Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/Блоги - Суспільство

Призов в армію: чому ''косять'' у війну

4.7т

Сьогодні в Україні стартує призов, - у планах Міноборони залучити до війська майже 18 тис. новобранців. Головною новацією цього сезону стало продовження призовної кампанії (не плутати з періодом служби) на місяць. Простіше кажучи – військкомати матимуть у запасі ще додаткових 30 днів для виконання плану.

А ще простіше: додатковий місяць до призовної кампанії говорить про одне – існують величезні проблеми із залученням молоді на військову службу.

Перше. У нас гібридна система формування армії – контракт та призов. І якщо людина "з дитинства" мотивована на службу, то вона буде орієнтуватися відразу на контракт, або – на вступ до військових вишів. Тому призов переважно здійснюється напівнасильницкими методами – бо він переважно для тих, хто не хоче. І тому йдуть служити або ті, хто не може відкосити, або ті, для кого строкова служба – це "велика сімейна традиція". Останніх з кожним роком стає все менше.

Друге. Війна локалізована. Так, загроза російського наступу ніде не ділась. Але відчуття загрози російської окупації України "по Дніпро" чи "по Збруч" у суспільстві знизились. І це також демотивує воювати молодих українців. Але, як тільки умовна російська армія перетне лінію зіткнення, - біля військкоматів знову виростуть черги. Українське суспільство здатне до саморегулювання і події 2013-2014 років довели до його здатності мобілізуватись і щодо внутрішніх, і щодо зовнішніх загроз.

Локалізація військових дій призвела до того, що в армії знову бере верх стара радянська бюрократія, з її традиціями нехтуванням людей, потягом до покарань та штрафів та системою всезагальної звітності. Люди, які стали новою кров’ю в ЗСУ з 2014 року – тобто отримали реальний бойовий досвід, або звільняються з служби, або плюються на цю гібридну систему, але продовжують служити в надії на покращення, або ж - приймають старі правила, стають частиною старої системи. Така армія не притягує до себе.

Не стільки в наявності призову як такого, скільки у планах на кількість людей, як на мене, лежить одна з найбільших проблем армії, пережиток радянської спадщини. І вона якнайбільше відображає одну з найбільших проблем в українській армії – деіндивідуалізація. Ти стаєш гвинтиком системи, причому гвинтиком, який завжди можна замінити на інший. А коли суспільство вже змінилось – уже колективні цінності витіснені цінностями індивідуальними, така деперсоналізація лякає молоде покоління. Коли Канада вирішує дозволяти військовослужбовцям носити бороди – це і є маркером здатності армії до оновлення. А коли діє статут, написаний ще в Радянському Союзі, коли ти не знаєш будуть у тебе вихідні чи ні – це також є маркером. Маркером для "косарєй".

А щодо ефективності призову та контракту можу сказати лише одне. Армія, яка формується проти волі тих, хто в ній служить (а обов’язок – для багатьох проти волі), - відповідно і мотивована воювати. Так, сьогоднішній призов – це спроба залатати дірки в умовах російської агресії та кадрового голоду армії. Проблема у тому, що інших механізмів, крім "латати дірки" суспільству ніхто не пропонує.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

5
Коментарі
3
1
Смішно
16
Цікаво
13
Сумно
2
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Николаенко Евгений
Николаенко Евгений
Когда кто то продает рюкзаки полиции по цене втридорога, наживаясь на войне, то мотивация у молодежи будет соответственная - откосить.
Показать комментарий полностью
Лапоть Винторогий
Лапоть Винторогий
Николаенко Евгений, Согласен. Но уточню - на прошлой неделе "кто-то" возместил уже разницу в бюджнт.
Показать комментарий полностью
Lentyai Zlobnyi
Lentyai Zlobnyi
если бы при вступлении в должность порошенко сразу начал реформировать армию по натовскому или еще лучше по израильскому образцу то и картина вырисовывалась бы совсем иная чем сейчас,а так как говаривал кравчук"маемо те що маемо".
Показать комментарий полностью
Дегтяренко Светлана
Дегтяренко Светлана
А где же ваш доблестный Робин Гуд,отнимающий повестки у богатых,и отдающий их бедным? богатые слишком заняты,а бедные работают в РФ,скрываясь от призыва? манали они ваши призывы,дохнуть за цукерки потроха?
Показать комментарий полностью
Евгений
Евгений
Дегтяренко Светлана, а ваши призывники бегут с радостью в военкомат дохнуть за "русский мир" путлера? Ведь он, в отличие от конфеток нашего презика - категория абстрактная...
Показать комментарий полностью

Наші блоги