Україна звільняє Донбас: чого чекати далі
З 1 травня 2018 року в Україні офіційно завершилася Антитерористична операція, на зміну їй прийшла Операція об'єднаних сил, що мала взяти на себе нові виклики, які поставила перед українськими біцями війна на Донбасі.
Командувач ООС Сергій Наєв 16 серпня відзвітував про досягнення військових за 100 днів роботи у новому форматі. Він наголосив, що Збройні сили взяли під контроль 15 кв. км української території, зокрема під український прапор були повернуті населені пункти Південне (Донецька область) і Золоте-4 (Луганська область), що раніше перебували у так званій "сірій зоні", однак за Мінськими домовленостями належали українській стороні.
Питання звільнення територій "сірої зони" Донбасу з'ясовував OBOZREVATEL.
Читайте: Росія перекинула техніку на Донбас: полковник з'ясував мету
Належність тих чи інших населених пунктів на території Луганської та Донецької областей чітко виписані в перших Мінських домовленостях за вересень 2014 року - саме тієї лінії розмежування, що там зазначена, мали дотримуватися українські військові та проросійські бойовики.
Порушуючи Мінські угоди, терористи продовжували захоплювати українські території незважаючи на лінію розмежування, тим самим фактично посунувши її вглиб нашої держави. Це досить добре видно на карті, що порівнює лінію фронту станом на 19 вересня 2014 року та 11 лютого 2015 року - саме коли були підписані другі домовленості.
За результатами переговорів "нормандської четвірки" у лютому 2015 року була досягнута домовленість про створення 50-км буферної, так званої "сірої зони". Українські війська відводять важке озброєння на 25 км від фактичної лінії, а сепаратисти - від тієї, що була зафіксована в Мінському протоколі 19 вересня 2014 року.
Читайте: Як Росія заходила на Донбас: спогади айдарівця
"Якщо просто, то "сіра зона" – це зона, яка знаходиться між позиціями наших військових і терористичними військами "Л/ДНР". Буферна зона з одного боку сприяє припиненню вогню, чи попереджає якісь незаплановані інциденти між військовими, а з іншого боку до цієї зони потрапляють населені пункти", - сказав у коментарі OBOZREVATEL співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Території, що потрапили до буферної зони, за фактом стали безконтрольними, на територію могли заходити як бойовики невизнаних республік, так і українські військові. То чи можна вважати успіхом взяття під контроль селищ, які не контролювалися проросійськими терористами?
"Немає поняття "сіра зона" у правовій площині, є лінія розмежування, яка встановлена відповідно до Мінських домовленостей, і вона є тим чинником, якого мають дотримуватися і терористичні організації, і українська сторона", – повідомив у коментарі OBOZREVATEL генерал-лейтенант, ветеран зовнішньої розвідки Василь Богдан.
"Згідно з домовленостями та лінією розмежування, ці території належать Україні. Тому ЗСУ поступово повертають те, що має належати нашій державі, не порушуючи Мінських угод", – пояснив він.
Цікава історія трапилася із взяттям під контроль н.п. Золоте-4 у липні 2018 року. Подію швидко рознесли по українських ЗМІ, але тоді ж з'явилася інформація, що дане селище перебувало під контролем України ще з літа 2014 року. Представник ОБСЄ також повідомив, що вони жодного разу не фіксували присутність бойовиків у селищі Золоте-4. То чому там були відсутні представники державних органів влади?
"За Мінськими угодами Золоте-4 перебувало під контролем України, але збройні формування постійно проводили обстріли селища, тому до певного періоду зайти на його територію було неможливо. Наразі військовим командуванням був обраний час, вигідний для нас у тактичному та стратегічному плані", – розповів Богдан.
Читайте: Україна стала сильнішою: генерал - про те, що змінила ООС
В інтерв'ю OBOZREVATEL офіцер ЗСУ Анатолій Штефан Штірліц також підтвердив відсутність бойовиків у цьому селищі, однак пояснив, що там постійно працювали ДРГ противника.
"Річ у тім, що ця територія підконтрольна Україні не була, бо там не було української влади, не було поліцейських відділків - це була "сіра зона", там не було нікого. Туди постійно заходили ДРГ бойовиків, деякі в цивільному одязі, промацували наші взводні опорні пункти, влаштовували провокації. І для того, щоб убезпечити мирне населення цього населеного пункту, щоб там була українська влада, щоб там був відділ поліції, щоб там працювала школа, було прийняте таке рішення", – заявив військовий.
Якщо ж так звана "сіра зона" - юридично невизнаний термін, а за Мінськими домовленостями є визначені населені пункти, які мають бути підконтрольні Україні, хоча і перебувають у буферній зоні, чому ж зайняття цих позицій триває так повільно?
Читайте: Авіація ООС вдарила ракетами по наземних цілях: видовищні кадри
"По-перше, треба створити відповідні оперативні тактичні умови. Не може бути так, що взяти, залучити авіацію, артилерію, бомбити стріляти, виганяти і після цього заходити. Таке не буде робитися. Створюється певний оперативний чи тактичний сценарій, він розглядається, оцінюється ситуація, і після цього приймається рішення щодо входження на територію", - пояснив OBOZREVATEL військовий експерт Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Ігор Козій.
Усі опитані експерти відмовилися давати прогноз щодо майбутніх успіхів ЗСУ із просування у буферній зоні, хоча і не виключають, що подібна тактика збережеться і надалі. А Олексій Мельник вважає за необхідне такі дії українських військових з відновлення контролю за селищами, що входять до "сірої зони".
"Держава має зробити все, аби полегшити страждання людей, що перебувають на цій території, забезпечити їх предметами першої необхідності - ті ж самі питання перетину кордону, виплати пенсій, гуманітарна допомога. Якщо для цього потрібно, щоб ті території контролювали військові, то, звісно, це має сенс", – сказав військовий експерт.
Читайте: Ворог уже відчув: Наєв назвав ключове нововведення ООС
До речі, сам керівник ООС Сергій Наєв заявляв, що Об'єднані сили не відійдуть від тактики мирного звільнення населених пунктів, які мають перебувати під контролем України. Судячи з цього, ми можемо очікувати нових позитивних повідомлень про досягнення ЗСУ.