Путін хоче викорінити кримських татар, але ми йому не дозволимо — Умеров

У суботу, 18 травня, виповнюється 75 років з моменту однієї з найтрагічніших подій в історії кримськотатарського народу. У 1944 році за наказом радянської влади працівники НКВС почали масову депортацію їх із Криму. Всього примусовому виселенню було піддано 238 тис. осіб. Лише під час переїзду загинули близько восьми тисяч осіб, а за перші півтора року від виснаження, голоду і хвороб померло ще близько 100 тисяч.

У Радянському Союзі це називали "переселенням", але через багато років все більше світових країн визнали, що це було нічим іншим, як геноцидом кримськотатарського народу.

Найстрашніше, що через 70 років кримські татари знову потрапили під репресії, але тепер уже з боку Російської Федерації, яка незаконно анексувала український Крим. І хоча напевно, що світова спільнота не дозволить повторитися трагедії 1944 року, Росія повною мірою використовує гібридні способи для того, щоб викорінити кримськотатарський народ з півострова.

У річницю депортації кримських татар OBOZREVATEL поспілкувався із заступником голови Меджлісу Ільмі Умеровим про ті жахливі часи, життя кримськотатарського народу в анексованому Криму і майбутнє півострова.

Читайте: Кому нужен Крым без крымских татар?

— Офіційно влада СРСР пояснила депортацію кримськотатарського народу тим, що вони підтримували і співробітничали з нацистськими окупантами, хоча жодних доказів колабораціонізму немає. У чому справжня причина таких жорстоких дій?

— Взагалі політика радянської влади тих років скоїла не один такий злочин, мінімум 10-11 народів були поголовно депортовані. І в роки колективізації, роки репресій, під час війни ця політика тривала.

Для чого це робилося? Важко сказати. Аналізу цієї події ніхто не робив, просто кажуть: сталінські репресії, сталінський режим. А насправді влада все настільки заплутала, що після 75 років клубочки так і не розв'язані.

Читайте: Презумпція винуватості: окупанти звинувачують кримських татар у здійсненні терактів, яких ще не було

Те саме відбувалося на Кавказі, коли один район віддали одній республіці, а другий район — інший. Традиційно населення, яке заселяло ці краї, передавали з однієї республіки до іншої. Те ж саме відбувається між регіонами у середній Азії.

Це все закинув той радянський режим, і ми вже майже століття не можемо розібратися, настільки Сталін був "геніальний".

— Що означає цей день для кримських татар?

— Для кримських татар 18 травня — це найперше День пам'яті, це день, коли кожен кримський татарин так чи інакше бере участь у якихось заходах, які раніше організовували ініціативні групи, потім Меджліс кримськотатарського народу, а з моменту незалежності України, все це робилося спільно із владою. Як і зараз це відбувається після анексії Криму в містах України.

Читайте: Під Севастополем розгромили пам'ятник із загиблими на війні кримськими татарами

У кожній родині є своя історія, пов'язана з цими трагічними подіями, кожна сім'я так чи інакше постраждала, кожна сім'я когось втратила, хто в дорозі помер, хто в найближчі рік-півтора. Все ж таки 46% народу загинуло за перші півтора року після депортації.

У нашій родині теж є така історія. По дорозі до місця депортації на одній зі станцій мій батько пішов по воду і відстав від свого вагона. Йому довелося доганяти потяг і на ходу застрибувати в останній вагон. А на наступній станції поїзд розформували, і вагон з його батьками і односельцями пішов до одного регіону Узбекистану, а батько потрапив до іншого. Возз'єднатися з батьками йому вдалося лише через 12 років. За цей час він 7 років встиг провести в тюрмах.

— П'ять років Крим перебуває під окупацією Росії, весь цей час кримські татари піддаються переслідуванням, обшкуам, їх садять до в'язниць, чи вважаєте ви це продовженням геноциду вашого народу?

Читайте: Не "посіпаки Гітлера": окупанти Криму відреагували на скандал із кримськими татарами

— Продовженням або відновленням. Звісно, це продовження тієї самої політики, адже знищують не лише фізично, деякі змушені були виїхати, деякі перебувають у тюрмах, деякі сидять вдома як заручники.

Просто, як зараз люблять говорити, є таке поняття як "гібридна форма" — раніше просто під дулом автомата садили у вагон і відправляли, то зараз так не вийде. Тому знаходять інші форми, які змушують тих, хто не згоден із цим режимом, просто виїздити.

— Це повторення 1944 року, але в іншій формі?

— У нас були виходи з Криму у 1783 році, в середині 19 століття, коли була кримська війна, щонайменше дві серйозні хвилі виходу з Криму були в попередні століття. До 1944 року кримські татари вже не становили більшості у Криму.

Читайте: Масові арешти кримських татар: названо мету окупантів

На момент анексії Криму кримські татари становили 13,7% від усього населення на півострові. Після анексії ця цифра значно зменшилася, бо багато кримських татар виїхали, не приймаючи цей режим, а з іншого боку, держава проводить злочинну політику, переселяючи російське населення з материкової частини до Криму.

— Як зараз кримські татари виживають в окупованому Криму?

— Якось пристосовуються, деякі стали колабораціоністами, їх десь 1-2%, є ті, хто їх підтримує, хто готовий брати участь у виборах, голосувати, балотуватися тощо. Але загалом їх не більше 5%. Але 95% не визнають анексію, не визнають юрисдикцію Росії у Криму, але терплять.

Їм багато чого не дозволено, наприклад, влаштовуватися на роботу в держслужбу, бо їх можуть вважати колаборантами. Хоча взагалі грань між колабораціонізмом і героїзмом досить тонка. Всередині себе ми знаємо і тих, і інших, і можна сказати, що ця анексія вкотре очищує ряди наших активістів.

Читайте: Мета одна — вигнати кримських татар з їхньої історичної батьківщини: адвокат Полозов

— Президент РФ Володимир Путін боїться кримських татар?

— Може це не зовсім правильно слово "боїться", вони йому швидше поперек горла. Кримські татари — це єдиний народ, який, як етнічна одиниця, не підкорився його бажанням. Говорити, що Путін боїться — неправильно, але можна вважати, що кримські татари, які, не визнаючи анексії, не виїхали з Криму, той факт, що людина, не прогнувшись, живе у Криму — це вже героїзм.

А Путін звик до того, що у них інше суспільство. Там все засновано на страху, на обмані, на брехні та на міфах.

— Чи не переслідує Путін мету викорінити кримськотатарський народ з півострова?

— Він би радий, але ми йому не дозволимо.

Читайте: Санкції, за репресії проти кримських татар, будуть: дипломат пояснив процедуру

— Як відомо, вже кілька років готуються зміни до Конституції України щодо затвердження кримськотатарської автономії. Що це дасть кримськими татарам? Як просувається процес? Які очікування від новообраного президента України Володимира Зеленського стосовно кримського питання?

— Те, що Крим має бути оголошений кримськотатарської автономією — це правильне рішення, я його підтримую. Якщо Крим, шляхом внесення змін до Конституції, змінить статус і з територіальної автономії стане національною, від цього Україна тільки виграє. Це додасть нові аргументи у боротьбі за повернення Криму до складу України та відновлення її територіальної цілісності.

Дуже погано, що зараз це питання застопорилося. Не витримали деякі обіцянки. Ще три роки тому Порошенко створив робочу групу з фахівців, які складали ці зміни до Конституції. Не ми їх складали, а кращі фахівці України, яких він сам ввів до складу робочої групи. І у вересні він обіцяв внести ці зміни на розгляд ВРУ, але так і не вніс.

Я вважаю це серйозною недоробкою, а може і обманом.

Читайте: У Європарламенті закликали надати автономію кримським татарам "вже зараз"

Зараз м'яч на боці новообраного президента, він обрав тактику мовчати до інавгурації, а може і до парламентських виборів. Бо утримати цю більшість, яку він показав на виборах, неможливо. Якщо він підтримає лівих, образяться праві, підтримає правих, образяться ліві. Або підтримає проросійські сили, від нього відійдуть націоналісти, підтримає націоналістів, відійдуть проросійські.

Тобто в будь-якому разі він втрачатиме частину електорату. Але я, як людина, яка перебуває в політиці, хоч і дивлюся на неї під кримськотатарським зрізом, я ще не знаю його позиції щодо жодного питання. Мені важко сказати, як він поведеться.