Крилос на Франківщині: історія столиці князівства, якої більше немає

Cьогодні це – невелике село на Франківщині з населенням близько двох тисяч мешканців. Важко повірити, що на цих землях у середньовіччі вирувало столичне життя.

Саме тут, на території сучасного села Крилос на берегах річки Лукви розкинулось колись величне місто Галич – столиця Галицько-Волинського князівства, яке відігравало важливу роль у політичному та культурному житті тогочасної Європи..

У XII–XIII століттях, завдяки своєму розташуванню на Дністровському торговельному шляху, Галич став одним із найбільших міст Європи. Це була ціла міська агломерація з численними поселеннями, укріпленнями й церквами. Дністер забезпечував не лише економічне процвітання, а й слугував природним оборонним рубежем.

Тільки уявити, що в сучасному Крилосі та його околицях археологи дослідили залишки щонайменше 16 кам’яних фундаментів монументальних споруд, зведених у ХІІ – першій половині ХІІІ століття.

Серцем давнього Галича був величний Успенський собор, заснований у 1154 році. Це була грандіозна споруда, яка вражала своїми розмірами та розкішним оздобленням. Саме тут відбувалися інтронізації та поховання князів та інші важливі державні та релігійні церемонії. До наших днів храм не зберігся, а на території можна побачити імпровізований фундамент в натуральну величину.

У XIV–XV ст. княжий Галич занепав – частково через татарські спустошення, частково через переміщення торгівельних шляхів.

Новий осередок життя виник нижче по Дністру, де й постало сучасне місто Галич.А місце старого центру, яке втратило значення великого міста, почали називати Крилос (є версії, що назва походить від слова "крило" – окраїна, частина чогось більшого, або від давнього топоніма).

Остаточно назва утвердилася вже у новий час (XVI–XVII ст.), коли Крилос перетворився на важливий релігійний центр з резиденцією галицьких митрополитів.

У збережених до наших днів митрополичих палатах (XVІІІ ст.) зараз діє музей історії Галича, де можна ознайомитися з багатою історією цього краю.

Поруч з музеєм височіють дві величні споруди. Це каплиця св. Василія 1500 р. та Храм Успіння Пресвятої Богородиці 1584 р.

Цікаво, що для їх будівництва використовували каміння з руїн древнього собору.

А коли приїдете в Крилос, не пропустіть так звану княжу криницю. Легенда каже, що під час тривалої облоги Галича, коли запаси води були на межі вичерпання, князь у відчаї встромив свій меч у землю і, о диво!, з-під землі забило джерело чистої води. З того часу криниця стала символом надії та життєдайної сили а легенди оповідають про її цілющі властивості. Також з цього місця відкривається мальовничий вид на околиці.

Крилос – це справжній музей під відкритим небом. Сьогодні, прогулюючись селом, ви фактично ходите територією середньовічного Галича, колись політичного і духовного центру всієї Русі.

А сучасний Галич із його середньовічною фортецею, розташований зовсім неподалік, в кількох кілометрах звідси.