"Зло довго тривати не може!" Які настанови та пророцтва для українців залишив мученик Йосип Сліпий

'Зло довго тривати не може!' Які настанови та пророцтва для українців залишив мученик Йосип Сліпий

17 лютого 2026 року минає 134 роки від дня народження Йосипа Сліпого – предстоятеля Української греко-католицької церкви, кардинала і одного з моральних авторитетів українців ХХ століття. Його життя показало приклад стійкості перед тоталітарною радянською системою, а слова стали дороговказом для українців, які переживають випробування війною та політичним тиском світу.

Йосип Сліпий, наступник митрополита Андрея Шептицького, очолив Церкву в один із найтрагічніших періодів її історії. У 1945 році мученика заарештувала радянська влада. Він провів у таборах і засланні 18 років. Після звільнення 1963 року йому фактично поставили умову мовчання – світ не мав ні чути, ні бачити главу переслідуваної УГКЦ. Проте навіть у вимушеній еміграції він продовжив свідчити про свою Церкву і народ. OBOZ.UA розповість, які настанови він давав українцям і які істини поширював.

Йосип Сліпий у момент арешту. Джерело: УГКЦ

"Зло довго тривати не може!"

У своїх листах і проповідях Сліпий неодноразово наголошував: зло не є вічним. Його досвід нічних арештів, таємних судилищ і табірних знущань не зламав переконання, що правда зрештою перемагає цинізм і насильство.

"Все могло бути набагато гірше: вас могли ще бити й принижувати. Запам'ятайте, зло довго тривати не може!" – писав він, згадуючи пережиті приниження, допити й катування.

"З дрібних цегол виростає гігант"

Патріарх застерігав від страху й безнадії, закликаючи "великого бажати". На його переконання, навіть якщо людина не може здійснити грандіозних звершень, вона здатна прагнути високої мети й долучатися до великої справи маленькими, але послідовними кроками.

Сліпий залишив після себе настанови українцям. Джерело: УГКЦ

"Великого бажайте! ...Одушевлятися великим, високим і мати перед очима гідну мету – само собою підносить людину. ...Людина росте зі своїми задумами і своїми планами. Високі пориви її підносять, а низькі і грішні похоті руйнують. Правда, не кожний вродився генієм і не кожному дав Бог довершувати спасенні діла і повертати умовинами часу, немов коловоротом, але кожному дано бажати "великого", молити Бога про те, помагати посильно у великих духовних будовах, бо з дрібних цегол виростає гігант. Кожний може чинити добре, а в кожному доброму є і велике", – наголошував він.

"Одна з найголовніших причин нашого упадку"

Окрему увагу Сліпий приділяв єдності. Він вважав розбрат і внутрішні чвари однією з головних причин національних поразок.

"Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку... Тому провідною думкою є за всяку ціну втримати єдність", – писав єпископ, закликаючи відкласти амбіції заради спільного блага України і Церкви. На його думку, любов до Батьківщини проявляється не лише в словах, а передусім у щоденній праці, молитві та відповідальності.

Зустріч з Іваном Павлом ІІ – Папою Римським. Джерело: УГКЦ

"Сьогодні Патріарх Йосиф ще раз нагадує кожному з нас, щоб ми нічого не боялися, навіть якщо нам здається, що виходу в нашій біді вже немає", – нагадували його слова в УГКЦ Івано-Франківської архієпархії.

Зокрема, Сліпий казав: "Навчіться, що все своє, рідне, треба любити. Любіть свій нарід, за нього постійно моліться, для нього працюйте, вчіться і жийте".

"Два нерозлучні товариші"

Йосип Сліпий також підкреслював важливість гармонії віри і науки. Він називав їх "двома крилами", які підносять людський дух. Ця думка стала фундаментом його освітньої діяльності вже після звільнення, коли в Римі він розбудовував Український католицький університет і працював над зміцненням українців у діаспорі.

"Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, – це віра і наука. Від початку людської історії вели вони людину впродовж віків, як два нерозлучні товариші, удосконалювали її знання, мораль і життєві вимоги. Ціль науки – пізнати правду. Об’явлення не відводить науку від правди, але відкриває нове. Певність надприродних правд є більша, ніж природних, бо їх відкриває непомильний Бог, а не помильний чоловік. І тому наука й віра не тільки не можуть собі суперечити, але, навпаки, мирна співпраця і взаємна поміч виходить їм на обопільну користь", – стверджував Йосип Сліпий.

Йосип Сліпий підкреслював важливість гармонії віри і науки. Джерело: synod.ugcc.ua

Раніше OBOZ.UA ділився десятьма мудрими цитатами Кузьми Скрябіна, які варто пам'ятати кожному українцю. У пам’яті багатьох людей активіст залишиться щирим патріотом своєї країни, адже кавалер ордена "За заслуги" ніколи не боявся відстоювати свою думку, навіть якщо вона не подобалася впливовій частині населення.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!