УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

В Україні дуже не вистачає кваліфікованих робітників - Гриневич

49,3 т.
Гриневич

У другій частині інтерв'ю "Обозревателя" з міністром освіти України Лілією Гриневич говорили про вищу освіту, зокрема про нові правила зарахування, "дефіцитні" напрямки, розмір і кількість стипендій. Міністерство фінансів, до речі, наполягає на необхідності суттєвого скорочення стипендіатів - до 15%. Поточний показник - 40-45%.

У першій частині інтерв'ю читайте про спірні пункти реформи освіти та міжнародний скандал через "мовний" пункт.

- Ви плануєте якимось чином змінити правила зарахування до вишів?

- Наразі працюємо над умовами прийому на наступний рік. У цьому році умови прийому містили багато інновацій, вони ще й збіглися із запуском нового програмного забезпечення, яке ми нарешті "вирвали" з приватної власності. До речі, раніше програмне забезпечення знаходилося в приватних руках – цю комбінацію запустив ще Дмитро Табачник. Але цього року нам нарешті вдалось розрубати цей гордіїв вузол, закупивши державне програмне забезпечення.

Читайте: Виші не повинні бути "фабриками з продажу дипломів" – Сергій Храпатий

У будь-якому випадку, не зважаючи на всі труднощі, вступна кампанія пройшла достовірно, хоча й актуалізувала дуже багато питань. Наприклад, чи потрібні коефіцієнти (сільській, галузевий, регіональний)? Крім того, ми побачили, що багато маленьких ВНЗ у регіонах не отримали державного замовлення через те, що туди не хотіли йти абітурієнти. Питання: необхідно підтримувати слабкі університети, де низька якість освіти, чи все ж таки концентрувати державні ресурси там, де рівень викладання вищий?

Зараз відбувається обговорення умов прийому, скоро вони будуть оприлюднені. І, думаю, вони заслуговують окремого громадського обговорення, тому що є дуже різні думки. Проте вважаю, що кардинально умови прийому не зміняться.

- А коли правила прийому мають бути затверджені?

- Якщо не помиляюсь, у середині жовтня.

- Ви говорили, що скорочення студентів, які отримують стипендію, до 15% неможливе. Але, можливо, є сенс з часом усе ж таки дещо зменшити кількість стипендіатів заради підвищення стипендій? Адже наявний показник 40-45% дуже великий.

- По-перше, ми збільшили стипендії в середньому на 30% цього року. Це досить істотно. Тепер стипендії дорівнюють прожитковому мінімуму – такого не було ніколи. Цього показника потрібно й триматися: коли прожитковий мінімум зросте, треба буде збільшити розмір стипендії.

Коли прожитковий мінімум зросте, треба буде збільшити розмір стипендії

Але це не мусить впливати на кількість стипендіатів: 40% академічних і 5%-7% соціальних стипендій. По-перше, ми й так скоротили цей показник. По-друге, потрібно підтримувати значну частину студентів.

Читайте: "Шлях в нікуди!": в Раді розкритикували ініціативу Мінфіну щодо стипендій

Наш ринок праці не розвинений настільки, щоб усі студенти змогли легко знайти погодинну роботу. Позиція Мінфіна така: студенти є дорослими людьми, які можуть і вчитися, і працювати. У багатьох країнах це розвинена практика, але там багато можливостей для погодинної роботи. У нас такі можливості є у програмістів, журналістів, але для більшості – це проблема. Крім того, треба пам’ятати, що основне завдання студента – навчання.

Тому мені здається, що цей перехід має бути поступовим. В усіх країнах, де держава не підтримує стипендіями таку велику кількість студентів, існує дуже багато приватних стипендійних фондів. В Україні альтернативне джерело стипендійного забезпечення практично не розвинене. Думаю, настане час, коли може бути скорочена кількість стипендій з бюджету, але тоді у нас мають бути альтернативні форми підтримки студентів і розвинений ринок праці.

- А зміни у самих правилах нарахування стипендій плануються?

- Поки підхід по академічних стипендіях будується на рейтингу. Ми вже внесли проект постанови Кабміну, де врегулювали деякі технічні питання. Наприклад, такий момент: у маленьких групах, де навчаються дуже сильні студенти, лише 45% могли отримати стипендію.

Студентські організації наполягли на тому, щоб ми врегулювали пропорції за кожною спеціальністю. Тепер ми зробимо ширший підхід, коли в межах факультету буде можливість перерозподіляти стипендії. Тобто загально по факультету – 45%, а між спеціальностями можна перерозподіляти.

- Прем'єр-міністр Володимир Гройсман не так давно сказав, що вища освіта потрібна не всім українцям. Ця заява викликала, м'яко кажучи, неоднозначну реакцію. Яка ваша позиція?

- Почнемо з того, що ці слова вирвані з контексту. Мова йшла про те, що на ринку праці дуже не вистачає кваліфікованих працівників робітничих професій, тому треба розвивати професійно-технічну освіту. Подивимося на розвинені європейські країни. У Голландії, наприклад, 70% випускників здобувають професійно-технічну освіту. А у нас 80% випускників іде у ВНЗ. У цьому контексті пан Гройсман сказав речення, яке було вирване з контексту.

Читайте: Гройсман зробив гучну заяву про вищу освіту в Україні

Щодо моєї позиції, в Японії навіть кваліфікованому робітнику вже потрібна вища освіта. Це пов'язано з розвитком технологій. Тому вища освіта потрібна, і важливо, щоб до неї був доступ. Але це не означає, що треба забути про професійно-технічну освіту. Ця система була в дуже серйозному занепаді. Останні два роки ми намагаємося її модернізувати: забезпечуємо сучасним обладнанням, створюємо центри професійно-технічної освіти тощо.

Отримання першої робітничої професії – серйозна соціальна подушка. Людина вже має хліб в руці

Отримання першої робітничої професії – серйозна соціальна подушка. Людина вже має хліб в руці. А далі ніхто не заважає йти здобувати професійну освіту.

- Наскільки я знаю, має бути затверджена програма будівництва дитячих садків, що дозволить ліквідувати черги. Розкажіть, будь ласка, про цю програму. Коли реально ліквідувати черги?

- Після фінансової децентралізації місцеві бюджети зросли в маленьких громадах десь в два рази. Але є й такі, що зросли в 10 разів. На цьому фоні ми бачимо дуже гарну тенденцію з кількістю місць в дитсадках.

Читайте: В Запоріжжі відкрився перший інклюзивний дитсадок, який профінансувала Німеччина (відео)

Збільшення кількості місць може йти трьома шляхами:

– повернення садочків, які віддавали не під цільове призначення;

– будівництво нових садочків;

– перепрофілювання вивільнених освітніх приміщень.

Подивимося на статистику: у 2014-му черга складала 95,5 тисячі дітей, у 2015-му – 90,5 тисячі, у 2016-му – 78,4 тисячі, у 2017-му – 65,2 тисячі. Якщо ми будемо рухатися з такою динамікою, плануємо наприкінці 2020 року ліквідувати черги.

Плануємо наприкінці 2020 року ліквідувати черги

Зараз над програмою подолання черги ми працюємо разом із нашими місцевими органами самоврядування, бо в залежності від регіону ситуація може бути дуже різною.