За випускників задумалися, куди їм податися

У Києві пройшла дискусія між роботодавцями, викладачами та студентами про те, що і як потрібно викладати у вузах для боротьби з молодіжним безробіттям.

Навряд чи в Україні хтось підраховував, скільки людей з юридичною або економічною освітою працює, скажімо, продавцями-консультантами, або з іншої непрофільної спеціальності. Думається, досить багато. Проблема тут не тільки у виборі престижних факультетів, по закінченні яких, на жаль, складно знайти роботу, а й у відсутності профорієнтації як такої.

Але навіть ті молоді люди, які йдуть вчитися усвідомлено, далеко не завжди уявляють, що чекає їх вже безпосередньо на робочому місці. Маючи амбіції, диплом, але не навички, вони стикаються з труднощами на ринку праці і нерідко змушені вчитися заново - вже за стандартами конкретного підприємства. З іншого боку, почерпнути інформацію про вимоги до професії їм нізвідки - існуюча система освіти її просто не дає.

Один з найбільших роботодавців в Україні - група СКМ Ріната Ахметова - у 2011 році ініціювала підготовку професійних стандартів, "Паспортів професій", відразу в трьох галузях - металургії, енергетиці та журналістиці. Їх розробляли як представники підприємств, так і співробітники вищих навчальних закладів. А 18 вересня в Києві відбулося підведення підсумків першого етапу проекту.

"В результаті ми отримали такі профстандарти по 8-ми спеціальностями. Вони були передані в Міністерство освіти, і на їх основі з'явилися вже оновлені освітні стандарти", - розповіла директор зі зв'язків з громадськістю та комунікацій СКМ Наталя Ємченко. Стандарти ці вже використовуються в 14 вузах країни, список яких буде розширюватися.

За словами Ємченко, серйозну методологічну допомогу при розробці профстандартів надав Британська Рада в Україні. Потрібно сказати, що в європейських країнах професійні стандарти активно використовуються - вони реально допомагають будь-якій людині буквально зі шкільної лави скласти уявлення про те, які знання і кваліфікація потрібні від нього на обраному робочому місці, що йому необхідно буде зробити для кар'єрного зростання.

Наталя Ємченко також підкреслила, що система освіти в Україні давно потребує такому підході з боку тих, хто чекає випускників ВНЗ на своїх підприємствах: "До цього дозріли і роботодавці. В ході нашої роботи в металургії навіть виник прообраз галузевої ради. Він потрібен в першу чергу для того, щоб мати зворотний зв'язок з профільними навчальними закладами, при необхідності переглядати ці стандарти, і головне - оперативно надавати допомогу в організації практики для студентів ".

Саме на необхідності практики у своєму виступі зробив акцент ректор Приазовського державного технічного університету В'ячеслав Волошин. "Як відомо, під час навчання існує три практики - ознайомча, виробнича, та переддипломна. У нас же їх п'ять. Крім того, студенти проходять практику на тому робочому місці, де, якщо витримають конкурс, будуть працювати. Для інженера дуже важливо мати робочу професію. В результаті цієї практики хлопці отримують професію і розряд. Таким інженерам в майбутньому ціни немає ", - зазначив ректор.

В обговоренні взяли участь представники не лише тих сфер, які на першому етапі охопив проект "Паспорт професії", а й інших секторів економіки, зокрема, торгівлі. Керівник управління персоналом групи "Фокстрот" Юлія Герзанич наголосила, що і торгова галузь потребує якісної підготовки кадрів, які приходять на роботу.

"Ми б хотіли не навчати, а адаптувати людей, які отримали професійну ідентичність. Саме ідентичність - як лікар, як музикант, як вихователь дитячого саду. Ми готуємо кадри, але необхідно, щоб хрестоматійне поняття" клієнт завжди правий "вкладався людині ще до того моменту, коли він прийде працевлаштовуватися ", - зазначила Герзанич.

За її словами, багато молодих людей, ледве отримавши диплом, вже претендують на високу посаду і на високу зарплату - такі ж, як і у підготовлених фахівців: "Але потрібно, щоб амбіції і реальний стан речей на ринку праці були збалансовані. І це розуміння людям повинен хтось давати ".

Наталя Ємченко в свою чергу зазначила, що розробкою професійних стандартів вже зацікавилися не лише металурги або енергетики, але і, наприклад, великі аграрні компанії: "У нас були досить прагматичні мотиви, ми починали проект в якомусь сенсі для себе. Але з часом ми стали розуміти, що неможливо локалізувати результат ".

Керівник проектів за напрямком "Освіта" Благодійного Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" Олександр Власенко каже, що хоча ініціатива по створенню паспортів професій належить роботодавцям, ВНЗ вже встигли оцінити її: "Вони за це схопилися, у них є розуміння, що такий проект робити потрібно. Як він буде впроваджуватися надалі - подивимося. Є певні правові питання, пов'язані, в тому числі, з існуванням маси підзаконних актів, що регулюють ступінь педагогічного навантаження, вимога наявності в штаті певної кількості професорів навіть при викладанні суто практичних дисциплін. Принаймні , я можу сказати про це відносно журналістики, що мені ближче. Але ми шукаємо шляхи, як ці проблеми вирішувати ".

Водночас брав участь у дискусії директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Коровайченко заявив: "У міністерстві зараз формується позиція, що має бути перебудована сама ідеологія освіти, в якій професійний стандарт повинен лягти в основу всього процесу. Автономні права ВНЗ, його зв'язок з виробництвом, із запитами роботодавців, повинні бути визначальними ".

Реальність же така, що за останні роки, з різних причин, Україна втратила стару, ще радянську школу підготовки кадрів. З прагматичної точки зору це означає, що приходить пора створювати свою власну систему, спираючись при цьому на кращі світові зразки. І варто зазначити, що першими цим шляхом пішли енергетика і металургія - галузі, від яких багато в чому залежить наповнення держбюджету. А адже саме виробничим спеціальностями в Україні останні роки приділялася непростимо мало уваги. Можливо, з появою таких "паспортів професій", які дадуть чітке розуміння перспектив здобувачам роботи, виросте їх престиж і привабливість.