Топтеми:

Україну накриють посухи, смерчі й урагани, регіони перетворяться на депресивні. Інтерв'ю з ученим

  • Чимало країн і міст Європи цього року відчули проблеми з водопостачанням через посухи

  • Є ризик, що східний Крим – Керч та Феодосія, а також Сімферополь та Севастополь – залишаться без води

  • Степова частина півострова, де активно розвивалось сільське господарство, на сьогодні не функціонує. Ґрунти деградують, території перетворюються на депресивні

  • За останні 10-15 років температура повітря в Європі зросла в межах 0,4-0,6 градуса, а в Україні цей показник становить плюс 1-2 градуси

  • Зміни клімату призводитимуть до зростання швидкості вітру, додадуться грози з великим градом

Україну накриють посухи, смерчі й урагани, регіони перетворяться на депресивні. Інтерв'ю з ученим

Урагани в Україні.

Цьогоріч посуха охопила всю територію Європи, через це Україна проходить період маловоддя. Понад 80% орних земель уже відчувають дефіцит вологи, а східний Крим – Керч, Феодосія, а також Севастополь і Сімферополь і взагалі можуть залишитися без води.

Про зміни клімату й загрози, які вони несуть, в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів Михайло Яцюк, заступник директора Інституту водних проблем і меліорації НААН України.

– У Криму справді закінчується вода, як питна, так і технічна?

– Посуха загалом охопила всю Європу. Чимало країн і окремих міст центральної та східної частин цього року відчували труднощі з водою й водозабезпеченням. Ця проблема стосується не лише Криму, загалом уся наша країна проходить період маловоддя. На півдні, особливо в Одеській області, спостерігалися ґрунтові й метеорологічні посухи.

На півострові ситуація загострилась, особливо після 2014-го року, коли перестав працювати Північно-Кримський канал по всій довжині в 410 кілометрів – від Нової Каховки до Керчі. Через це виникла пряма залежність від опадів, снігу, які наповнюють тамтешні водосховища.

Якщо раніше північний, степовий, східний і південно-східний Крим мав пряму залежність від перекидання стоку, через що там щороку спостерігався дефіцит води, то цьогоріч весь півострів, навіть західний і південний, відчув труднощі, а через малосніжну зиму ще й дефіцит стоку.

Проблема є, і вона загострюється. Ми лише на початку літа, температура зростатиме, відповідно випаровування збільшиться, через що й далі формуватиметься водний баланс. До того ж в умовах посухи і спеки зростає кількість води, яка витрачається на різні цілі, зокрема й на питні потреби.

Якщо раніше у східній і південно-східній частині практично щороку оголошували режим надзвичайної ситуації, то цьогоріч її можуть оголосили по всьому Криму. Вже відомо, що є багато обмежень для водокористувачів, також і в сільському господарстві. У пріоритеті лише питні потреби. Через це виникають проблеми, зокрема техногенна для заводу "Титан", який використовує водні ресурси в технологічному циклі. Зона їхнього поширення може бути не лише на території Криму, але й на Херсонщині.

Михайло Яцюк

Михайло Яцюк Укрінформ

– Що мається на увазі під техногенними аваріями?

– Коли заводу "Титан" бракуватиме води для технологічного процесу, можливі викиди, які забруднюватимуть навколишнє природне середовище й становитимуть загрозу навіть для життя людей.

– Чимало експертів пише, що кримчанам може не вистачити навіть питної води. У зоні ризику – західна частина Криму, особливо Сімферополь і Севастополь.

– Це два найбільших міста, і Північно-Кримський канал якраз слугував резервним джерелом в умовах маловоддя й посухи, коли не вистачало місцевих водних ресурсів. У Криму функціонувало так зване Міжгірне водосховище, яке наповнювалось із Північно-Кримського каналу і слугувало резервним джерелом для Сімферополя й Севастополя. На сьогодні Сімферопольське водосховище достатньо обміліло і, враховуючи маловоддя, справді є загрози, що питної води може не вистачити.

Чорноріченське водосховище, яке забезпечує Севастополь, теж має досить невеликі запаси. До того ж потрібно врахувати втрати в мережі, недостатність стоку, тому Севастополь і Сімферополь насамперед можуть відчути нестачу води. Я не кажу про східну частину півострова – Керч, Феодосія, у яких уже зараз великі ризики, і надалі вони будуть тільки зростати. Питної води поки вистачить, але її подачу можуть обмежувати.

– У контексті глобального потепління, коли засухи почастішають, нестача води для Криму стає більш загрозливою?

– Ми провели дослідження, що за останні десять років зміни клімату, які відбуваються у світі і Європі, на території України відчуваються інтенсивніше. Це проявляється в суттєвому зростанні температури. Бо якщо кількість опадів практично не зміниться, то випаровування збільшуватиметься, відповідно з’являтиметься дефіцит кліматичного водного балансу. Якщо брати його рівень 1990 року, коли в Україні був найбільший розквіт економіки, і порівняти з останніми роками, є дефіцит приблизно 60 міліметрів. Якщо помножити його на площу України – 603 тисячі квадратних кілометрів – побачимо, що на сьогодні ми вже не до отримуємо 48 кубокілометрів води. Це позначається на водозабезпеченні всієї нашої території, особливо на південних регіонах, і в Криму.

– Опріснювати морську воду дорого?

– З економічної позиції – так, це сотні мільйонів. Потрібні великі потужності електроенергії. Окрім цього, це ще й небезпечно позиції екології. Під час опріснення з'являється багато відходів, які треба кудись дівати. Викидати їх у море означає забруднювати флору й фауну. Складувати теж екологічно небезпечно. Тому попри всі заяви щодо опріснення морської води, суто в регіональному сенсі це неможливо. Хіба що локально.

Опріснення води

Опріснення води Агро-Юг

– Якщо Криму надалі не вистачатиме води, тамтешні заводи, виробництво й сільське господарство закриють?

– Вони вже закриваються. Степовий Крим, де активно розвивалось сільське господарство, на сьогодні не функціонує. Оскільки зрошення не здійснюється, вологи нема, втрачаються його якісні характеристики. Ґрунти деградують, території перетворюються на депресивні. За час функціонування каналу, а це більше ніж п’ятдесят років, там же сформувалася система землеробства й територіальний устрій, який був підлаштований під нього як джерело водозабезпечення. Ось такі негативні соціальні, екологічні й економічні процеси.

– Безводдя загалом загрожує всій України, бо торік води не було навіть у гірських регіонах Карпат.

– Такі проблеми є в багатьох населених пунктах, насамперед сільських, коли в колодязі пропадає вода. І люди, які звикли мати гарантоване водопостачання, не розуміють, як їм виживати. Зміни клімату і надалі призводитимуть до зменшення кількості підземних вод. Тому держава має терміново вживати адаптивні заходи до змін клімату, насамперед для покращення водозабезпеченості всієї території.

Ви сказали про Карпати, але минулого року на Світязі теж зникла вода, сотні метрів берегів оголилися. Регіон Світязю – Волинська область, і Карпати – це перезволожена зона України. Якщо вже там є проблеми, то що казати про сухі і надзвичайно сухі регіони?!

За нашими прогнозами, кількість таких зон зростатиме, понад 80% орних земель уже відчувають дефіцит вологозабезпечення. Аграрії мають розуміти ці ризики, думати, як їм адаптуватися до змін клімату, як здійснювати агровиробництво, які агротехнології застосовувати. Так само є проблеми з питним водозабезпеченням для міст.

– Посухи й засухи – таке майбутнє людства? Процес запустився і його вже не змінити?

– Такі ризики дійсно зростають, хоч і Україна вважається водонезабезпеченою. Проте через наше географічне розташування водні ресурси розподілені нерівномірно. На заході, північному заході їх більше, на півдні і південному сході – менше. Але якщо подивитися на географію промисловості й густоту населення, більше людей живе на півдні й на південному сході, де й розміщена водоємна промисловість і де є обмеження з водними ресурсами. Тому нам потрібно думати, як ці території забезпечувати в достатньому обсязі і у відповідній якості. В умовах маловоддя загострюється ще проблема якості води. Наприклад, влітку в нас процес із синьо-зеленими водоростями, і нікуди подітися від цих скидів.

– Ви сказали про активний процес зміни клімату в Україні. Про які температури йдеться?

– Дослідження показало, що за 10-15 років на інших континентах температура зросла в межах 0,4-0,6 градуса, а в нас цей показник становить плюс 1-2 градуси. За останній рік були більш жорсткі тенденції. Можливо, що в майбутньому відчуємо зростання кліматичного водного балансу, дефіцит місцевого стоку й місцевих водних ресурсів. Ці питання ми поки що можемо врегулювати за рахунок спаду економіки й можливостей із перекидання стоку в регіони, які не забезпечені водою.

– Чому в Україні температура росте в бік потепління?

– Через перенесення повітряних мас. Кліматичні умови в Україні завжди формувалися азорським мінімумом і сибірським максимумом. Сьогодні рух цих повітряних мас змінюється, формується область високого й низького тиску. Відповідно змінюється температура й клімат на території України. Погодні умови в Європі визначає рух атлантичних течій – Гольфстріму. Через потепління змінився й температурний режим, і його напрямок, що значно впливає на формування погодних і кліматичних умов в Україні.

Глобальне потепління

Глобальне потепління РБК

Зміни ми бачимо взимку, коли на півдні випадає багато снігу, але водночас його нема в центральній і північній частині. Це якраз перший приклад таких змін. Влітку в нас трохи інше повітряне перенесення. От зараз західні регіони страждають від великої кількості опадів, тоді як на півдні їх значно менше. Ось такі кліматичні зміни формуються в нас.

– Синоптики попереджують, що в Україні частішатимуть урагани, шквали, виникне навіть торнадо.

– Торнадо – це трошки занадто, але загалом зміни клімату справді проявляються. Ось приклад в Одеській області. Спершу в них ґрунтова, гідрологічна і кліматична посуха, а потім іде період високої водності, коли на невелику територію випадає величезна кількість опадів. Це якраз конкретний і чіткий прояв змін клімату, який проявляється в різних регіонах. Такі опади непродуктивні, вони навіть шкідливі для сільського господарства, розмивають дороги тощо. Україні треба готуватися, що такі явища будуть по всіх регіонах.

– Смерчі теж?

– Зміни клімату призводитимуть до зростання швидкості вітру. Це нестиме певну руйнівну силу. Такі процеси частішатимуть. Додадуться грози з великим градом. Велика кількість опадів, яка випадатиме на невелику територію, призводитиме до формування паводків. Так само зростатимуть затяжні посухи й високі температури.

Але не треба лякатися, бо це природа і природні явища, від яких ми нікуди не подінемося. Варто адаптуватися до змін, бути готовими до посух, підлаштовувати господарство. Бо якщо раніше повені були характерні для карпатського регіону, то тепер починаємо говорити і про південні регіони, і про південно-східні.

Поділитися в Facebook