"Сказав білорусам не лізти до нас для їхньої ж безпеки": тренер збірної України згадав контакт з "нейтральними" і падіння наших лідерів на Олімпіаді

На зимовій Олімпіаді-2026 медальні надії України були покладені на лижних акробатів, адже троє фристайлістів вигравали або були призерами Кубка світу протягом сезону, а Дмитро Котовський володіє одним із найскладніших стрибків сучасності. Також "синьо-жовті" ставали призерами чемпіонатів світу в команді, а от з Італії поїхали без нагород. І лише Олександр Окіпнюк подолав кваліфікацію. Наставник збірної Енвер Аблаєв вважає, що невдалий виступ українців пов'язаний із психологією. А от тиск ззовні чи допуск "нейтральних" атлетів навряд чи вплинув на результат.

У розмові з OBOZ.UA Аблаєв згадав, як після повернення на міжнародні змагання поставив на місце білорусів, розповів про появу української судді, яка обслуговувала Олімпійські ігри, та проаналізував безмедальний виступ наших акробатів у Мілані та Кортіні-2026.

– Що стосується підготовки до Олімпіади-2026, вона була повністю виконана, на 100%. У нас не було ніяких проблем з екіпіруванням, фінансуванням чи виїздами. В принципі, спортсмени були повністю готові до Олімпійських ігор. Ми бачимо це по сезону, по їхніх виступах, зокрема й на Кубку світу, де вони здобували перемоги, посідали призові місця.

І збір напередодні Олімпійських ігор теж пройшов дуже вдало. Вони всі показали свої програми і продемонстрували їх впевнено, з приземленням. Але на Олімпіаді спортсменами були допущені технічні помилки. Що на це вплинуло? Я вважаю, що, можливо, вони були не дуже впевненими у собі. Їм, можливо, здавалося, що вони недостатньо готові до Олімпійських ігор. Можливо. Я точно не знаю.

Але ми будемо ще збиратися зі спортсменами, розмовляти з ними. Адже треба це все розібрати, щоб на наступних змаганнях таких помилок більше не траплялося. Оскільки вони дуже багато працювали і технічно були готові перемагати. Вони багато стрибали, багато працювали в залі, змагалися і показували результати.

А що трапилось на Олімпійських іграх – от тут вже треба буде повністю розібратися. Можливо, щось в ментальному плані чи була якась непевність, мандраж. Хоча, в принципі, на Олімпіадах у всіх плюс-мінус однакові відчуття. Всі хвилюються, всі переживають. Але у наших спортсменів цього разу чомусь було занадто багато цього всього.

А Дмитро Котовський навіть не зміг потрапити до фіналу. І це дуже прикрою. І все ще болить. Ну, я думаю, що ми будемо вносити якісь зміни. Але треба спочатку поспілкуватися зі спортсменами. У нас якраз зараз буде відновлюваний збір, то ми вже спокійно всі сядемо і будемо разом дивитися відео зі змагань, ще раз переглядати. І зробимо все, щоб на наступних Олімпіадах ці помилки більше у нас не виникали.

– Припускаю, що позначився на спортсменах і оцей тиск, адже багато хто заздалегідь повісив їм на шиї ті медалі – і у командній першості, і на Дмитра Котовского, який володіє найскладнішими стрибками.

– Можливо, але я не думаю, що це впливає. Дмитро, він, в принципі, стресостійкий. Він вміє збиратися. І це почало відчуватися після поразки. Він почав відчувати це тільки після поразки. А до змагань, я впевнений, що цей тиск Діми не торкався. Він розумів, звичайно, що від нього чекають... І Саша також розумів, що від нього чекають. Команда розуміла, на що вони здатні, адже на чемпіонатах світу – одному, другому – у нас постійно є медалі – "бронза", "срібло".

І вони були повністю готові показувати результати. І щось сталося... Треба ще розібратися у цьому.

– Якби була можливість, ви би щось змінили у той день? Можливо, стрибки чи їхню послідовність у кваліфікації?

– Ви знаєте, всі спортсмени, які там змагалися, вони виконували стрибки у різній послідовності. Комусь це вдається, комусь – ні. Ми же пропрацювали послідовність стрибків на тренуваннях. І все було добре. Не було якихось збоїв. Якби ми побачили, що він не може з цього стрибка починати, то, звичайно, ми б не ставили його першим, а поклали б його, наприклад, другим.

Тому, кажу, ми пропрацьовували різні варіанти стрибків – і так, і так. І командні відпрацьовували: що треба зробити першим, дивилися, що їм легше виконувати і де краща стабільність. Тому, в принципі, ми не бачили ніяких перешкод, не бачили, щоб вони не змогли це зробити.

– Ну, ви ж розумієте, що після Олімпіади довелось почути багато різних думок і вболівальників, і різних спеціалістів. І лунало таке, що у кваліфікації треба було обрати легші стрибки, виконати їх без помилок і "поїхати" в фінал, а наші фристайлісти обрали складні, які не приземлили...

– А хтось зробив складніший стрибок і потрапив до фіналу одразу. Мабуть, у нас зараз всі все знають, але ніхто ні за що не хоче відповідати. Якщо ви все знаєте, то беріть і робіть, а сидіти на дивані і розказувати, як треба було зробити, це ж легше. Тому ми обрали тяжкий шлях. Ми працюємо. І ми даємо результати. У нас є результати, не дивлячись ні на що.

Так, це наша особиста поразка. Я вважаю, що у більшій мірі в тому є моя помилка. Тому що я взяв на себе відповідальність, я готую спортсменів. І, в принципі, мені теж треба зараз передивитися всі наші загальні стосунки, а також, як ми готувалися, де не допрацювали, а де, можливо, перепрацювали. Тому мені теж потрібно зараз розбиратися, обговорювати це з командою і робити все, щоб такого більше не повторювалось.

– На Олімпіаді-2026 змагались "нейтральні" атлети з країн-агресорок, і, взагалі, їх вже допустили до міжнародних змагань у багатьох видах спорту. Наскільки це впливає на нашу команду, зокрема і в Італії?

– Ну, ви знаєте, ці останні чотири роки дуже багато перешкод у України. Тому ми вже більш-менш навчилися не звертати на це увагу. Ми розуміємо, що зараз вже не можемо нічого зробити і не можемо нічого змінити. Тобто, все, що ми могли зробити і змінити на початку, ми зробили. Тому що ми їздили, відвідували Міжнародну федерацію лижного спорту (FIS), казали їм про своє бачення. І тому їх не допустили.

Але час минає, все змінюється. Політична ситуація в світі змінюється. І ми розуміємо, що наша задача – перемагати їх. Тобто, ми маємо робити все для того, щоб просто їх перемагати. І все. Це єдине, що ми зараз можемо. Якщо у нас будуть якісь можливості зробити більше, звичайно, ми будемо і це робити.

Але я не вважаю, що це якось впливає на результати наших спортсменів. Це, мабуть, дає більше мотивації. Ми повинні їх перемагати. Тому боремось далі.

– Вони намагаються якось йти на контакт? Чи влаштовують провокації?

– Ні, провокацій не було. Але коли допустили в білорусів, вони намагалися, і я їм сказав: "Тримайте, будь ласка, дистанцію. Ми розуміємо, що ви є. І на цьому – все. Ви там робіть те, що маєте. І просто не лізьте до нас. Це задля вашої ж безпеки".

Я кажу, мовляв, я не можу тобі зараз пояснити, що у нас відбувається. Тому що ти не зрозумієш. Для того, щоб ти розумів, мені треба взяти тебе за вухо і повезти туди, де все це відбувається. Тільки тоді може бути щось по-іншому. Тому, будь ласка, тримай дистанцію, так буде краще для всіх. І вони більше до нас не підходять і нічого такого не роблять.

– Лижну акробатику на Олімпіаді-2026 судила титулована українська фристайлістка Ольга Полюк. Наскільки для України важливо мати свого представника, свого суддю такого рівня?

– Звичайно, для кожної країни важливо, щоб був особистий суддя міжнародного рівня. Тому ми й пропрацьовували цей момент. Спочатку дуже багато було зроблено для того, щоб Ольга стала міжнародним суддею в такі стислі строки. Як правило для цього треба більше часу. Тому у нас було багато пропрацьовування з федерацією, з FIS, з тренерами. Тобто ми об'єдналися, ми поставили молодих суддів.

Зараз, в цьому фристайлі, це дуже крута річ, тому що вони зовсім нещодавно самі закінчили стрибати, вони розуміють техніку і в них є бажання. Оскільки судді, які були до них, їм було вже не цікаво. Тобто вони робили дуже багато помилок.

Тому ми, всі тренери, помітили, що ця суддівська колегія, яка зараз є, і Ольга Полюк в цьому складі, майже практично не робить помилок. Звичайно, є певні похибки, вони завжди були і завжди будуть, але немає такої розбіжності, як раніше. І це круто. І ми, звичайно, дуже багато працювали, щоб Ольга прийшла і отримали посаду. Ми відправили її навчатися в школу, проходити курси. І зараз у нас є ідея залучити ще одну колишню спортсменку. І якщо у нас вийде, можливо, ще одна дівчинка буде суддею.

– Анастасія Новосад?

– Так. Я з нею вже спілкувався і пропонував ще влітку минулого року. Вони якраз проходили навчання в Швейцарії. Я кажу: приїжджай, ми все оплатимо. Але вона тоді не змогла, бо їхала в Україну забирати доньку. А зараз, можливо, і зможе. І чим більше у нас буде суддів такого рівня й інших спеціалістів, тим краще для України. Це сто відсотків. Тому ми і в цьому напрямку теж працюємо.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!