"Не вірте Кремлю": звільнений в'язень РФ дав перше інтерв'ю

Росія відпустила громадянина України і політичного в'язня Романа Терновського, обвинуваченого в екстремізмі у складі організації "Правий сектор". Він утримувався в колонії загального режиму і був звільнений достроково.

OBOZREVATEL поговорив із Романом. У бліцінтерв'ю він прояснив обставини затримання, розповів, як стало можливим його звільнення, пояснив свій зв'язок із "Правим сектором", а також висловився щодо перспектив звільнення інших в'язнів Кремля.

– Вітаємо зі звільненням, Романе! Це дуже хороша новина. Але, як ви думаєте, з чим пов'язана така великодушність російської влади?

– Великодушність? Ну, у мене вже був кінець терміну, тому щодо мене ніякої великодушності не було.

– Кінець терміну? За нашою інформацією, ви були засуджені 28 червня 2018 року на 2 роки і 3 місяці, тобто термін ув'язнення мав закінчитися восени наступного року.

– Я скористався статтею 72 КК РФ, яка щойно вийшла, про зарахування днів, проведених у СІЗО, з розрахунку день за півтора. Це щось схоже до закону Савченко. Став одним із перших, кому перерахували термін.

На жаль, я був скутий у багатьох юридичних рухах.

Читайте: "До 26 серпня": Полозов розповів про долю полонених моряків

– У вас був адвокат? Хтось представляв вас у суді, подавав апеляцію?

– Так, але це були кремлівські адвокати, окрім Муртазіна. Але його не можна було допускати, тому що моя сім'я – це фактично заручники. Вони і зараз перебувають у РФ, на жаль. ФСБ не дала мені з ними зустрітися.

– До речі, проясніть "географічний" нюанс. Ви проживали в Ростові-на-Дону?

– Цілком точно.

– Як відбулося ваше затримання?

– До війни моя цивільна дружина – ми не встигли розписатися, – народила. У мене народився син. Коли почалася війна, я почекав, коли синові виповниться пів року, і вирішив поїхати у Харків – неподалік від міста живе моя мама. Приїхав, своїми очима побачив всю картину.

Бачив і те, що відбувалося у Ростові в 2014 році. Наприклад, в одній із бійок у заторі на дорозі хлопця витягли з автомобіля і побили за український прапор. Але це не телефонна розмова.

Читайте: Терористи "ДНР" запропонували Україні обмінятися полоненими: умови і терміни

Поки я перебував у Харкові, захворів мій син. У нього був гострий аденоїдит. Дружина подзвонила мені по Вайберу і показала, як дитина задихається. Звісно, я миттєво вирішив повертатися в Ростов. У чому був, у тому й виїхав.

У Ростові я повністю займався сином, був повністю зосереджений на здоров'ї дитини. І в один із днів мене схопили в центрі міста.

У ФСБ знали про це й те, що я працюю ріелтором, я був у них в оперативній розробці. Але нічого на території Російської Федерації я не скоював.

Під час мого арешту був присутній слідчий головного слідчого управління, "Особливий відділ" – до речі, вони займалися Савченко. І там мене запитали про членство в "Правому секторі".

Читайте: "Правий сектор" зайшов у Донецьк": в Україні розгромили фейк окупантів

Я їм сказав: так, я був у "Правому секторі". І що тепер? Зараз я не можу в ньому перебувати, тому що я на території Російської Федерації. Це означає, що я вийшов із нього. І ваша та сама стаття, інкримінована мені, говорить, що якщо особа покинула цю організацію і за нею не числиться жодного складу злочину, вона звільняється від кримінальної відповідальності.

– Ви дійсно вийшли з "Правого сектора"?

– Фактично так.

– Ви писали якусь заяву? Чи як у вас це відбувається?

– Ні. Я не писав ніякої заяви. Але якщо я покидаю Україну і заїжджаю на територію Російської Федерації, я автоматично виключаюся із лав "Правого сектора".

– Цікаво. Це записано в Статуті "ПС"?

– Ні, це негласне правило. До того ж після цього "Правий сектор" зробив заяву, що я не перебуваю у лавах цієї організації.

Тому на території Росії я не вів ніякої діяльності.

Читайте: Страшно катували: в Україну повернувся в'язень Кремля

– Добре, на території Росії ви не вели ніякої екстремістської діяльності. А на території України, в Харкові?

– Звісно, я виступав проти агресії Російської Федерації.

– Брали участь у якихось акціях під прапорами "Правого сектора"?

– Так, був під прапорами "Правого сектора". Але я просто активіст, не більше.

– Ви були у колонії. Які там були умови?

– Загалом колонія більш-менш прийнятна. Але дивлячись для кого. Все залежить від особистості, яка потрапила туди. До мене завжди було, в принципі, нормальне ставлення. Тому що я цього вимагав і не терпів ніяких провокацій із боку адміністрації. Декілька разів вони спробували, але одразу ж осіклися.

До речі, величезне спасибі консульству України в Ростові. Вони стабільно приїжджали до мене, підтримували.

Читайте: "Роздягали, душили, били струмом": звільнений в'язень Кремля зізнався про страшні тортури

– Консул приїжджав до вас у колонію?

– Ні, генконсул в Ростові-на-Дону Тарас Михайлович Малишевський мене відвідував у СІЗО в Новочеркаську. А коли мене відвезли, то постійно ховали від консулів. Тому що якби в певний момент мені вдалося з ними зв'язатися, справа б провалилася. Можливо, сім'ю б вивезли, і все було б нормально.

– Щодо вашої родини. Вона досі залишається на території РФ?

– Так.

– Ви не плануєте забрати їх в Україну?

– Звичайно, я хочу їх забрати, але зараз існують певні труднощі.

– Як ви знаєте, в останні дні з'явилася інформація про те, що українських політв'язнів етапують до Москви. Як можете це пояснити?

– Відстежую новини про всіх політв'язнів України, і можу сказати, що відбувається щось цікаве. Їх усіх звезли в "Лефортово". Для чого? Можливо, щось намічається. Не виключено, що буде якийсь обмін або деякі люди зі "списку Сенцова" будуть передані Україні.

Читайте: Великий обмін чи маневр Кремля? Адвокати висловилися про зникнення Балуха

– Як вважаєте, з чим пов'язані ці зрушення? Чи можуть вони бути пов'язані зі зміною влади в Україні?

– Думаю, що так. Це пов'язано і з обранням нового президента. Можливо, якісь переговори вже пройшли під посередництвом того ж Еммануеля Макрона. Ми поки що не знаємо, але я гадаю, що скоро дізнаємося.

– Але ми ж розуміємо, що таке Кремль. Чи можна вірити в його гуманні наміри?

– Силові структури й структури спеціального призначення Росії – дуже і дуже хитрі.

Наприклад, коли в СІЗО до мене змінювалося ставлення адміністрації, я завжди розумів: значить, їм щось потрібно. А потрібно їм було одне: коли приїжджає консул, щоб я був задоволений і не скаржився.

Читайте: Політв'язні Кремля відбули із місць затримання: ніхто не знає куди

– А що Кремлю може бути потрібно в цьому випадку, коли відпускають полонених українців?

– Думаю, час покаже. Ви вірите в жест доброї волі з боку Москви?

– Я не вірю.

– Правильно робите. Я теж.