Півфінал не пахне. Який важливий урок треба взяти "Шахтарю" з гри проти резерву АЗ? Тактичний огляд матчу ЛК
Учора "Шахтар" провів другий матч Ліги конференцій проти глибокого резервного АЗ і зіграв 2:2. Далі ми пройшли завдяки сумі двох зустрічей – 5:2. Матч пройшов ще повільніше, ніж попередній. Але не за темпом, а за потенційним розвитком подій. Та навіть за таких равликових перегонів гірники отримали важливий і буквально болючий урок для півфінальних протистоянь. Який? Розповідає OBOZ.UA.
Перший тайм. Закривати гру будемо?
Зелені та майже без смаку єврокубків. Саме таких гравців випускали в старті АЗ. Це була певна складність для гірників, адже багато нових, не знаєш особливо чого від них чекати. Але одночасно і легкість, бо вони менше зіграні та менше досвідчені – домінацію спробував реалізувати Тобіас ударом метрів із 20 вже на перших хвилинах. Чому так багато новачків? Тренер розумів, що за кілька днів у нього фінал Кубка Нідерландів, де шансів на перемогу в рази більше, аніж боротися за відігравання розгрому в ЛК. Тому він кардинально змінив склад.
Слабкість цієї організації була помітна неозброєним оком. Окрім того, що "Шахтар" продовжував тиснути на чужий штрафний (як і тиждень тому), вчора гірники проходили до чужих воріт набагато легше, адже не було структурованості та підстраховки. Так, "Алкмар" на кутових закривав зону підбору і доводилося наново будувати атаку, але ця побудова проходила в рази легше. Якщо в оригінал сировари – це про компактність і лише 5-7 метрів між лініями, то у четвер між ними можна було припаркувати цілий потяг. Саме у ці величезні шпарини все частіше забігали вінгери. Як-от Ізаке, коли перекрутив усіх, але з лівої з кількох метрів вгатив погано.
АЗ сподівався на швидкий гол. На цьому наголошував Ехтельд перед грою, щоб молодь відчула свою можливість впливати на результат. Було кілька моментів наближення до володінь Різника, але найбільше користі дав Садік: попри свою емоційну нестабільність, саме він спочатку спробував стрільнути емоційно з-за меж штрафного, а на 40-й хвилині ледь не пробив головою в дальній кут. В суперника відчутно провалювався правий фланг оборони, через який бразильці безкарно заходили по черзі та намагалися пробивати. Із плюсів для нідерландців – їх хаос у захисті створював офсайди один за одним і багато наших атак зупинялися у зародку.
До 45-ї хвилини статистична перевага "Шахтаря" була космічною: 8-3 по ударах, кращі відбори, 61% володіння і 85% точних передач. Але тайм завершився по нулях. Це не те, що ми хотіли бачити, та хоча б без швидкого голу в наші ворота, якого так бажали господарі. Особливих моментів не сталося, особливо згадати можна хіба що штрафний Назарини. У роздягальні Турану слід було нагадати своїм футболістам, що попри 3:0 за межами поля, на табло все ще було сухо. Треба було просто закрити гру, а цього все не ставалося.
Другий тайм. Непотрібні 45 хвилин
Коуч АЗ пішов ва-банк: очевидно, що йому не було змоги пройти далі по такій грі, але йому точно хотілося вигризти перемогу перед домашніми трибунами. Тим паче, треба було ще залишитися не вдесятьох, лівий фланг повністю сів на картки, тому там зняли Чавеза. І здається, що потрібні слова він знайшов – за перші 10 хвилин тайму нідерландці створили більше акцентованих загроз, аніж від початку матчу. А сам тайм вийшов напрочуд результативним.
Класно, що "Шахтар" змінив формат відповідей – побільшало швидкісних контратак. При цьому, ключову передачу намагалися виконати ще на власній половині, адже інакше нападників ловили в недолугі офсайди. Та все одно бразильці бігли далі. Красива зв’язка почалася з Невертона, продовжилася розрізною передачею на Еліаса, який протягнув метрів зо 40 і підключив усі знання з математики для точної передачі без положення поза грою. Аліссон мав тільки розібратися з воротарем – і м’яч впевнено відправився в дальній кут.0:1.
Коли АЗ не вдалося створити реальної загрози, а їх відкритість призвела до пропущеного голу, команда попливла і повністю відмовилася від структури. Чому так? Бо назад не поверталася атакувальна лінія. Якщо в Польщі "Шахтар" був вимушений пробивати шлях крізь одинадцятьох гравців, між флангами яких було максимум метрів 20, то вчора Садік і Мердінк навіть не думали бігти назад, так само робив і Пататі. Цікаво, що саме відмова від структури дала їм двічі забити в наші ворота. На тлі цього Туран кайфував від результату, але вимагав більшого за грою. Цього вимагали і фанати, бо "Алкмар" дозволяв робити взагалі все.
Гра йшла настільки дивно, що Еліас у моменті лишився один перед чужими воротами і йому довелося обігруватися в дотик із захисником, настільки абсурдними виглядали останні півгодини цієї контраверсійної гри. Після такої нахабності нідерландці відкрили для себе скриньку агресивності та почали фолити. Довелося терміново рятувати головні ноги для півфіналу – пішли Аліссон та Еліас. Так само дивним став і випадковий штрафний, з якого ідеально виконав удар Йенсен – 1:1 і претендент на гол етапу.
Протягом останніх 20 хвилин команди обмінялися голами (2:2), але вони затьмарюють головний підсумок гри. "Шахтарю" слід бути уважним до свого лідерства: якщо буде оформлена перевага, то суперник кинеться на фоли. Так вже було раніше, так було вчора, так буде далі. У двох командах половина польових пішли з картками. Якщо у півфіналі вдасться забити першими та тримати лідерство – буде багато летіти по ногах. Тому треба вигадати, як вберегти не тільки нерви Турана (і його самого від видалення), а й футболістів, бо ледь не травмувався Еліас. Водночас потенційна кількість гравців для перевірки в лазареті неприємно побільшала.
2:2 (2:5) – "Шахтар" пише історію і в дебютному сезоні Ліги конференцій наближається до першого фіналу. На четверте протистояння з нідерландцями вдається зняти прокляття та пройти такого суперника у двоматчевих іграх єврокубків. Це тепер пріоритет для українців?