Блог | В МОК забули історію Олімпійських ігор або свідомо політизують питання із шоломом Гераскевича

Український спортсмен-скелетоніст Vladyslav Heraskevych вийшов на олімпійський трек у шоломі, де зображені загиблі внаслідок російського вторгнення українські атлети. Його підтримали колеги. Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заборонив. Українець не здається, і отримує все більшу підтримку. І офіційну, і небайдужих людей.

Стверджую, що члени МОК або забули історію виникнення Олімпійських ігор у Греції, або свідомо (що більш вірогідно) політизують це питання.

Справа в тому, що вчені вважають (і це зараз – переважна думка), що Олімпійські ігри виникли з практики проведення змагань на честь загиблих героїв та воїнів. Найвідомішим літературним прикладом є 23-тя пісня "Іліади" Гомера, де Ахілл влаштовує ігри на честь свого полеглого побратима Патрокла.

Грецький воїн міг змагатися на іграх, вшановуючи пам'ять побратимів, оскільки сама традиція античних атлетичних змагань тісно пов'язана з поховальними іграми (funeral games).

Для давньогрецького воїна участь у змаганнях, що імітували бойові навички (біг у повному озброєнні, боротьба, метання списа), була способом продемонструвати силу та мужність, успадковану від побратимів, і тим самим уславити їхню пам'ять.

Хоча Олімпійські ігри офіційно проводилися на честь Зевса, вони зберігали елементи культу героїв. Перемога атлета вважалася "божественним світлом", яке приносило честь не лише самому переможцю, а й його сім'ї, полісу та загиблим товаришам.

Крім загальногрецьких Олімпіад, існували локальні ігри, засновані як вшанування загиблих на війнах. Наприклад, Істмійські та Немейські ігри також мали коріння в поховальних ритуалах.

Згідно з поглядами того часу, змагання були способом відвернути гнів померлих та перетворити енергію скорботи на життєствердну демонстрацію сили громади.

Сподіваюся, що українськи члени МОК, поважні члени МОК з інших країн нагадають колегам про витоки Олімпійського руху.

Україна має також зайняти чітку та тверду офіційну позицію. Інакше на Паралімпійських іграх у березні будемо мати ще складнішу ситуацію.

Принагідно нагадаю, що ізраїльські атлети на кожній Олімпіаді вшановують пам'ять 11 членів своєї делегації, загиблих у теракті 1972 року. З 2016 року це вшанування (хвилина мовчання) стало частиною офіційних заходів МОК.

З боку США також хотілося би отримати солідарну підтримку, бо в них такий же підхід, як і в України – вшанування загиблих олімпійців і паралімпійців (див. посилання на музей Олімпійських і Паралімпійських ігор США, в якому ціла експозиція присвячена загиблим у війнах американцям– олімпійцям та паралімпійцям).