Блог | Ви питаєте, як я відзначаю Новий рік? Розкажу
Новий рік ми завжди святкуємо в родинному колі, у нас на дачі. З 2004-го, коли збудували дачу, це вже стало нашим родинним гніздом, куди родина злітається і влітку, і під Новий рік. 2019-й зустрінемо так само.
За новорічним столом збираються чотири покоління нашої родини: батьки дружини, Володимир Павлович і Валентина Володимирівна, ми з дружиною Юлею, буде Юлін брат Олексій з доньками Олею та Алісою, наші молодші діти Гліб і Аня, старші діти та їхні діти (мої онуки), інколи всі разом, або як цього року син Олексій з дружиною Наталею і сином Мишком, а минулого року - донька Світлана з чоловіком Юрою і донькою Марічкою. Моя мама живе на Черкащині, її ми поїдемо привітати на Різдвяні свята.
Читайте: Итоги года: буксус, носки и колючая проволока
Вже склалися сімейні традиції. Наприклад, до святкового столу Юля завжди запікає індичку чи качку, а ще за бабусиним рецептом готує класний яблучний пиріг. Мій тесть, Володимир Павлович, має власну "фірмову" страву – це рибальська юшка, за херсонським, або угорським рецептом. А варить він її з окунів, линків і сомиків, яких ми так само родиною наловили в річці ще влітку і тримаємо в морозилці якраз до Нового року. Юшка у тата неперевершена, ароматна й насичена. Моя теща, Валентина Володимирівна, зазвичай готує салат з куркою, горіхами, яблуками та консервованим ананасом.
Також пече неймовірний м’ясний пиріг. Молодша донька Аня вже теж долучається до кухарства. Експериментує з бісквітами, пряниками, тортами, безе (щойноспечені на фото). Сміливо додає туди яскравих кольорів. Вони спочатку навіть відлякують. Але наш юний кондитер запевняє, що воно їстівне і всі ласують. Дійсно смачно. Ми з Глібом куховаримо вже після Нового року зранку: за мною завжди шашлик або гриль, Гліб більше майстер по супах.
Читайте: Итоги года, любовь к Украине и патриотизм
Традиційно всі разом прикрашаємо ялинку.
Як і більшість українців, робимо це за день-два до Нового року. Спочатку довго переглядаємо іграшки. Серед них є куплені ще в часи, коли ми самі були дітьми, ділимося спогадами з малечею. Щороку додаються нові й нові іграшки. Хтось подарує, десь у поїздках купимо якусь красу, але на передньому плані - іграшки, зроблені дітьми власноруч, ми їх бережемо з глибокого дитинства, скоро вже з’являться і hand-made від онуків. Інколи прикрашаємо і живу ялинку у дворі гірляндами та вогниками.
Домівку всередині теж яскраво прикрашаємо. А відколи у нас з’явилась невістка Наталя – дім по-новому засяяв на зимові свята. Вона флорист, має свою арт-студію і цього року ми довірилися її смаку - і не пошкодували. Вийшло затишно і тепло.
В очікуванні півночі ми завжди згадуємо про якість теплі сторінки року, що минає. Але й випробування не забуваємо, бо це завжди досвід і урок. Малі звітують за навчання, хто чого досяг. Декламують нові вірші, показують танці, ставлять міні-вистави. І весь цей час косяться: що ж там лежить запаковане під ялинкою?
Як і всі, щоб не пропустити початок року, зазвичай вмикаємо якийсь канал. Дивимося виступ Президента, правда без звуку. Всі вже наслухалися. Просто чекаємо, доки годинник проб’є 12 разів. А от уже після новорічного дзвону піднімаємо келихи, бажаємо одне одному всіляких приємностей. Відразу ж починається передзвін усіх мобілок - вітаємо найближчих людей.
Дорослі ще за столом, а діти мерщій під ялинку – шукати під подарунки. Хто перший добігає, оголошує чий знайшов подарунок. Потім кожен з подарунками у власний куточок, розпаковує, милується, радіє, приміряє, верещить)
Старші діти заздалегідь готують ігри, конкурси, буває квест. Для нього ховають якісь речі, готують записки, стрілочки. Або "Крокодил". У цю гру всі люблять грати, навіть найменші. Не помічаємо, як самі в цих іграх на дітей перетворюємося.
Донька Аня креативно фільмує родинну історію. Малеча у новорічну ніч щаслива, має привід і дозвіл гратися до самого ранку. Дітвора іноді засинає біля ялинки. Потім переносимо на руках і вкладаємо в ліжко - на підзарядку.
Перший день Нового року - всі на сніг, будують сніжну фортецю, потім її сніжками атакують, обороняють...
Хотілося б, щоб 2019 рік для всіх нас, українців, став роком справдження надії. Тільки вона нас підтримувала всі ці роки. Та колись вона має втілитися у життя. Нехай це станеться у 2019-му! Тим більше, в Рік Свині у моїй родині двоє зрілих "підсвинків" - теща і тесть; і Ви пошукайте - в кожній родині Свиня на фарт знайдеться.
