Муза українських геніїв, яка "послала на смерть" Курбаса: трагічна історія легендарної актриси Ужвій і що за зловісний "знак" знайшли на могилі її сина

Наталія Ужвій була легендарною українською акторкою, чия талановита гра не дозволяла глядачам ні на секунду відвести очей від екранів телевізорів чи театральної сцени. Одна далеко не всі знають, що життя артистки за лаштунками кар'єри аж ніяк не було схожим на казку.

На долю Ужвій випало багато складних випробувань, серед яких репресії з боку радянської влади, розстріл обранця та найстрашніше – втрата рідного сина. Після трагедії вона замкнулася у собі, не ділилася особистим болем навіть із найближчими людьми, а останні дні життя провела, борячись із важкою хворобою. Про трагічну історію легендарної артистки читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Наталія Ужвій народилася у 1898 році в місті Любомль Волинській області. Через рік вона з родиною переїхала в селище Брудно (Польща), адже там батько працював на залізниці. За межами Батьківщини Ужвій здобувала освіту в залізничному училищі, пізніше – міському двокласному училищі, однак з часом була змушена покинути навчання через фінансові труднощі. Вона працювала швачкою, а паралельно опановувала нові знання, завдяки чому екстерном склала іспити на звання сільської вчительки й почала розвиватися у цій сфері.

Перші кроки до формування акторської кар'єри вона зробила у 1920-х роках. Певний період Наталія Ужвій була учасницею аматорського гуртка в місті Золотоноша, а згодом його керівник направив її до Києва на інструкторсько-режисерські курси. Артистка навчалася на драматичній студії при Першому державному драматичному театрі УРСР ім. Тараса Шевченка в Києві і виступала на його ж сцені.

Відтоді кар'єра Ужвій пішла в гору. Вона виходила на сцену Одеського, Харківського та столичного театрів, ба більше, знімалася в кіно. Найвідомішими роботами за її участі є: "Тарас Трясило", "Украдене щастя", "Тарас Шевченко", "Прометей", "Земля" та інші.

На початку ХХ століття відбулися зміни і в особистому житті акторки. Доля звела її з культовим поетом Михайлем Семенком. Вони уклали шлюб у 1926 році, а згодом стали батьками спільного сина Михайла, але кохання через усе життя пронести не змоги. У 1936-му, коли розпочинався тиск на українську інтелігенцію з боку радянської влади, пара розлучилася.

Проте розрив був далеко не найболючішою подією для Наталії Ужвій. У квітні 1937 Народний комісаріат внутрішніх справ заарештував Михайля Семенка через сфабриконаві звинувачення, а вже 24 жовтня його розстріляли. Трагедія сильно вдарила по акторці, окрім того, "повісила" на маленького Михайла клеймо "сина ворога народу".

Однак, попри такі випробування, артистка не залишилася самотньою. Серце Наталії Ужвій зміг підкорити актор Євген Пономаренко, який не побоявся усиновити та виростити сина знаменитості від репресованого поета. Між ними спалахнуло неймовірне кохання і, здавалося, що життя артистки мало налагодитися, але все склалося інакше.

У 1937 році Наталію Ужвій почали звинувачувати в тому, що вона "послала на смерть" видатного режисера Леся Курбаса. Справа у тому, що під час кампанії проти кінодіяча, акторка поставила підпис під колективним листом із засудженням режисера. Проте, за спогадами сучасників Ужвій, вона пішла на такий крок зовсім не добровільно. Представники НКВС погрожували їй засланням та навіть могли відібрати сина. Саме через цей тиск вона і поставила сумнозвісний підпис. Але, навіть якби акторка цього і не зробила, Курбаса все одно було би розстріляно, адже влада ухвалила рішення завчасно.

Найскладніше випробування долі чекало на Наталію Ужвій попереду. Син акторки дедалі частіше почав скаржитися на головні болі і, як виявилося, він захворів на менінгіт. Недуга, на жаль, виявилася сильнішою за Михайла, тож він помер у 1951 році, коли навчався на п'ятому курсі факультету міжнародних відносин.

Сина акторки поховали у Києві. Йому встановили невеликий, однак красивий пам'ятник, за яким сьогодні, судячи з ролику на YouTube-каналі Вінтажного блогера, нема кому доглядати. На це вказує зловісний "знак" на могилі Михайла Узвія – повалене дерево, що майже повністю накриває місце його поховання.

Після втрати сина Наталія Ужвій продовжила грати на сцені, однак вдома майже завжди мовчала. Акторка не могла змиритися зі смертю сина, а згодом і її підкосила страшна хвороба – рак. Увесь час за акторкою доглядав Євген Пономаренко і саме він занотовував зміни у її самопочутті. Через онкологію Ужвій швидко втомлювалася, не могла нормально пересуватися та відчувала нестерпний біль. Серце легендарної акторки зупинилося 22 липня 1986 року.

Раніше OBOZ.UA розповів, як життя "побило" найкрасивішу дівчину Великої Британії, біля ніг якої лежав весь світ і серце принца.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!