21 лютого • оновлено в 11:14
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

Тимошенко: цифрове урядування та системи блокчейн — майбутнє розвитку України

26т
Читати матеріал російською

Україна зможе реалізувати свій економічний та науковий потенціал лише в тому разі, якщо почне впроваджувати на державному рівні ефективні технологічні рішення.

Про це йдеться у презентованому Юлією Тимошенко стратегічному документі "Новий економічний курс". Лідер "Батьківщини" переконана, що для прискореного розвитку української економіки необхідно вдосконалювати систему цифрового урядування.

"У сучасному швидкому світі глобальної конкуренції за інвестиції, таланти та місце в транскордонних ланцюгах створення доданої вартості Україна хронічно втрачає позиції через низьку якість урядування. Як зазначалось, за індексом глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму 2017-2018 Україна посіла 81 місце зі 137 досліджуваних країн, отримавши оцінку якості роботи державних інституцій у 3,2 бали, рівну 118 місцю в інституційному рейтингу", — йдеться в "Новому економічному курсі".

Конкурентоздатність України

Автори стратегічного документу переконані, що наша держава має один із найвищих у сучасному світі потенціалів для розвитку. Однак, через відсутність належної підтримки із боку влади цей потенціал щороку зменшується.

"Незважаючи на те, що значення інституційного субіндексу в України є навіть нижчим за середній в Євразійському регіоні, застосування найсучаснішого світового досвіду цифровізації урядування доволі швидко може підвищити інституційну спроможність України. Співставлення критеріїв оцінки якості інституційного середовища від Всесвітнього економічного форуму з інструментами цифрового урядування та електронної демократії демонструє широкий спектр можливостей розвитку", — пишуть в "Новому економічному курсі".

Такий підхід призводить до того, що Україна опиняється на останніх рядках рейтингів, і це необхідно виправити, починаючи із впровадження принципів цифрового урядування, переконані автори документу.

"Десятиліття світового досвіду запровадження систем електронного уряду дали можливість визначити основні принципи, якими повинні керуватися органи влади на шляху цифрової модернізації. Зокрема у 2018 році Україна посіла 82 місце зі 193 в Індексі розвитку електронного урядування ООН E-Government Development Index (EGDI) з показником 0,6165 поряд з Тунісом, Сейшельськими Островами та Еквадором. Така оцінка є нижчою за середньорегіональний рівень. Порівняно з 2016 роком відбулось падіння позиції України на 20 пунктів у рейтингу", — пишуть в стратегії.

Що необхідно посилювати

В той же час, за словами авторів "Нового економічного курсу", позиції України в міжнародних рейтингах є доволі суперечливими, адже за багатьма показниками в нас зазначають надзвичайно високий людський потенціал. Однак розкрити його заважає відсутність ефективних державних програм.

"За Індексом людського капіталу (Human Capital Index) у 2018 році Україна опинилася серед лідерів завдяки високому рівню грамотності населення (99,8%) та тривалому терміну навчання (15,3 роки). Однак за Індексом розвитку електронних послуг станом на 2018 рік Україна характеризується наданням послуг переважно першої та другої стадій розвитку. Тобто органи влади розміщують лише базову інформацію в мережі та забезпечують простий електронний зв'язок між урядом і громадянином через завантажуванні форми та прості додатки", — зазначають в стратегічному документі.

Також у "Новому економічному курсі" наголошують на необхідності для уряду приділити належну увагу низці інших, гострих для України, технологічних проблем.

"За Індексом телекомунікаційної інфраструктури Україна ще більше відстає, адже наразі тільки 52,48% громадян користуються інтернетом, і лише 23% — Wi-Fi, 12,2% українців мають доступ до широкосмугового інтернету. Індекс електронної участі (E-Participation Index) в Україні досі значно відстає за параметром електронного ухвалення рішень, яке реалізовано лише на 42,9% (75 місце у 2018 році порівняно з 35 у 2016 році). Аналіз проблем розвитку цифрового урядування в Україні демонструє ряд системних викликів:

— низький рівень узгодженості та взаємодії складових цифрового урядування;

— недостатнє фінансування проектів;

— низька якість реалізації проектів;

— фрагментарність відповідної нормативно-правової бази;

— низька інституційна спроможність та цифрова нерівність органів влади щодо запровадження систем цифрового урядування. Запровадження цієї стратегії покликане реалізувати вищезазначені виклики і стратегічні орієнтири", — зазначається у стратегії.

Управління майбутнього

У "Новому економічному курсі" наголошують на тому, що усі нововведення повинні мати ефективне практичне застосування. Особливо, якщо мова йде про діяльність органів публічного управління.

"Реінжиніринг адміністративних процесів — Україні потрібне фундаментальне перепроектування алгоритмів діяльності органів публічного управління, створення нових, ефективних процесів в управлінні та їх цифровізація для зменшення собівартості, підвищення якості та швидкості. В результаті реінжинірингу, необхідна:

— реінтеграція процесів, коли кілька горизонтальних операцій об’єднуються в одну;

— вертикальне стиснення процесів, коли виконавці нижчих рівнів, починають ухвалювати самостійні рішення;

— розпаралелювання частини послідовних робіт для підвищення швидкості їх виконання;

— зменшення перевірок, впливів управління та мінімізація погоджень", — йдеться в стратегії.

Ще одним суттєвим моментом, на якому наголошують у "Новому економічному курсі", є оптимізація системи електронних послуг, що надаються громадянину або юридичній особі в електронній формі.

"Наразі в Україні існує ряд проблем, пов'язаних з наданням е-послуг. У Єдиний державний портал адміністративних послуг не інтегровані інформаційні системи органів місцевого самоврядування, тому їхні послуги в кращому випадку надаються через розрізнені системи, такі як "Портал державних послуг Igov" та інші платформи, або ж не надаються онлайн взагалі. Відповідно до даних Національного інституту стратегічних досліджень, одне місто використовує з цією метою портал "Розумне місто", у чотирьох містах створено окремі портали надання адміністративних послуг, в шести містах адміністративні послуги можна замовити онлайн через особистий кабінет користувача, створений на офіційних веб-сайтах міських рад", — констатують у документі.

Мета та реалізація

У "Новому економічному курсі" також зазначають, що для успішної інтеграції будь-яких програм необхідно насамперед створити належні умови для їх реалізації.

"Для вирішення цієї проблеми на державному рівні необхідна розробка та допомога у запроваджені місцевим органам влади типового ІТ-рішення для інтеграції послуг місцевого самоврядування у загальнодержавну систему електронних послуг. Окрім цього, вирішення питання потребує реінжинірингу адміністративних процесів, інтеграції реєстрів та систем документообігу органів влади, про що буде йтись у наступних розділах документу", — пишуть у документі.

Його автори також наголошують на необхідності інституційного забезпечення запровадження цифрового урядування в Україні.

"Міністерство економіки і розвитку наділене потужними повноваженнями і відповідальністю за впровадження Нового економічного курсу в цілому. В умовах, що існують зараз, інституційне забезпечення цифровізації уряду має системні вади. По-перше, це відсутність ключової властивості — незалежності. Державне агентство з питань електронного урядування координується Кабінетом міністрів України. По-друге, має погоджувати штатний розпис та кошторис апарату з Міністерством фінансів, в пріоритетах якого цифрова трансформація стоїть не на першому місці. По-третє, Агентство не має повноважень щодо впливу на роботу інших органів влади в питаннях цифровізації", — резюмують у "Новому економічному курсі".

Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!

Новини політики

Топпублікації

Топблоги