УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Голос" в Раді: Клименко розповіла про плани партії

46,9 т.
'Голос' в Раді: Клименко розповіла про плани партії

У новому випуску програми "Євроінтегратори" з Тетяною Поповою на ObozTV Юлія Клименко – голова партії "Голос" і екс-заступник міністра економіки – розповіла про плани своєї політсили, економічні ініціативи і кадрові рішення.

- ПОПОВА: Юліє 24-го липня ваш з’їзд обрав лідером Святослава Вакарчука. А як ви зараз з ним будете ділити ці повноваження керування партією?

- КЛИМЕНКО: Фактично партією завжди керував пан Вакарчук. Він був лідером. Просто юридично, ви знаєте, протягом виборчого процесу змінити керівні органи практично неможливо, тому що треба багато реєстраційних процедур в Мін' юсті. Тому фактично ми про це домовлялися і відкладали це вже на поствиборчий період. Тобто це планова зміна.

- ПОПОВА: А чим будеш займатися ти, чим буде займатися він у партії?

- КЛИМЕНКО: Він є лідером. Він, скоріш всього, буде лідером фракції. Я буду відповідати і відповідаю зараз за весь блок економічних питань. І також буду продовжувати цим займатися.

- ПОПОВА: Партія "Голос" у тому вигляді, як вона є, сформувалася досить недавно – два місяці. Вам вдалося за цей час розробити якусь стратегію?

- КЛИМЕНКО: Стратегію партійну?

- ПОПОВА: Партійну, і вашу стратегію роботи в парламенті.

- КЛИМЕНКО: Стратегію роботи ми вже почали виробляти того тижня, і сьогодні будемо продовжувати. Зразу після ефіру їду, ми будемо продовжувати виробляти правила роботи фракції. Як ми будемо свої ініціативи подавати, і в тому числі, як ми будемо співпрацювати з іншими партіями в парламенті. Це що стосується фракції. Що стосується розвитку партії – це окрема велика історія, і це те, що називається, треба займатися цілий робочий день. Тобто ми зараз підбираємо людей які будуть далі продовжувати розвиток, в тому числі регіональний.

"Голос" в Раді: Клименко розповіла про плани партії

- ПОПОВА: Будівництво вже партії?

- КЛИМЕНКО: Будівництво повноцінне партії. Тому що, Ви правильно сказали, що ми почали з виборчого процесу, замість того, щоб почати розбудову партії. На жаль, так склалася ситуація, що вибори стали достроковими, і ми були вимушені були це робити.

- ПОПОВА: Ви ж отримаєте також державне фінансування?

- КЛИМЕНКО: Державне фінансування, так. Чому ми дуже раді і щасливі.

- ПОПОВА: На що ви будете розвивати партію, наскільки я розумію. До речі, скільки ви будете отримувати?

- КЛИМЕНКО: Зараз по підрахункам, щось біля 57 мільйонів, здається, ми будемо отримувати. Але скоріш за все, ми ще будемо претендувати на гендерну квоту (її розмір, чесно кажучи, зараз важко вирахувати), тому що ми маємо більше 37% жінок, які будуть в парламенті. І також що взагалі у партійному списку дуже багато жінок.

- ПОПОВА: А які взагалі є пріоритетні напрямки роботи в парламенті вашої партії? Що ви бачите? Які ваші топ-3 ініціативи, які ви хочете імплементувати?

- КЛИМЕНКО: Ми фактично йшли з ними протягом парламентського виборчого процесу, і ми не збираємося їх змінювати. Тобто ми бачимо топ-3 ініціатив – це, перш за все, незмінний курс на ЄС і НАТО. Друге – це рівні правила і бізнесі. І третє – це комплексна реформа правосуддя, ми називаємо її, системи справедливості в Україні. Фактично на цих трьох колонах ми зосередимося і будемо далі продовжувати. Для чогось потрібен парламент, для чогось потрібна фактично політична воля і перезавантаження окремих органів.

- ПОПОВА: Тобто у вас готові законопроекти на цю тему?

- КЛИМЕНКО: Так, у нас готові законопроекти. Ви розумієте, що це одним законопроектом змінити неможливо. Потрібно вносити зміни в багато законопроектів, тому ми готові такі комплексні свої пропозиції надавати.

- ПОПОВА: А вже почалися перемовини, якщо це не секрет, з іншими партіями відносно того, хто в якій комітет буде заходити, які там позиції обіймати?

- КЛИМЕНКО: Поки що ні, тому що монобільшість, тепер так модно слово називати, партія "Слуга народу" пропонує змінити, зменшити кількість комітетів, наскільки нам відомо. Це поки що проекти, але у всякому випадку йде мова про зменшення кількості комітетів. Відповідно, як тільки вони зміняться і зменшаться, можна буде говорити, на які посади ми претендуємо. Розподіляти по існуючих комітетах немає ніякого сенсу, тому що вони будуть змінені. Але в нас є люди на кожен комітет.

- ПОПОВА: Ви також під час передвиборчої кампанії говорили про деолігархізацію. Кого саме ви маєте на увазі під олігархами, і що ви збираєтеся робити?

- КЛИМЕНКО: У нас в Україні це чітко визначено. Це люди, які мають великий бізнес, які впливають на медіа, і які впливають на політику. Які фактично через медіа і бізнес роблять політиків, так би мовити. Тому наша пропозиція, і в тому числі законодавча – це розбити цей Бермудський трикутник між бізнесом, медіа і владою.

- ПОПОВА: Яким чином?

- КЛИМЕНКО: Між бізнесом і медіа – тобто власників, ви знаєте, що у нас зараз більше 80% контролю над медіа. Це фактичного олігархи. Розбити можна двома шляхами. Перше – це ріст економіки з однієї сторони, коли медіа заробляють гроші, для того, щоб вони могли самі себе утримувати, а не бути дотаційними. З іншої сторони, це чіткий контроль над тим, хто є власником медіа, і хто робить фактично замовлення контенту в цьому медіа. І не тільки контенту, а взагалі замовником, як би, політики каналів. Таким чином законодавчо збалансувавши це, надавши всім політикам рівний доступ до медіа і ріст економіки, воно збалансує необхідність медіа і звертатися до олігархів для того, щоб покрити збитки. Оскільки в нас, ми знаємо, що більшість медіа фактично збиткові на даний момент.

- ПОПОВА: В той же момент представники вашої партії з'являлися часто в ефірі каналів пана Пінчука.

- КЛИМЕНКО: Не тільки пана Пінчука. І пана Ахметова, і пана Коломойського.

- ПОПОВА: У Пінчука ви з’являлися досить часто.

- КЛИМЕНКО: Я не думаю, що це якийсь збіг, але ми вимушені були з'являтися там, де нам пропонували. Мається на увазі, там, де нас запрошували на ефіри. Тому що все рівно 80% інформації в Україні люди споживають з телебачення. І для того, щоб донести свою програму, ідеї і взагалі нову партію, хочеш – не хочеш, ти вимушений іти на телебачення. Ми купляли пряму рекламу у всіх абсолютно груп, так би мовити, і каналів. І в тому числі які належать і контролюються і паном Пінчуком, і паном Ахметовим, і паном Коломойським. Ми вимушені були це робити, тому що альтернативи немає. Єдине, що ми для себе прийняли рішення не ходити на канали, які контролюються паном Медведчуком. Це наше внутріпартійне рішення.

- ПОПОВА: Тобто ви самі будете себе обмежувати в походах на канали Пінчука, якщо ви приймете відповідний закон?

- КЛИМЕНКО: Абсолютно. Тетяно, ми повинні всі мати рівний доступ до каналів. Всі політики повинні мати рівний доступ до каналів. Ви знаєте, що в деяких країнах навіть є обмедження, якщо якийсь політик з’являється на екрані більше ніж інші, то це є вже питання до каналу, до його ліцензування, і до його регулювання. Це може бути як штрафи, може – відсутність ліцензії, і багато інших способів, яким чином каналу довести, що всі політики повинні мати рівний доступ. Тому якщо всі будуть мати рівний доступ – ми тільки за.

- ПОПОВА: Верховенство права. Ви сказали, воно має на увазі ще й боротьбу з корупцією, так? Яким чином ви збираєтеся це робити?

- КЛИМЕНКО: Я би сказала, не верховенство права, а справедливість. Великий такий блок в Україні – це відсутність справедливості. Власне, те, чого люди і вийшли на Майдан у 2014 році. Тому що їм немає куди звертатися, вони не можуть отримати справедливості в цій країні. Вони не можуть звертатися в суди, бо вони продажні. Вони не можуть звертатися в поліцію, тому що вона їх не чує, або чує не тих. І вони також не можуть знайти справедливості в інших органах державної влади. Тому фактично інституції державні мають такий низький рівень довіри в Україні. Справедливість для нас – це перш за все реформа антикорупційних органів, яка не була завершена, на жаль. Тобто такі, знаєте, є окремі органи, але є пазли, але картина не працює. Є великий блок МВС-СБУ-прокуратура…

- ПОПОВА: Вибач, а хто буде займатися цим питанням реформи і ввійде до комітету по антикорупції?

- КЛИМЕНКО: У нас в списку є дуже багато людей, які займалися антикорупційними питаннями до того, як вони пройшли в парламент. Це й Олександра Устінова і Ярослав Юрчишин, і багато інших людей, які знають, як це робити на законодавчому рівні, на адвокативному рівні, і як взагалі це повинно виглядати. Це люди, фактично які робили за державні органи роботу, будучи в секторі громадському.

- ПОПОВА: В секторі судочинства є у вас людина, яка буде займатися питаннями судової гілки?

- КЛИМЕНКО: У нас є ряд юристів. Ми ще не визначили, хто саме буде займатися, але в нас такі є як Олег Макаров, який юрист з великим досвідом, є знову ж таки Ярослав Юрчишин, який багато в чому, в тому числі в судочинстві, і приймав участь у перезавантаженні деяких органів антикорупційних. І сподіваємось, що такий самий гарний досвід можна мати і в судовій системі. Тобто у нас є люди, є експертиза і є законопроекти, які ми готові в парламенті презентувати.

- ПОПОВА: А що відносно безпекової сфери? Я от не чула про експерта у вас серед ваших майбутніх членів парламенту, який був би спеціалістом у сфері безпеки і оборони.

- КЛИМЕНКО: Саме безпеки і оборони – можливо, ми не маємо такої прямої експертизи, але ми маємо бачення, яким чином ми бачимо концепцію зміни безпеки і оборони. Але до цього підтягуються ще і окуповані території, на даний момент у нас немає стратегії й концепції, що ми хочемо робити з окупованими територіями, з реінтеграцією. Я маю на увазі в Україні в цілому. Так у нас і не було вироблено комплексне бачення, така доктрина вироблена протягом останніх п'яти років. Тому ми на це дивимся більш ширше – не тільки безпека і оборона. Це компонент, але є російська агресія, фактично російська війна.

- ПОПОВА: Хто буде у вас цим займатися?

- КЛИМЕНКО: У нас на даний момент цим активно займається Рустем Умєров. І він, знаєте, займається і політв'язнями, і переміщеними особами. І він, в принципі, активно в цьому процесі уже до цього був залучений, і буде залучений далі.

- ПОПОВА: Як ви вважаєте, я так розумію, у вас є якась, може, частина вашої стратегії про те, як ви бачите повернення окупованих територій? Як?

- КЛИМЕНКО: Ми для себе розуміємо, що силового сценарію повернення на даний момент не існує. І найближчі декілька років навряд чи це реально. Але ми розуміємо, що армія повинна бути гарно забезпечена. Армія повинна бути готова в будь-який момент агресію зупинити. Але силового повернення на даний момент не існує. Є Мінські угоди, які фактично є рамковими для будь-якого процесу на даний момент. Ніхто нового формату поки що зі сторони… оскільки в нас зовнішньою політикою займається президент, то президент повинен бути драйвером процесів. Поки що всі працюють в рамках Мінських угод. Ми бачимо повернення окупованих територій в тому числі через економічний ріст і процвітання територій, які не окуповані. Для того, щоб люди на окупованих територіях бачили що поряд є нормальне життя, вони можуть переїхати, можуть тут працювати, і українська держава про них піклується. Тому що вони є українськими громадянами. Така концепція. Але альтернативи дипломатичному і зовнішньополітичному тиску поки що ми не бачимо.

- ПОПОВА: Відкриту війну ви не будете рекомендувати?

- КЛИМЕНКО: Ви знаєте, я думаю, що треба спитати людей, чи готові вони воювати проти однієї з найсильніших армій світу. Тобто українська армія все одно потребує те, щоб бути оновленою, в тому числі до стандартів НАТО. Їй потрібен час, для того щоб стати на ноги все ж таки. Далі продовжувати ставати на ноги.

- ПОПОВА: Питаннями економіки, я так розумію, в партії опікуватися будеш ти?

- КЛИМЕНКО: Так.

- ПОПОВА: А що саме в економіці ти саме рекомендуєш зробити?

- КЛИМЕНКО: В економіці у нас є багато питань з приводу рівних правил. У нас одні правила для одного виду бізнесу, а інші правила для іншого виду бізнесу. Саме для великого бізнесу у нас монопольні ринки, надприбутки і все, що поряд з цим. Тобто питання демонополізації ринків, так, щоб на ринки прибуткові мали доступ не тільки великі бізнесмени і олігархи, а також малий і середній бізнес. Дати можливість доступу. Я кожен раз приводжу приклад з Канадою, де для того, щоб підключити газ, не потрібен газовий монополіст. До тебе приходять 4 постачальники газу і намагаються конкурувати не ціною газу, а додатковими сервісами. На жаль, у нас більшість таких послуг є монополізованими і фактично підконтрольні або олігархату, або великому бізнесу при владі. Так би я сказала. Одна велика частина – це демонополізація ринків. Друга частина – це рівні правила для бізнесу, які включають і реформу ДФС, і реформу митниці, і реформу регуляторного середовища, де в нас можна багато чого зробити.

- ПОПОВА: Митницею зараз займається твій колишній колега?

- КЛИМЕНКО: Так, мій колишній колега Макс Нефьодов.

- ПОПОВА: Ти вважаєш, що його також треба відреформувати?

- КЛИМЕНКО: Ні, я вважаю, що він на своєму місці, і ми йому готові допомогти. Але він насправді не зможе багато зробити, якщо не будуть внесені зміни в закони. Тобто йому потрібна підтримка в парламенті, тому що митниця в тому числі потребує законодавчого оновлення. Аналогічно ДФС, яка повинна перетворитися з карального органу в сервісний. Ми все мріємо про це вже 4 чи 5 років, а воно ніяк не зсувається з місця.

- ПОПОВА: Ніхто, здається, не хоче залишати контролю над потоками. Влада міняється, а потоки залишаються.

- КЛИМЕНКО: Сподіваюсь, що ця влада не буде, як попередня. Вона все ж таки зможе себе пересилити і все ж таки зробить надзусилля і реформує і ДФС, і митницю. Тому що, якщо митницю не реформувати, то у нас конкуренції всередині країни не буде ніколи. Тому що простіше привести із закордону імпорт контрабандою, ніж виробляти всередині країни. Тому питання внутрішнього виробництва в принципі не буде стояти, якщо буде дірява митниця, якою вона є зараз. Так само, як і ДФС, якщо ми будемо з вами там 16 відсотків витрат свого підприємства витрачати на те, щоб утримувати й обслуговувати ДФС, умовно кажучи, бухгалтерію, папери носити і все інше, то, може, й не вартує бізнес легальний робити. Простіше взагалі на звітуватися в ДФС, як більшість бізнесу робить, на жаль, на даний момент. Але це треба поступово легалізувати, виводити з тіні, тоді ми побачим реальний економічний ефект.

- ПОПОВА: А ти пішла після Айвараса, так?

- КЛИМЕНКО: Я пішла після Айвараса. Ще 6 місяців я пропрацювала, а потім пішла.

- ПОПОВА: Тобто ти підтримувала його позицію, якщо я не помиляюся? Був тиск на Міністра економіки.

- КЛИМЕНКО: Я прийшла з Абрамавічусом в уряд, і я фактично з ним пішла, зразу після нього.

- ПОПОВА: Комітет з євроінтеграції, є такий у Верховній раді, як ти, мабуть, знаєш. Кого ви туди збираєтеся відряджувати від партії? Це перше. Друге – які там законопроекти ви хочете проводити? І третє – що робити з квотами, які не дають нормально просуватися українському виробнику в Європі?

- КЛИМЕНКО: Тетяно, я хочу сказати, щоб поки є той проект, і поділ комітетів, який я бачила– в ньому немає Комітету з євроінтеграції. Його об'єднують з Комітетом зовнішньої політики, умовно кажучи. І це дуже погано, я вважаю. Тому що євроінтеграція – це великий шматок домашньої роботи, яку Україна так і не зробила. Тобто ми з вами як держава підписали асоціацію з Європейським Союзом, але виконали свою домашню роботу і привели своє законодавство і свої процедури в середині країни, мабуть, відсотків на 40 максимум, а то й менше. Треба подивитися останні звіти. Але, на жаль, нам треба багато всього зробити всередині країни, щоби мати право на інтеграцію в Європейські ринки. Цим треба і займатися, це активно фактично треба просувати, в тому числі в парламенті. Тому що більшість там роботи складається із законодавчої роботи.

- ПОПОВА: Які ми підписали відповідно до угоди…

- КЛИМЕНКО: .. про асоціацію.

- ПОПОВА: Там документ був про шлях розвитку.

- КЛИМЕНКО: Це був такий план, "Дорожня карта".

- ПОПОВА: "Дорожня карта".

- КЛИМЕНКО: Так, "Дорожная карта", але сама угода про асоціацію передбачає там набагато ширший…

- ПОПОВА: Кого ви бачите в цьому комітеті? Навіть якщо він був буде об'єднаний з Комітетом зовнішніх справ.

- КЛИМЕНКО: Поки що ми розглядаємо ще кандидатуру, але у нас є, можливо, Леся Василенко. Вона юрист, і вона розуміється на зовнішній політиці. Можливо, ми хотіли би її делегувати, але поки що ми всередині ще не прийняли рішення. Ми хочемо, знову ж таки, подивитися, який буде фінальний розподіл комітетів. Тому що якщо це буде комітет, який буде спрямований на зовнішню політику, а інтеграція буде відсунута на непріоритетний, то немає сенсу туди відправляти людину, яка знається на євроінтеграції. А треба саме людина, яка на зовнішній політиці знається.

- ПОПОВА: Відносно квот що ви думаєте робити?

- КЛИМЕНКО: Квот чого?

- ПОПОВА: Квот на українську продукцію, які по деяким категоріям вибираються за перші місяці. Інколи за місяць.

- КЛИМЕНКО: Так, але, на жаль, це питання перемовин з Європейським Союзом. Тому що це треба сідати і розмовляти з ними. Безумовно, ми хочемо великі квоти. Але чи хоче Європейський Союз збільшуватися ці квоти – це вже інше питання. Тому що ми для них є конкурентом. По деяких позиціях, таких, як мед, який вибирається за квартал чи за два квартали, ми, можливо, повинні подивитися, що Європейський Союз – це не основний ринок. Тобто якась квота є, але, можливо, через європейську сертифікацію, через Європу нам вартує експортувати в інші країни. В африканські країни, євразійські країни.

- ПОПОВА: На європейські товари також є квоти в Україну?

- КЛИМЕНКО: Сюди, ввізні, мається на увазі? Є, але набагато менші. Тобто у нас квоти – набагато більші зобов'язання перед Євросоюзом чим у Євросоюзу перед Україною.

- ПОПОВА: Ти вважаєш, що це нормально?

- КЛИМЕНКО: Ні, це не нормально, це безумовно треба міняти. Але це питання переговорів. Тобто це питання до того, як ми можемо себе як країна позиціонувати в переговорному процесі. Але якщо ми не виконуємо угоду про асоціацію – кожний раз, коли ми приїжджаємо на переговори, нам кажуть: "Слухайте, ви спочатку зробіть домашню роботу, а потім повертайтесь просити якісь квоти". Тобто ж сторони беруть зобов'язання з обох сторін. І вони повинні виконуватися.

- ПОПОВА: Тобто ти вважаєш, що збільшення квот можливе, коли ми будемо у відповідь виконувати…

- КЛИМЕНКО: Щось робити. Ми не знаємо, як працює, на жаль, як працював процес адаптації законодавства до європейського. І, на жаль, він останні 5 років фактично буксував.

- ПОПОВА: Скажи, а по соціальній політиці – хто у вас буде займатися цим питанням? І що ви збираєтеся робити?

- КЛИМЕНКО: По соціальній політиці у нас є експерт, який, на жаль, не пройшов у парламент. Це Павло Кухта. Але ми готові його делегувати, якщо буде можливість, у виконавчу владу. Він людина, яка хотіла займатися соціальною політикою. Питання в тому, хто буде в парламенті, ми вирішимо. Можливо, це буду або я, або це буде хтось із моїх колег, хто розуміється на економічній і соціальній політиці. Тому що соціальна політика прив'язана дуже багато до економічних політик.

- ПОПОВА: Ну, ви можете бути в одному комітеті. Ви не можете бути в декількох комітетах.

- КЛИМЕНКО: Я так розумію, у нас зменшиться кількість комітетів. І якраз наша кількість депутатів відповідає кількості комітетів, я так розумію. Тому що зараз йде мова про зменшення комітетів до 20-ти, а, можливо, і менше.

- ПОПОВА: Ти особисто була учасником підписання декларації про свободу слова в Національній спілці журналістів України. Ми, в принципі, поговорили, як ваша партія пропонує обмежити вплив олігархів. В той же час там є ще другий бік проблеми – це безкарність злочинів проти журналістів. Чи думала ваша партія про те, що з цим можна робити?

- КЛИМЕНКО: З цим можна робити тільки шляхом реформування системи правосуддя. Тобто міліції, прокуратури, СБУ. І повинен бути якийсь центр в правоохоронних органах, можливо, міжвідомчий, який займається захистом прав і розслідувань злочинів проти журналістів. Тому що у нас розслідуються злочини погано не тільки проти журналістів, а також і проти простих громадян, розумієте. Тобто це ж не питання, що, можливо, проти журналістів воно ще більше гальмується, але і громадяни не можу знайти справедливості. Тому питання реформи МВС нікуди не дівається, так само, як і прокуратури, і СБУ, яка повинна займатися, в тому числі, такими злочинами. Тому що багато журналістів відомих – це, можна так сказати, що певні терористичні акти. Як ми бачимо, те, що відбулося з Павлом Шереметом. От пройшло три роки, і ми не маємо зовсім інформації як громадяни, що відбулося. І ніхто не може відповісти, і всі один одному перекидають пости.

- ПОПОВА: Цього року в нас теж є загиблий журналіст – Комаров. І він також був розслідувачем. Тобто злочини проти журналістів пов'язані зазвичай з розслідування корупції.

- КЛИМЕНКО: Так. З політикою і корупцією.

- ПОПОВА: Але є такий міжвідомчий орган – це Рада при президентові по захисту прав журналістів і свободі слова. Вона останній раз при президенті Порошенко збиралася у лютому 2018 року. Після того вона ніколи не збиралася.

- КЛИМЕНКО: Зрозуміло, але знову-таки, не всі ці повноваження належать до президентської вертикалі.

- ПОПОВА: Там завжди є представник МВС. І там головуючим цієї Ради був прес-секретар, плюс заступник АП, який відповідав саме за органи правоохоронні, безпекові.

- КЛИМЕНКО: Можливо, ця Рада повинна бути при Кабінеті Міністрів, який більше має вплив на реформу. Можливо, в Парламенті. А можливо, це взагалі повинна бути над всіма гілками влади координаційна рада, яка займається цим. Але хтось повинен взяти відповідальність і, скажімо так, не спускати жодного злочину з рук. Поки що такого немає. Все замовчується. От вчора я читала в пресі, що пропали, вірніше диск зіпсувався у справі Найєма. Ну, як так може бути? Це вже безпосередньо в МВС. Більш того, такі резонансні справи зазвичай ведуться на контролі у СБУ. Тобто не просто МВС саме по собі приймає рішення. Це достатньо резонансні справи. Але тим не менш, десь диск зник, чи він зіпсувався, я не знаю. Тепер доказів немає. Чи він буде поновлений, чи не буде? Але це типовий приклад того, як можна на нижньому рівні фактично злити будь-які розслідування.

- ПОПОВА: Правильно я розумію, що, якщо буде голосування по подовженню повноважень Міністра внутрішніх справ, ваша партія, скоріше за все, не буде за нього голосувати?

- КЛИМЕНКО: Скоріше всього, так. Ми хочемо побачити людину, більш налаштовану реформувати систему МВС. Я не знаю, чи партія "Слуга народу" має когось. Тому що вони будуть формувати фактично, як я розумію... На даний момент вони взяли всю повноту влади і відповідальності. І вчора я теж через медіа дізналася, що вони будуть формувати повністю Кабінет Міністрів, а також будуть пропонувати свого і призначати фактично свого Прем'єр-міністра. Тому питання відповідальності буде лягати конкретно на "Слугу народу".

- ПОПОВА: Вони якось сказали, що питання коаліції з "Голосом" залежить від "Голосу". Є така фраза.

- КЛИМЕНКО: Ну, я не знаю, чий голос повинен тут зіграти. Чи партії "Голос". Але поки що мені не відомо про будь-які перемовини, які ведуться. І я думаю, що питання в тому, що партія, яка отримала 254 мандати, повинна все ж таки взяти лідерство і почати надавати пропозиції іншим партіям. Чи долучатися, чи взагалі обговорювати, тому що при тому, що в них є можливість фактично узаконювати будь-які рішення в парламенті, без діалогу з іншими партіями це буде дуже складно робити. Так чи інакше, ви ж розумієте, життя іде. 6 місяців, можливо, можна протриматися на хвилі, а далі все рівно воно буде поступово гальмуватися.

- ПОПОВА: Ну, в них і не буде конституційної більшості без альянсу з якоюсь партією. Тому що, я так розумію, навіть не партійні кандидати – точно не всі, може навіть і не половина – готові будуть до них долучитися. Відповідно, їм доведеться вести перемовини або з вами для конституційних змін у законодавстві, або з партією Тимошенко.

- КЛИМЕНКО: Ну, є ще дві партії.

- ПОПОВА: Наскільки я розумію, тут навряд чи вони будуть вести перемовини. Ще таке питання. Досить довго говорять про те, що функції захисту економіки треба забрати в СБУ і передати…

- КЛИМЕНКО: Новоствореному органу.

- ПОПОВА: Чи то новоствореному, чи щось віддати поліції…

- КЛИМЕНКО: Економічних злочинів.

- ПОПОВА: Так. І як ви вважаєте, наскільки буде це А – правильно, Б – все-таки, от ми навіть по медіа, коли говоримо: "Давайте прослідкуємо фінанси, якими фінансуються канали, які зараз купили проросійські сили". Ви думаєте, цим має займатися поліція, яка, як ви кажете самі, що вони продали цю справу, продали ту?..

- КЛИМЕНКО: Дивіться, я думаю, по-перше, відділ "К", який зараз існує в СБУ, повинен бути дійсно розформований. Тому що СБУ повинна фактично займатися антитерористичною діяльністю, контррозвідкою і розвідкою. Це її функції, для чого воно створювалося. Зараз вони взяли частину функцій із МВС, частину функцій…

- ПОПОВА: Це давно вже.

- КЛИМЕНКО: Давно. Я маю на увазі, зараз вони мають функцію МВС, вони мають функцію агентства по розслідуванню економічних злочинів. А насправді не мають кваліфікації для цього. Тобто економічні злочини повинні розслідуватися кваліфікованими людьми, які знають, як здійснюються ці економічні злочини. Подивимося в "пріснопамятний" Радянський Союз. То там до того, як ти потрапив до "ОБХСС", мені здається, що люди проходили стажування в бізнесі, тобто на підприємствах, там, де вони розуміли, яким чином можуть красти. Так само і тут. Питання в тому, що для того, щоб дослідити який економічний злочин, треба розуміти його природу, і як з цим боротися. Я не думаю, що в СБУ є ця експертиза. Це по-перше. Тому воно так неефективно. Коли вони фактично тероризують бізнес на даний момент. Тобто розділити ці функції і передати їх в економічне розслідування, і окремо там, що залишається, В МВС. Але функцію дослідження фінансування фактично російського тероризму на території України, яким є пропаганда через проросійські канали, повинно в тому числі на себе взяти СБУ, разом з тими органами, які знають. Тому що це їх природа. Вони повинні займатися безпекою держави. Це є питання національної безпеки. І СБУ абсолютно природньо з РНБО повинні цим займатися в системі держорганів державної влади. Якщо їм для цього потрібні експерти з інших органів, вони можуть їх долучити. Ви знаєте, що це не проблема. Можна завжди зробити міжвідомчу комісію.

- ПОПОВА: РНБО – це дорадчий орган. Все одно хтось має виконувати.

- КЛИМЕНКО: Так, але все одно хтось політику виробляє. Тобто це є політика національної безпеки. Її виробляє РНБО, далі спускає на інші органи, СБУ, це їх безпосередня функція. Вони повинні займатися такими розслідуваннями. Концентрацією російського бізнесу. Впливом через пропаганду, через інформаційний простір, через економічний простір.

- ПОПОВА: Так, тому що є ж загроза, і в тому числі і від росіян, які, наприклад, займаються в Україні рейдерством.

- КЛИМЕНКО: Не тільки рейдерством. Вони абсолютно спокійно займаються тут бізнесом. Давайте скажемо прямо.

- ПОПОВА: Я маю на увазі в економічному плані. Є відомі компанії, зараз пишуть листа Зеленському про те, що людина з російським паспортом просто забирає в них бізнес через нелегальні схеми. Тобто це економічна безпека, в тому числі фінансування можливих медіа чи партій навіть.

- КЛИМЕНКО: Так.

- ПОПОВА: Окей, зрозуміло, що ви пропонуєте якось розділити ці функції. Про розвиток альтернативної енергетики в Україні. Чи є взагалі такі експерти?

- КЛИМЕНКО: Так, у нас є такі експерти в партії.

- ПОПОВА: В списку прохідному?

- КЛИМЕНКО: У нас є Аліна Свідерська, яка займається альтернативними джерелами, гідроенергетикою і сонячною енергетикою. Вона, на жаль, на наступному місці після прохідного. Але, можливо, якщо хтось піде в виконавчий орган влади, можливо, будуть якісь ротації, то тоді вона попадає в парламент. Вона номер 18 в нашому списку. У нас є чітке розуміння, тому що ми розуміємо що альтернативна електроенергетика – це фактично енергобезпека держави. Тобто чим більше буде альтернативної енергетики, тим менше ми будемо залежати від зовнішніх впливів. В тому числі економічних, в тому числі постачання газу, в тому числі багато всього іншого, що з цим іде. Тобто це є питання частково національної безпеки, частково економічне. І, безумовно, ми повинні це розвивати, тому що ми бачимо, воно насправді дуже розвинулось в останні роки, але його недостатньо. Все рівно наскільки я пам’ятаю, по статистиці не більше 2% від загального обсягу виробленої енергії у нас займають альтернативні джерела. І це мало. В країнах, особливо в Європі, ми бачимо, що вони активно перелаштовуються на альтернативні джерела. Тому що вони розуміють, що це така голка, з якої треба злазити. І ми теж повинні це робити.

- ПОПОВА: Система охорони здоров'я – хто буде займатися?

- КЛИМЕНКО: Ольга Стефанішин. Яка, можна сказати, один з найкращих експертів в цій країні. Вона розуміється не тільки на поточній реформі, і як вона здійснюється. Вона пройшла певний шлях. Але вона розуміється в тому, що треба далі робити для того, щоби цю реформу завершити. Тому що найгірше, що може бути – це напівреформи. Коли вони кидаються посередині. Реформа і освітня, і медична реформа повинна бути накінець-то імплементована.

- ПОПОВА: Освітня реформа?

- КЛИМЕНКО: Освітня – Інна Совсун.

- ПОПОВА: Колишній заступник Міністра Квіта.

- КЛИМЕНКО: Так. Вона наш флагман в освіті. І в нас є Іван Примаченко, який, на жаль, не потрапив до парламенту, але він залишається з нами і буде надавати нам експертизу по освіті онлайн і можливості розвитку освіти взагалі в Україні.

- ПОПОВА: Тепер бліц. Якщо можна, дуже швидко на кожне з питань. Однією фразою, а якщо можна одним словом, то навіть ліпше одним словом. В уряді очікується велика кількість нових людей. Це плюс чи мінус? І чи не дасть це можливість далі керувати країною старим політикам і старим олігархам?

- КЛИМЕНКО: Я думаю, що це плюс, якщо буде політична воля в парламенті на зміни, на реформи.

- ПОПОВА: Хто основні спонсори, донори партії "Голос"?

- КЛИМЕНКО: Малий, середній бізнес.

- ПОПОВА: Конкретні імена можете назвати?

- КЛИМЕНКО: Ми називали конкретні імена. Це і пан Логвин, і Лукачук, і Чернишов, і ще багато людей. У нас біля 350 людей, я навряд чи зможу швидко назвати.

- ПОПОВА: А “Dragon Capital”?

- КЛИМЕНКО: “Dragon Capital” не фінансував партію, тому що вони є компанія з іноземними інвестиціями. Вони не мають права взагалі фінансувати.

- ПОПОВА: Проти "Голосу" застосовували брудні технології, і була кібератака на ваш СRM-сервер, приходили такі повідомлення. Кому це вигідно? Хто це робив, на ваш погляд?

- КЛИМЕНКО: Я думаю, що це старі політики, я їх називаю, і старі методи. На жаль, чорний піар дуже великою, широкою, дуже масштабною такою лінією застосовувався проти нас на цих виборах. Чесно, ми не очікували, що це буде так широко розповсюджуватися.

- ПОПОВА: Ви думали, що в політиці будуть розові поні?

- КЛИМЕНКО: Ні-ні, ми були готові до різного, але обсяг був достатньо великий профінансований чорного піару проти нас. Нам просто цікаво. Ми робимо як раз дослідження, скільки це вартувало – ця чорна піар-кампанія.

- ПОПОВА: До речі, екс-президент сказав, що от якби інші партії євро-атлантичного полку згуртувалися, то він ми набрав свої 25%.

- КЛИМЕНКО: Можливо, але юридично, ви знаєте, що це неможливо. Особливо на такій короткій кампанії.

- ПОПОВА: Він казав, що відправляв всім партіям листи з пропозицією зробити спільний список. От ви отримували такий лист?

- КЛИМЕНКО: Ні. Ми не отримували. Ви маєте на увазі Петра Олексійовича Порошенка, чи пана Зеленського?

- ПОПОВА: Так. Порошенко заявив це в інтерв’ю "Українській правді" нещодавно.

- КЛИМЕНКО: Ми не отримували. Можливо, хтось отримував, але ми не отримували. І насправді, мені здається, на такому короткому проміжку погодити позиції і випрацювати спільний список практично було неможливо.

- ПОПОВА: У "Голосу" і "Слуги народу" подібний електорат. Але кого ви на виборах вважали своїм основним конкурентом. Хто був основний конкурент з партій?

- КЛИМЕНКО: Ми на цих виборах фактично забрали по трошки в кожної партії. Ми не можемо сказати, що у когось електорат ми забрали найбільше. Це так не можна сказати. Тому що насправді електорат, який шукав собі альтернативу, він знайшов нас. Я хочу сказати, що це були перші вибори, коли люди голосували за, а не проти. Я як виборець теж із задоволенням проголосувала за, тому що був вибір. І сподіваюсь, далі в політиці так і буде.

- ПОПОВА: Відносно переговорів про об’єднання, я так розумію, їх ще не було?

- КЛИМЕНКО: Ні, немає.

- ПОПОВА: Чи не боїтеся ви стати новою "Самопоміччю"? І що ви будете робити для того, щоб не відбулася така ж доля? От, до речі, мапа, де яка партія отримала найбільшу кількість голосів. Ваш…

- КЛИМЕНКО: Західний регіон.

- ПОПОВА: Ні, до речі, Західний – це Порошенко. Червоний. Малиновий – це Тимошенко. І помаранчевий – це ви.

- КЛИМЕНКО: Ви побачите, що ми отримали в різних областях. Але, я думаю, що це питання не в тому, що наш виборець живе саме там. Це питання в тому, куди ми встигли фактично доїхати з агітаційною кампанією. Тому що ми були зареєстровані 21 червня, а 21 липня вже були вибори. Тобто в нас було 30 днів для того, щоб зробити агітаційну кампанію. Це практично нереально.

- ПОПОВА: Що ви будете робити, щоб з вами не сталася доля "Самопомочі"?

- КЛИМЕНКО: Розвивати національну партію. Тобто не зосереджуватись на певних регіонах, а все ж таки іти у всі регіони і бути представленими у всіх регіонах.

- ПОПОВА: Тоді питання. От офіс президента нещодавно заявив про те, що вони будуть створювати російськомовний канал для мовлення на окуповані території і на Росію в тому числі, і на діаспори. Як ваша партія до цього буде ставитися?

- КЛИМЕНКО: Я думаю, що давайте ми подивимося. Тому що, я думаю, що це вирвано було з контексту. Давайте ми подивимося, що саме вони хочуть створити. Тому що в нас є суспільний канал, який, якщо я правильно пам’ятаю, в 2014 році був і створений як альтернатива проти олігархічних каналів.

- ПОПОВА: Ні-ні. Мова йде про базу UA TV, який зараз мовить незрозуміло що на чотирьох мовах. Вони хочуть на всю платформу зібрати з усіх олігархів, в тому числі олігархічних каналів, російськомовні проекти хороші, контент, і запустити його на Росію, на окуповані території.

- КЛИМЕНКО: Яким чином вони будуть запускати його на Росію, якщо там треба ліцензування?

- ПОПОВА: Він на супутнику висить вже. Він на супутнику, просто він мовить незрозуміло що.

- КЛИМЕНКО: Дивіться, контент точно треба міняти. Це я точно можу сказати. Бо без цікавого контенту люди не будуть дивитися.

- ПОПОВА: Але те, що він буде російськомовним?

- КЛИМЕНКО: Питання російськомовного ми не підтримуємо. Тому що все ж таки в нас державна мова українська, і вона повинна бути українська. Контент повинен бути цікавий, але він повинен бути українською мовою.

- ПОПОВА: При цьому ви збираєтеся будувати національну загальну партію?

- КЛИМЕНКО: Ви знаєте, я хочу сказати, я сама об’їхала східні регіони, Харківську область. Українська мова спілкування нікого не лякала. Абсолютно.

- ПОПОВА: Говориться про канал для окупованих територій. І в тому числі діаспор, і Росії. Тому дивно туди мовити українською мовою.

- КЛИМЕНКО: З однієї сторони, так. А з іншої сторони – ну, добре, давайте ми будемо мовити російською мовою. Що ми досягнемо?

- ПОПОВА: Ми зможемо говорити з росіянами. От мене питають, чому ми не виграємо в інформаційній війні? Я кажу, що ми на території противника її навіть не ведемо.

- КЛИМЕНКО: Абсолютно. Так ми навіть не починали її.

- ПОПОВА: Ми не починали. В нас немає російськомовного каналу. Є на весь світ один російськомовний канал, “Current Time”, американський. Але він не завжди релевантний.

- КЛИМЕНКО: Ви думаєте, що одним маленьким каналом можна проти пропагандистської машини російськомовної якось воювати? Ну це треба порахувати, я би так сказала.

- ПОПОВА: Як мінімум, МЗС Росії на це вже відреагував негативно.

- КЛИМЕНКО: Тоді це гарний знак.