Блог | За семизначну кількість загиблих досі нікого не покарано
Взагалі люди – дуже дивні створіння.
Відносно нещодавно – ще живі останні свідки тих подій – на одній з найбільш родючих земель у світі семизначне число людей заморили голодом.
Найбільший штучний голод в історії. Один із найжахливіших злочинів в історії не те що країни – людства.
Режим, який це зробив, здох. Поряд з нами вибудовують його дивну копію, гулаг-діснейленд.
Пройшло тридцять років. Окремі двоногі особини досі згадують, який при тому режимі смачний був пломбір і яким незабутнім – черствий бублик. І облизуються на копію неподалік, бо в загальних обрисах та копіює від того бублика дірку.
Семизначне число загиблих.
Смачний бублик.
"Не все було погано!"
Так, не все. Все, що при ньому було хороше, не варте і сотої долі тих смертей. Всі ваші путівки в Артек і піонерські галстуки, перші ерекції і хрущоби на шару, кобзонів та левітанів, будь-яка людина, в які залишилося б хоча б щось людське, радо кинула би в топку, якби це допомогло врятувати хоча б десяток дітей, що помирали від голоду в рідній домівці.
"Залиште нам наші спогади".
Ні, говорящі рослини. Ми розтопчемо в пил ваші згадки, ваших ленінів, ваші серпасто-молоткасті мозаїки, ваших жукових з ватутіними, ваш марксизм-онанізм і ваші спроби публічної ностальгії. А якщо спробуєте завадити, то розтопчемо і вас.
Бо за семизначну кількість загиблих досі нікого не покарано.
