Потрібна допомога: школяр-інвалід із Чернівців мріє поставити паралізовану маму на ноги
Школяр-інвалід із Чернівців доглядає паралізовану маму, яка пережила інсульт. Сім'я потребує допомоги.
Про це повідомляє МБ.
Ще маленького Олександра Прокопчука з мамою збив на зупинці військовий на машині. Вони обоє вижили, але хлопець тепер може ходити лише за допомогою милиць. Нещодавно у жінки був інсульт і тепер паралізованою мамою займається син-десятикласник.
"Коли мені було п'ять років, ми їхали вранці з мамою в сад і чекали на зупинці маршрутку. На нас наїхав прапорщик "уазику". Це сталося влітку 2003 року. Мама прикрила мене собою. У неї були переломи хребта і ребер, струс мозку. Вона лежала у військовому госпіталі два місяці. У мене були пошкоджені внутрішні органи, зламана нога. Якби лікарі одразу після аварії поставили ногу на витяжку, то я міг би ходити. А так вона в мене неправильно зрослася, стала набагато коротша, і я можу ходити на милицях", - розповів Олександр.
"Мама була здоровою: бігала, все робила. У минулому році я поїхав до літнього табору. Мама провела мене, поцілувала на прощання. Одного разу я не міг додзвонитися до неї, подзвонив тітці. Вона сказала, що мама в лікарні, тому що у неї трапився інсульт. Я одразу ж повернувся додому. Було дуже важко дивитися на хвору маму, усвідомити, що вона не рухається, не розмовляє, не впізнає мене. Зараз їй набагато легше. Вона вже сама сидить, але ще не ходить і не розмовляє, хоча все розуміє", - каже школяр.
Читайте: Мер Львова подарував переселенцю з ДЦП іменну монету
Саша розповів, як проходить кожен день в його родині.
"Щоранку я переодягаю маму, мию, якщо встигаю, годую кашею. До мене приходить друг Денис, який допомагає мені підняти велосипед. З мамою залишається моя тітка Наталя, яка живе неподалік. Коли повертаюся зі школи, то запалюю грубку дровами, роблю мамі масаж і зарядку. За уроки сідаю пізно ввечері, коли вона засинає. Вночі доводиться вставати до мами, тому сплю в цій кімнаті на дивані. Мої друзі допомогли мені викопати картоплю, порубати машину дров", - поділився хлопчик.
У школі, де вчиться Саша, як кажуть вчителі, зібрали майже п'ять тисяч гривень на реабілітацію його мами.
"Я поставив перед собою мету - ніколи не здаватися і завжди залишатися людиною, мене так вчила мама. Спочатку вона піднімала мене на ноги, а тепер я повинен підняти її. Це мій обов'язок. Тому навіть не думаю, що втомився або не можу. Адже, крім мами, у мене нікого немає. Як інвалід дитинства я отримую пенсію - 1500 гривень. Мамі, як моїй доглядальниці, дають 1050 гривень. За ці гроші ми удвох живемо. Але потрібно дуже багато на лікування мами. Якби не допомагала школа, церква і добрі люди, то не знаю, що було б. Я сподіваюся, що вилікую маму, і вона буде ходити", - каже школяр.
Номер мобільного телефону хлопця : (095) 676-43-61.
Номер картки ПриватБанку, на яку можна надсилати кошти: 5168 7572 0109 9183 (Прокопчук Світлана Іванівна).
Як повідомляв раніше "Обозреватель", важко пораненому десантникові терміново потрібна допомога.