"Україна на ОІ? Не бачу перспектив": що зараз відбувається з видом спорту, де раніше був конкурент "Динамо"

Нещодавно зустрівся зі своїм давнім добрим другом, з яким разом досить успішно грав у регбі, Георгієм Джангиряном. З 2006 по 2011 рік він очолював Федерацію регбі України, став заслуженим працівником фізичної культури і спорту, членом Національного олімпійського комітету. Його поважають у регбійному світі.

Вважаю, що в роки президентства Джангиряна був розквіт українського регбі. На хорошому організаційному рівні проходив чемпіонат України, розіграш Кубка країни. Київ був лідером регбі в країні. Хороші команди були в Одесі, Харкові, Львові, Хмельницькому. Флагман українського регбі, столичний "Авіатор", вигравав золоті та срібні медалі чемпіонату колишнього СРСР. До збірної країни запрошували вісьмох гравців столичного клубу.

"Авіатор" кілька років поспіль входив до п'ятірки найпопулярніших команд України. Разом із гандбольним "Спартаком", футбольним "Динамо", хокейним "Соколом", баскетбольним "Будівельником". Трибуни київського стадіону "Спартак", на полі якого відбувалися матчі чемпіонатів СРСР та України, завжди заповнювалися вщент. Киянам гра, яку світові подарувала Англія, припала до душі.

У 2008 році за ініціативи Джангиряна в Україні з'явилися жіночі регбійні команди. У 2009 році регбі-7 було включено до програми Олімпійських ігор. У країні було багато команд з регбі-15, дорослих і юнацьких. Федерація регбі України, яку очолював Джангирян, була членом Європейської федерації. Київ відвідували керівники Європейської та Міжнародної федерацій. Регбі було в центрі уваги українського телебачення та ЗМІ.

- Я, як колишній регбіст, майстер спорту, спортивний журналіст, який працює на телебаченні, радіо, в газетах, розповідаючи про регбі сьогодні, все це згадую з сумом. З кожним роком регбі втрачає в країні популярність. Зникають чоловічі та жіночі команди. Впав рівень проведення чемпіонату, знизився рівень українського регбі і на міжнародній арені.

Розумію, ковід, проклята багаторічна війна, труднощі відчувають й інші ігрові види спорту, але вони не втрачають своїх позицій. Ти, Георгію, свого часу багато зробив для популяризації регбі в країні, вклав у його розвиток душу, достатньо власних коштів. Але закінчиться війна, до речі, багато регбістів у лавах ЗСУ, деякі з них загинули… Які перспективи нашого регбі? Що необхідно зробити насамперед?

- Як то кажуть, турбот повний рот. Нещодавно відбулася позачергова звітно-виборча конференція Федерації регбі України. Тепер це Українська асоціація регбі. Біля керма українського регбі новий президент.

- Хто він?

- Роман Биков. Понад шість років він очолює Федерацію регбі в Харківській області. Залишив свій президентський пост Євген Баженков. Замість восьми років він керував Федерацією 9,5 років.

Вважаю, що в керівництві Федерації були й ті, хто недостатньо віддавався регбі. Не було стратегії, напрямку розвитку гри в країні. Ось і прийшли до сумного результату. Свого часу у світовому рейтингу Україна посідала 26-те місце, зараз скотилися на 53-тє. Прикро, досадно і неладно.

- Що необхідно зробити насамперед, як вважаєш?

- Питань, які треба вирішувати, багато. Насамперед кадрові. На чолі обласних асоціацій мають бути керівники, які люблять регбі, допомагають йому в усьому. Не вистачає тренерів, арбітрів, меценатів. Ці питання треба вирішувати і якомога швидше.

- Знаю, у колишньої Федерації регбі України було гарне фінансове забезпечення з боку Міністерства молоді та спорту…

- Багато грошей не буває, але ті, які були виділені, необхідно було прозоро й ефективно використовувати, багато чого заздалегідь прораховувати.

- Які олімпійські перспективи українського регбі-7 у жіночої та чоловічої команд?

- Не бачу перспектив як мінімум на дві найближчі Олімпіади.

- Українська асоціація регбі створила комісію з розробки розвитку українського регбі до 2030 року.

- Думаю, зіткнеться вона з труднощами. На мій погляд, немає в ній фахівців, які розуміються на регбі. Хотілося б у цьому помилитися.

- І моє заключне запитання, Георгію. Хто зараз Джангирян в українському регбі?

- Порожнє місце. Попри мій великий внесок у розвиток українського регбі, залишили мене почесним президентом Федерації регбі України, якої зараз уже немає. Не очікував такого рішення.

Давно я не писав про регбі, якому віддав багато років. Не очікував, що цей матеріал буде таким сумним…

Олександр Липенко, спеціально для OBOZ.UA