Голик: історичний форум у Дніпрі — свіжий погляд на Другу світову війну
У Дніпрі проходить перший в Україні історичний форум "Друга світова війна: український погляд", який зібрав істориків, старшокласників шкіл, студентів, викладачів і простих містян.
Форум проходив 20 і 21 вересня в Національному історичному музеї Дніпра. Учасники обговорювали такі теми: "В пошуках правди: сімейна пам'ять про Другу світову війну", "Достовірна історія війни: ідентифікація і популяризація", "Друга світова в інформаційній війні: політика, масова культура, ЗМІ", "8 і 9 травня: як відзначати?".
Як зазначив радник губернатора Дніпропетровської області Юрій Голик, подібний форум в Україні проходить вперше.
"На форумі десятки істориків і сотні небайдужих учасників заходу міркують про події Другої Світової війни — без політики та ідеології. При цьому ми уникаємо радянського погляду на історію. Важливо переоцінити факти минулого і дати їм адекватну оцінку. Адже зараз, наприклад, якщо є бажання почитати щось про Другу світову війну, то можна знайти лише книги, видані декілька десятків років тому. І в них тільки дві глобальні теми — мілітаризація і жертви. Ми вважаємо такий підхід неправильним. Адже найцінніше в кожній державі — її громадяни. Треба цінувати кожне життя. Тому для нас було важливим зібрати істориків з усієї країни, аби дати новий погляд на події 1939-45 років", — зазначив Голик.
Він також додав, що історичний форум у Дніпрі — це логічне продовження обласної патріотичної програми.
"Ми зробили Алею Героїв і перший в Україні Музей АТО, встановили флагшток-рекордсмен заввишки 72 метри під національним прапором, реконструювали діораму національного історичного музею у Дніпрі, а ще — організували серію патріотичних екскурсій для школярів", — сказав Голик.
"Суспільство має поглянути на події Другої світової війни під іншим кутом. Різноманіття свіжих поглядів — на форумі. Вони дозволяють швидше розлучатися з радянськими міфами, які довгий час тримали людей в полоні", — вважає історик Василь Павлов.
На думку історика і журналіста Сергія Громенка, треба більше уваги приділяти сімейним історіям і збереженню цієї індивідуальної пам'яті.
"У нас є кому зберігати національну пам'ять, говорити про великі масштаби, а "малі" випадають з фокуса, забуваються. Не хотілося б цього допускати, — вважає Громенко. — Історія — це така "вчителька", яка може ще пару разів закрити очі на шпаргалки, а на третій — відправить на перезалік. Сьогоднішня Росія, наприклад, — це саме та країна, яка активно користується шпаргалками. Вона використовує міфи замість реального досвіду".