Ґаджети з СРСР: чим хвалилася радянська молодь

Корисні електронні пристрої, які полегшують і наповнюють змістом повсякденне життя споживача і які сьогодні називають ґаджетами, існували й у Радянському Союзі.

Це і бездротові навушники, і портативні приставки, і навіть електронний очищувач грамплатівок, якими в ті часи хвалилася між собою радянська молодь. Добірку одних із найпопулярніших так званих ґаджетів із СРСР зібрав портал Pikabu.

"Міраж"

Це так звані бездротові навушники родом із 1975 року, які називалися "Приставка звукового супроводу" і були призначені для бездротового прослуховування побутової апаратури в межах кімнати. У самому пристрої було встановлено високочутливий підсилювач, на вході якого була ввімкнена низькочастотна котушка, яка виконувала роль магнітної антени.

Примітно, що вихід магнітофона, електрофона, телевізора або приймача навантажувався на замкнуту петлю дроту, який був розтягнутий на підлозі або стіні кімнати – у петлі утворювалося змінне електромагнітне поле, яке і брала приставка.

"Дружок"

Пристрій для дітей, який випускався з 1981 року і був призначений для переговорів між абонентами на відстані до 100-150 метрів.

У комплекті було два переговорні пристрої, в одному з яких вбудований транзисторний підсилювач, а в іншому – гучномовець і кнопка виклику. Водночас перемикання з прийому сигналу на передачу вироблялося першим переговорним пристроєм, який живився від батарейки типу "Крона". Також у комплекті був двухпроводной кабель довжиною 10 метрів, а сам набір коштував 10 рублів.

"Альтаїр"

Зовні цей пристрій, який почали виробляти в 1991-му, схожий на звичайну портативну електронну гру, але з однією особливістю – в ньому був будований дозиметр. Тому "ґаджет", який важив 200 грамів, одночасно призначався і для вимірювання рівня радіоактивного зараження. Діапазон вимірювань потужності експозиційної дози гамма випромінювання становив 0,2-20 мкЗв/год.

"АРЦ-01"

"Цифрова апаратура керування моделями" – радіочастотний пульт АРЦ-01, який випускався з 1989 року. Пристрій мав 17 виходів, робоча частота передавача становила 27,12 МГц, а потужність випромінювання – не менше 10 мВт. У випадку збереження стійкого зв'язку, від приймального пристрою (іграшки) пульт керування можна було максимально віддалити приблизно на 20 метрів.

"Електра-001"

Пристрій почали випускати з 1990 року, він користувався попитом у меломанів, як електронний очищувач грамплатівок – з його допомогою можна було видалити пил і зняти статичний заряд із вінілу. Працював прилад від мережі 220 В, а час очищення ним однієї сторони платівки не перевищував двадцяти секунд. Водночас габарити "ґаджета" за 11 рублів становили 110х60х45 мм, а вага – 250 грамів.

"В3-1RМ2І"

Таке обладнання, датоване 1985 роком, було призначене для пошуку електропроводки або радіотрансляційної мережі під час ремонту помешкання. Зокрема, у випадку наближення до електропроводки без навантаження можна було чути фон 50 Гц на відстані до 10 сантиметрів, а з навантаженням відстань збільшувалася до 30-50 сантиметрів. Тоді як під час наближення до радіотрансляційних дротів чулася навіть перша радіопрограма.

"Мелодія"

А ось це – суперпопулярний дверний дзвінок під назвою "Пристрій сувенірний музичний". В його корпусі також було передбачено місце для зберігання письмового приладдя і ключів від квартири. Водночас пристрій мав два варіанти підключення: звичайний кнопковий і контактний, який спрацьовував на відкривання дверей. Хоча дзвінок виконував тільки одну мелодію, а для його живлення були потрібні два елементи А-343.

"ДЛМ"

Повна назва іграшки – "Дитяча логічна машина", яка призначалася для дітей середнього і старшого шкільного віку. Це була спрощена аналогова обчислювальна машина, яка працювала у двійковій системі числення. Програмування здійснювалося за допомогою штекерів, а введення даних за допомогою перемикачів. Машина могла відповідати на питання, наведені в інструкції, а також вирішувати логічні завдання.

"Сигнал-201"

Такий собі провісник "розумного будинку" з 1990 року. До пристрою можна було автоматично, за заздалегідь заданими програмами, підключати електроприлади, а також вмикати і вимикати 16 разів кожен. До таких належали телевізор, зарядний пристрій для акумулятора, електролампи, вентилятор і зволожувач повітря, електричне освітлення, радіоприймач і магнітофон, але найцікавіше – насоси для поливу саду.

"Електроніка Е1-04"

Це одна з кращих компактних світломузикальних установок в СРСР, яка випускалася з 1981 року. Її конструкція дозволяла розділити частотний спектр на чотири смуги, які відповідали чотирьом кольорам. Залежно від фонограми і перепадів рівня сигналу від тихого до гучного, лампи динамічно міняли колір і силу світла. Загальна потужність пристрою становила приблизно 400 Вт, а коштував він 145 рублів.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, як виглядали перші радянські ноутбук, мобільний та інші так звані ґаджети Made in USSR.