29 січня • оновлено в 16:21
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

Сертифікація замість атестації: краща освіта чи зміна вивіски?

614

З наступного року українські вчителі проходитимуть сертифікацію замість атестації. На думку експертів та регіональних чиновників, це дійсно вплине на якість освіти. За певних умов.Цьогорічне нововведення Міністерства освіти - розподіл дітей до шкіл за місцем проживання - змусило батьків добряче замислитись про неспівставний рівень шкіл, а відповідно - учительської кваліфікації. У соцмережах взялись активно обговорювати не лише знання педагогів з окремих предметів, а й методики викладання та психологічні якості вчителів. Занепокоєні перспективою "поганої школи" для своїх дітей, деякі батьки звинуватили Міносвіти у створенні нерівних умов. У відомстві на це відповіли: в Україні триває освітня реформа, яка серед іншого передбачає створення "нової української школи". Тобто низку змін, які мають на меті не лише запровадити єдині стандарти по всій країні, а й значно підвищити якість шкільної освіти.

Атестація по-новому

Одним із чинників осучаснення школи, вважають у профільному міністерстві, має стати новий підхід до визначення кваліфікації вчителів, що міститься в ухваленому ще 2017 року законі "Про освіту". Документ, зокрема, передбачає, що педагоги регулярно проходитимуть сертифікацію, яка поступово замінить обов'якову нині атестацію. Від нинішньої процедури сертифікація відрізнятиметься не лише частотою - раз на три роки, тоді як атестують вчителів раз на п'ять років, а й способом оцінювання. Сертифікація, як нещодавно пояснила у ЗМІ міністерка освіти Лілія Гриневич, - передбачає комплекс заходів, що складатиметься із ЗНО з профільного предмету, а також перевірки методик викладання і знання педагогом дитячої психології.

Вчительське ЗНО проводитиме - як і оцінювання учнів - Український центр оцінювання якості освіти, а моніторинг роботи вчителя на місці - регіональні підрозділи Держслужби якості освіти (ДСЯО). Офіційно розпочати сертифікацію мають у 2019-2020 роках, пояснила Гриневич й додала, що найближчими роками проходження такого оцінювання буде добровільним. А задля заохочення педагогам, які успішно впораються із сертифікацією, на 20 відсотків підвищать оклади. Коли ця процедура стане обов'язковою - поки не відомо. Як пояснила Лілія Гриневич, сертифікацію мають спочатку "добре відпілотувати", "налагодити механізм" - так само, як робили це із запровадженням ЗНО для випускників шкіл.

Вчителі пишуть тести

Яким саме буде "предметний" тест ЗНО і чи збігатиметься він з учнівським у майбутньому, в профільному міністерстві також не уточнили. В Українському центрі якості освіти, який проводить незалежне тестування випускників шкіл, на запит Deutsche Welle відповіли, що наразі не мають "жодних нормативних документів щодо проведення сертифікації вчителів". Торік у кількох містах України за ініціативи місцевих чиновників провели експеримент: частині педагогів запропонували пройти "тестове ЗНО" разом з учнями. Результати здивували й самих освітян, і громадськість: у Чернівцях, приміром, за даними департаменту освіти і науки облдержадміністрації, 80 відсотків учителів - учасників ЗНО не вступили би до вищих навчальних закладів, якби були абітурієнтами. Тоді як педагоги Івано-Франківська показали високі результати, однак на добровільне ЗНО зголосились лише п'ятеро із понад 2500 вчителів. І це навіть попри те, що міський голова щедро преміював успішне проходження тесту.

Цьогоріч, розповіла DW Наталія Микула, заступниця директора департаменту освіти та науки Івано-Франківської міськради, централізованого тестування вчителів у місті не проводили. Однак, додала вона, відомо, що деякі вчителі все ж вирішили скласти тести разом зі своїми учнями, аби випробувати свої сили. "Вони можуть цього не розголошувати, а робити це тільки коли напишуть на 195-200 балів, тобто отримають оцінку високого рівня. Якби раптом сталося так, що вчитель хотів перевірити свої предметно-фахові знання і не виявив такого рівня, звичайно, він про це вголос не говоритиме", - веде далі Микула.

У регіонах погоджуються з тим, що незалежне оцінювання позитивно позначиться на кваліфікаційному рівні вчителів. За словами Наталії Микули, надзвичайно важливою є вимога "постійно підтверджувати фаховий рівень вчителя, а не просто отримати "корочку" раз і назавжди".

Освіта: низький престиж і корупція

І все ж знання предмету - лише одна зі складових вимог до вчителя, нагадує Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти, головний експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ. Він зазначає, що пробні тести в регіонах не можна розцінювати як вичерпне підтвердження вчительської кваліфікації. Водночас, експерт констатує: погані результати ЗНО свідчать про те, що "частина вчителів має дуже слабку підготовку з предметів, які вони викладають. І це є важливим фактором, що впливає на якість освіти в Україні у цілому". Серед причин ситуації Бахрушин вказує на низький соціальний статус педагогів, їхні низькі зарплати, а також нерозуміння суспільством впливу освіти на економічний стан держави.

Незалежне ж і комплексне оцінювання замість існуючої нині атестації, веде далі Бахрушин, дозволить знизити корупційну складову в системі загальної освіти - адже встановить певний рівень стандартів. Із ним погоджується і співзасновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко. "Атестація вже давно стала імітаційним процесом, який фактично не виконує жодного контролю якості. Чому? Через процедуру: здебільшого комісія, яка атестує вчителів, збирається з працівників того ж навчального закладу або педагогів інших шкіл. Крім того, процес забюрократизований, треба зібрати купу папірців," - додає Примаченко. Теоретично, вважають обидва експерти, сертифікація має принаймні поліпшити ситуацію. Однак кінцевий результат великою мірою залежатиме від того, як відбуватиметься її другий етап - моніторинг з боку регіональних представництв Державної служби якості освіти.

Реформи на місцях: приклад Чернігова

На об'єктивний і всебічний підхід в оцінюванні педагогів сподіваються у Чернігові. У цьому місті активно заохочують вчителів до самоосвіти. Для них передбачені не лише премії за призові місця у конкурсах, таких як "Вчитель року" або Global Teacher Prize, а також винагороди за підготовку учнів-переможців до всеукраїнських олімпіад і конкурсів. Крім того, у місті вже два роки практикують конкурсний відбір на вакансії вчителів. Чернігову, порівняно з деякими іншими регіонами, пощастило: завдяки роботі одразу двох педагогічних вишів, школам ніколи не бракувало вчителів. "Вчорашні студенти мають можливість влаштуватися у школу і проявити себе як талановиті педагоги. А для нас, зважаючи на те, що є з кого обирати, є можливість залучити найкращих і створити умови для кращої освіти дітей", - розповідає Василь Білогура, начальник управління освіти і науки Чернігівської міськради.

Так само як і інші опитані освітяни, Білогура вважає обіцяні міністерством 20 відсотків надбавки до посадового окладу вчителів - непоганим стимулом. Важливо однак, зазначають співрозмовники, забезпечити незалежність роботи комісій, які проводитимуть сертифікацію.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Тема
Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
1
Сумно
1
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Новини політики

Топпублікації

Топблоги