хочу зробити більше".

– Ви робите багато, щоб у Суперлізі було більше команд, ви – щонайменше ініціатор створення і фінансування багатьох із них. Через це вся баскетбольна тусівка говорить про те, що ви впливаєте на клуби, тренерів, склади, менеджмент. Це правда?

– Ви знаєте, в чому головна суть спортивного маркетингу? Непередбачуваність результатів. Є баскетбол, оцінюю, що це все – мої діти. Я впливаю на всіх дітей. Я люблю їх, а вони – мене. Люблю тих, хто любить мене і баскетбол. Але я не впливаю завжди, а тільки тоді, коли їм погано. От не було у Харкові клубу – і я впливав, підтяг Коваля, спонсорів, знайшов нового президента. Запустив – пішло. Не вистачало грошей – з кишені свої віддавав. Це все мій вплив.

У Миколаєві була криза, не могли розібратися. Я вплинув публічно, сказав, як треба. Вважаю, що це правильно. Зараз впливаю на Рівне, тягну Ліщука, губернатора, мера, шукаю спонсорів, Якщо трохи не вистачить грошей – свої дам, поки вони своїх місцевих спонсорів знайдуть. На кого ще можу впливати? На Коломойського чи на "Хімік"?

На свій рідний клуб "Черкаські Мавпи" я теж не впливаю. Не керую тренером, не займаюся менеджментом – там є люди.

– У Черкасах ви зарплату платите?

– Я плачу. Точніше – моя компанія. І то не всю.

– А в "Київ-Баскет"?

– У цьому клубі дуже багато спонсорів. Буває, що спонсор вчасно не виплачує. Тоді плачу я, потім мені повертають.

– Якщо грають "Київ-Баскет" і "Черкаські Мавпи", кого підтримуєте?

– Це помилка, що "Київ-Баскет" – моя команда. Ще раз повторюю – це реальне акціонерне товариство. Зараз формалізується в документах. Там дуже багато спонсорів. Коли будь-яка команда грає з Черкасами, я підтримую баскетбол. Я за непередбачуваність результату. Головне – щоб ніхто не міг це передбачити. Якщо це є, тоді є інтерес. Я за інтерес.

– Були випадки, які доводять, що для федерації "Мавпи" – не дуже клуб. Але все ж – чи етично, що президент федерації і співвласник клубу – одна і та сама людина?

– Чи етично було б, якби в Черкасах раптом прийшов нормальний мер, який би хотів забрати команду? Я віддав би її із задоволенням. Єдине – залишив би собі дитячу спортивну школу. Це моя любов, щастя, задоволення. Це вже нікому не віддам, це вже мої діти вестимуть. А головну команду – будь ласка, забирайте. Я б навіть нічого не сказав, якби вони захотіли її перейменувати. Хто фінансує, той і придумує назву. Але поки ситуація така – або я, або в Черкасах немає команди.

– Кому ще ви так допомагаєте?

– Я поставив на ноги "Одесу", вже не допомагаю – хіба що із залами. У Харкові вже все – в цьому місяці з'явився новий спонсор, закрили бюджет. "Запоріжжю" періодично допомагаю, зараз у них невелика криза – доведеться допомагати. Не повірите – навіть був момент із "Хіміком", я позичав їм гроші. А якщо шукаю спонсорів, то вважається, що допомагаю? Морально, авторитетно, але так. Я ж допомагаю не тільки Суперлізі – жіночим командам теж. Але я б хотів, щоб мені не треба було допомагати.

Але буває всяке. Ось Дубінський прийшов із "Прометеєм", загорівся і тепер нам допомагає, всього українського баскетболу. Попросив його Кривий Ріг взяти, він тепер і там підтримує.

– Якщо зараз дзвонить Кондратьєв і каже: "Грошей немає. "Дніпро" може зникнути". Які ваші дії?

– Я і Кондратьєву допомагав, доки у них не з'явилися нові можливості. Як? Впливав на місцеву мерію, щоб вони йому допомагали. Що міг – те робив. Я всім допомагаю, мені все одно. У баскетболі у мене немає ні ворогів, ні друзів. Є тільки любов. Всі, хто витрачає гроші на баскетбол, так само божевільні, як я. Всіх їх люблю. Незалежно від того, чи подобаємося ми одне одному поза баскетболом. Без них, без того самого Кондратьєва немає баскетболу.

– А без Коломойського?

– Теж ні.

– Раніше він допомагав багатьом клубам.

– Від утримував 7 клубів. Але ніколи не впливав на результат. Ніколи! Єдина його претензія була, є і буде – він вважає, що судді судять нечесно, грають у букмекерські справи. Але це неправда. Вони – частина шоу, теж помиляються. Баскетбол – швидка гра зі складними правилами, які можна трактувати будь-як. Ми зараз поставили в кожному клубі за рахунок федерації відеоповтори. Головне, що хвилює Коломойського – щоб усе було чесно.

– У 2015-му ви казали, що Коломойський "за сепаратизм у баскетболі". Коли Коломойський повертався в Україну, не було побоювання, що він знову почне щось мутити?

– Це ж добре. Ось мій конфлікт із ним привернув додаткову увагу до баскетболу. Це промо, реклама. Він так це сприймає, сміється. Ну посварилися, ну помирилися. Це ж баскетбол.

– Чи є шанс, що він знову буде власником баскетбольних клубів?

– Спонсор – так. Але серйозно заходити він не хоче. Я хотів би, щоб Коломойський підтягнув спонсорів у Львові, на Волині, в Івано-Франківську, в Буковелі. Але він навіть не хоче говорити про це.

– Він казав мені, що не допомагає "Дніпру". Ви казали, що навпаки.

– Він допомагає їм шукати спонсорів.

– Як ви іншим клубам?

– Так. Він же з Дніпра. Зараз вони залом зайнялися на дві тисячі місць. Дай їм Боже його зробити. Це покращує весь баскетбол. Не можна грати самому з собою, потрібен суперник. Дай Боже йому здоров'я, нехай допомагає, кому потрібно.

– Ви здивувалися, коли Грегорі Коломойський приїхав в Україну?

– Я сам колись затягував Гришу у баскетбол. Привіз йому першу майку, показував, розповідав, закохував його в баскетбол. Просто люблю Гришу. По життю. Незалежно від моїх взаємин із Коломойським. Гриша – це окремо. Я був у курсі, що він займається. Перехід у "Дніпро" – логічне завершення цього.

– Він добре грає в баскетбол чи грає тому, що він – син дуже впливової людини?

– Дуже складно. Якби не Ігор Валерійович, можливо, Гриші і не було б у "Дніпрі". Він же грав у Ізраїлі, але до цього клубу не мав відношення Коломойський. Вони пробують, все пробують. Йому ж 21 рік. Чи заграє він в баскетбол, ми зрозуміємо після 23-х. Там подивимося. Він забиває трошечки, в останній грі навіть підбори робив. Напевно, команда, що претендує на чемпіонство – це не його команда. Але 11-12-м гравцем він цілком може працювати на тренуваннях і виходити на кілька хвилин.

– Охарактеризуйте президента "Дніпра" Валерія Кондратьєва трьома реченнями.

– Він безмежно любить баскетбол. Не завжди навіть адекватно. Але без нього баскетболу немає. На цьому етапі. Хотів би, щоб у нас у країні було 12 таких Кондратьєвих, а ще краще – 24.

– Чому ви пояснювали невиклик Тимофієнка у збірну фразою: "Подякуй Кондратьєву"?

– Кондратьєв тоді впливав на публічні позиції Тимофієнка. Що ж я, буду гравців обговорювати? Вони самі не пам'ятають, що кажуть. Тут немає питання про мій конфлікт із "Дніпром". Гравців цього клубу просто нема куди викликати. Ось зараз приїхало 17 осіб, гратимуть 12, куди тут Тимофієнку? Є Пустовий, Герун, Кравцов. Це я ще про Леня не кажу.

– Щоб закрити це питання: якщо Лень завтра переходить у "Дніпро", його викличуть до збірної?

– Ну звичайно. Мішула з "Дніпра" викликався. Закурдаєв зараз у збірній. Але той-таки Глєбов – хіба він збірник? Гравець, який починає публічно робити заяви про тренера... На місці тренера я б його не взяв ніколи. У команді має бути ще хімія, всі у добрих стосунках. Якщо почався конфлікт, то вже все. Так є і буде в усьому світі. Це людські взаємини.

– Ви часто пишете у Facebook: шлете в д*пу, критикуєте євробляхерів, викидаєте скріни листувань із Коломойським. Чи ця поведінка відповідає рівню вашої посади, рівню президента федерації баскетболу?

– Такий світ. Сьогодні світ без соцмереж не існує.

– Нащо це потрібно особисто вам?

– Світ такий. І я такий. У себе у Facebook написав: "Я такий, який я є". Я пишу свої емоції, погляди, ставлення. Я нічого не викидав. Якщо говорити про Коломойського, то він перший почав – мені довелося відповісти. Пишу я не "в д*пу", а "д." Це ж неправильно. Може, я мав на увазі інше, розумієш? Ну ти ось так відчув. Пишу те, що пишу.

Просто іноді з глузду їдеш, коли читаєш дурощі цих людей. Вони дозволяють собі ображати. Що робити? Мовчати? Я здебільшого мовчу. Ось Шарій на мене наїхав, Лукаш, Фукс. Якщо у тебе немає ворогів – ти ніхто.

– Скільки зі свого бюджету витрачаєте в рік на баскетбол?

– Дуже багато. Відсотків 60-70 від того, що заробляю, витрачається на баскетбол. Дружина невдоволена, діти невдоволені.

– Як їм це пояснюєте?

– Ніяк. Це мої гроші. Що хочу, те з ними і роблю.

– Ви хотіли б більше витрачати?

– Хочу більше заробляти, щоб більше витрачати на баскетбол. Але ні, не хочу витрачати. Свої гроші вже не хочеться витрачати, чесно. Уже треба думати – у мене п'ятеро онуків, четверо дітей. Хоча ось ці мавпочки (показує в бік залу, де тренується збірна України. – прим. Tribuna.com) мені цього не дадуть.

– Ви хочете потрапити в історію?

– Увійшов до історії, не увійшов – це визначаємо не ми. Нікуди не хочу увійти, хочу зробити те, що можу зробити.

– Люди, які займаються публічною діяльністю, роблять це зокрема через марнославство. У вас хіба немає такого?

– Немає у мене марнославства. Я не лізу нікуди, роблю свою роботу і все. Моє марнославство – це моє почуття самозадоволення.

– Мурзін – топтренер?

– Звісно.

– Ви серйозно?

– Упевнений в цьому. Інша річ, що у нього є проблеми. Він дуже закритий у собі. Не може відкритися і знайти спільну мову з багатьма хлопцями. Але як тренер, якщо брати розуміння баскетболу – він топ.

– Він іще може повернутися на рівень національної збірної?

– Національної збірної – ні. А команди Суперліги, яка бореться за чемпіонство – повинен. Його критикували тільки тому, що у нас завжди виграє команда, а програє тренер. Це в усьому світі так. Тренер завжди винен.

– У вас не було відчуття безпорадності в багатьох матчах збірної, коли він працював?

– Було. Як і те, що тренер безпорадний. Я йому зібрав команду – він обіграв Іспанію. А потім Чорногорія. Я приїхав на ту гру. Досі пам'ятаю той жах, програли 6 очок. До сьогодні вважаю, що там були його помилки. Але що робити? Люди помиляються.

– Він ваш друг?

– Ні, ми не спілкуємося. Просто завжди добре ставився до нього як до баскетболіста. Він у мене теж грав.

– Багатскіс – кращий тренер, ніж Мурзін?

– На сьогодні – так. Федерація теж так вирішила. Призначили його. Але загалом побачимо. Мурзін же вийшов із групи на Євробаскеті, програв у плей-оф майбутньому чемпіону. Так що нічого такого страшного він не зробив.

23 лютого збірна України зіграє у відборі до Євробаскету-2021 у Запоріжжі проти Угорщини. Час початку гри – 18:00. Квитки можна придбати тут.

Подивися першим нову відверту фотосесію Світоліної у нас в Telegram!

Читайте всі новини по темі "Суперліга" на сайті "OBOZREVATEL".

12
Коментарі
8
8
Смішно
7
Цікаво
0
Сумно
2
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Раскина Элла
Раскина Элла
Михаил Юрьевич, спасибо за прекрасный ресурс!
Показать комментарий полностью
Куни Чан
Куни Чан
Хочу бабл... поблагодарить
Показать комментарий полностью
Флегмат Владимир
Флегмат Владимир
Интересно , почему когда я хвалю Мишу , то всё нормально . Но когда я его критикую , то мой коммент удаляется
Показать комментарий полностью
Флегмат Владимир
Флегмат Владимир
Флегмат Владимир, А слабо заплатить зарплату рабочим как басектболистам . Нет лучше им платить с отсрочкой в два месяца .
Показать комментарий полностью
Флегмат Владимир
Флегмат Владимир
Флегмат Владимир, Нверное Миша боится критики , как чёрт ладана .
Показать комментарий полностью

Коронавірус. Найважливіше

  • УКРАЇНА:

    Підтверджені випадки: 1668.

    Вилікувалися: 35. Померли: 52.

  • У світі захворіли майже 1,4 мільйона осіб, загинули – більше 80 тисяч.

  • Вчені знайшли речовину, блокуючу коронавірус.

  • Кабмін заявив, що карантин можуть продовжити до початку травня, в квітні пом'якшувати правила не будуть.

  • В Україні запустять громадський транспорт: інфекціоніст назвала умову.

Новини спорту

Топпублікації

Топблоги