Названо речі та звички, які видавали іноземних шпигунів у СРСР

За часів існування Радянського Союзу її країни перебувала під пильною увагою іноземних спецслужб і їхніх засланих агентів-нелегалів, виявляти і боротися з якими було доручено співробітникам КДБ.

До того ж були речі і звички, які серед мільйонів чесних трудівників одразу видавили в людині "ворожого шпигуна". Про це пише автор одного з блогів на Live Journal.

За його словами, у радянських розвідників існували чіткі інструкції та рекомендації про те, як розпізнати іноземного шпигуна, наприклад, в нелегалі, якого "закинули" на територію передбачуваного супротивника.

Деталі в заповненні документів

Так, представники спецслужб СРСР помітили, що іноземні розвідки досить ретельно і якісно підробляли радянські паспорти та інші офіційні папери, які засвідчують особу людини.

Тому зловити їх можна було або на неточності в даті видачі документа, але найточнішою ознакою виявилися скріпки паспорта. Зазначається, що в СРСР для цих цілей застосовували звичайні залізні скріпки, проте іноземні розвідки використовували їх із нержавіючої сталі. У справжніх документів на скріпках завжди було видно сліди іржі або корозії металу, а у підроблених цього не спостерігалося.

Також спецслужби дивилися на те, як заповнено документ. Якщо в СРСР це робилося тушшю, то західні розвідки користувалися спеціальним чорнилом, що було не складно виявити.

"Ще нерідко траплялося, що в документах як місце народження у шпигуна вказувався неіснуючий населений пункт. Потім у підозрілої людини звіряли паспорт, військові квиток і трудову книжку. В шпигуна вони мали однаковий ступінь зношення і були заповнені одним почерком із одним відтінком чорнила", – пише автор блогу.

Дивна поведінка і занадто багато знань

Далі спецоргани в СРСР звертали увагу на знання іноземних мов і регулярні поїздки за кордон. Наприклад, часто іноземних шпигунів видавали акцент, вживання приказок і афоризмів інших країн та знання порядків і деталей побуту в них.

"Спецслужби завжди насторожувало, коли людина знала повну назва державних установ СРСР, але не була обізнана про їхню скороченому вимову в просторіччі, наприклад житлово-комунальне господарство та ЖКГ тощо" – стверджує блогер.

Крім цього, підозру у ймовірному шпигуні викликали зайва ввічливість, дисциплінованість і підтягнутість. Перевірці КДБ також піддавалися громадяни, які вміли готувати коктейлі (адже в Союзі надавали перевагу чистим напоям), проявляли любов до вишуканих, не властивих для СРСР страв іноземної кухні, а також вміли їх готувати.

"Підозрілим вважалося ігнорування хліба під час трапези, а також спроба розведення напоїв льодом. Навіть занадто якісна робота на виробництві була підозрілою, а також вимова назви інструментів в західному стилі", – описує блогер деталі, за якими в СРСР вичисляли іноземних шпигунів.

"Ви у якій розвідшколі вчилися?"

Нелегала-шпигуна в СРСР також могла видати спеціальна підготовка. Тому під негласний нагляд спецслужб потрапляли громадяни, які вміли розуміти топографічну карту, володіти компасом, влучно стріляти і знати прийоми боротьби, не будучи професійними військовими.

"Знання фотосправи, радіосправи, вміння користуватися рацією також видавало в громадянині можливого нелегала однієї із західних країн. Не заохочувалася зайва спостережливість під час спільної зовнішньої замкнутості, а також надмірно добре знання міста, враховуючи прохідні двори", – перераховує автор блогу.

Він підкреслює, що так покинутий на території СРСР іноземний агент майже не мав можливості натурализоваться і виконати свою місію без того, щоб не потрапити під нагляд спецслужб, які курували практично всі сфери життя в Радянському Союзі.

Як повідомляв OBOZREVATE, журналістам вдалося дізнатися інформацію про шпигунів СРСР, дані про яких розсекретила Служба зовнішньої розвідки Росії.