Саміт "Східного партнерства": Україна у центрі уваги

728

П'ятий саміт "Східного партнерства" у Брюсселі залишив задоволеними основних його учасників, зокрема і президента України Петра Порошенка.Цьогорічний саміт "Східного партнерства" став багато в чому особливим. Попередні чотири саміти відбулись у країнах, які колись входили до "Східного блоку", а згодом увійшли до ЄС. Нині ж місцем проведення обрали Брюссель - з метою "продемонструвати відданість усього ЄС "Східному партнерству".

За два з половиною роки після саміту в Ризі вдалося досягти значних результатів: набули чинності три угоди про асоціацію - з Грузією та Молдовою у 2016 році, з Україною - у вересні 2017 року. Також 2017 року українці та грузини отримали безвізовий режим з Євросоюзом.

Єдність попри розбіжності

Основним досягненням цього саміту стало ухвалення спільної підсумкової декларації. Завчасно її текст погодити не вдалося, переговори щодо змісту тривали ще у першій половині дня п'ятниці, 24 листопада, тобто під час саміту. На підсумковій прес-конференції президент Європейської Ради Дональд Туск навіть зазначив, що декларація - це завжди компроміс. "Я би хотів, щоб формулювання декларації були більш амбітними, але ми всі вирішили, що демонстрація нашої єдності є найважливішою метою", - наголосив він. Своєю чергою, Юрі Ратас, прем'єр-міністр Естонії, яка нині головує в Раді ЄС, зауважив, що задоволений результатами, і однією з причин цього є згода щодо декларації.

Цілком задоволеною виглядала і канцлерка Німеччини Анґела Меркель. "Для мене важливо, що ми можемо просунути вперед європейський розвиток. Сьогоднішній день був хорошим прикладом цього", - наголосила Меркель після завершення саміту.

А ось інший лідер у питанні реформування ЄС - президент Франції Еммануель Макрон - не прибув. Замість нього у саміті взяв участь французький прем'єр-міністр Едуар Філіпп. У прес-службі Єлисейського палацу в розмові з DW послалися на те, що у Макрона дуже багато справ і активно заперечили припущення, що для нього "Східне партнерство" не є важливим.

Лукашенко проґавив шанс

У цілому ж у саміті взяли участь президенти або прем'єри 22-х країн ЄС та п'яти східних сусідів. Потрапити в центр уваги мав усі шанси президент Білорусі Олександр Лукашенко. Адже після зняття з нього санкцій у 2016 році йому теж надіслали запрошення - вперше. Що, очевидно, привернуло дуже велику увагу ЗМІ. Мінськ довго зберігав інтригу, але за три дні до заходу все ж повідомив, що Білорусь представлятиме міністр закордонних справ.

Очікувалося, що найгучнішою подією саміту стане підписання на його полях угоди про всеосяжне та розширене партнерство між ЄС і Вірменією. У 2013 році Єреван, так само як і тодішнє керівництво України, вирішив не підписувати угоду про асоціацію з ЄС. З того часу Вірменія стала частиною Євразійського економічного союзу. Однак все це не завадило у п'ятницю підписати нову угоду.

У центрі уваги

І все ж ключові актори у своїх виступах згадували, в першу чергу, Україну. Меркель окремо виділила свою зустріч з президентом України Петром Порошенком двічі - як під час прибуття, так і після саміту. "Ми (з Порошенком - Ред.) єдині в тому, що мінський процес дуже повільно просувається вперед, але ми його продовжуватимемо", - наголосила вона.

У підсумковій декларації згадки про російську агресію немає - і це зрозуміло, адже до "Східного партнерства" входять Білорусь та Вірменія. Однак на ній окремо наголосив Дональд Туск під час свого виступу. Загибель п'яти українських військовихна Донбасі напередодні він назвав "останнім підтвердженням трагічних наслідків російської агресії в Україні". "ЄС засуджує російську агресію та ніколи не визнає незаконну анексію Криму", - наголосив Туск.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер значну увагу у своєму виступі приділив реформам в Україні. В цьому плані він хоча і вказав на помітний прогрес, але зауважив, що є і ті речі, яких не було досягнуто. За словами Юнкера, посилити впевненість західних інвесторів можуть, в першу чергу, реформи, зокрема судової системи, та боротьба з корупцією.

У декларації реформам також приділили особливу увагу - тим, які країни зобов'язалися виконати в угодах про асоціацію. ЄС при цьому готовий сприяти "цілковитій імплементації" цих угод. "Фінансова підтримка ЄС з боку ЄС його партнерів обумовлена конкретними кроками у реформах", - додається у документі.

Чого досягла Україна?

У декларації очікувано не закріпили перспективу членства у ЄС, хоча при цьому визнали "європейські прагнення та європейський вибір" України, Грузії та Молдови. У контексті реформування освіти Угорщині вдалося домогтися згадки в декларації поваги прав національних меншин.

Незважаючи на ці політично невтішні для України речі, Порошенко після саміту виглядав задоволеним, хоча і визнав, що не вдалося реалізувати все, що хотілося. "Ми поставили перед собою на цьому саміті надзвичайно амбітні завдання (...) Ключові позиції для України нам вдалося відстояти", - сказав президент України. Він уточнив, що йдеться про європейські прагнення, а також про перспективу доступу до енергетичного та цифрового ринків ЄС і митного союзу. Порошенко заявив і про "об'єднання ЄС довкола миротворчої місії на Донбасі".

Утім, у декларації про миротворчу місію згадки нема, хоча і вітається "посилена роль ЄС у вирішенні конфліктів (...) включно з присутністю на місці, коли це доречно". У контексті цифрового ринку йдеться, зокрема, про можливе зниження тарифів на роумінг з ЄС, в енергетиці - про "потенційну інтеграцію енергосистем України та Молдови з європейською". А ось митний союз не згадується. Щоправда, Юнкер повідомив, що Єврокомісія "проведе аналіз здійсненності того, про що просять українські партнери".

Нова якість дискусій

Головним підсумком саміту стало затвердження 20-ти завдань до 2020 року - по кілька в чотирьох сферах: економіці, державному управлінні, взаємодії та суспільстві. Наприклад, це кредити малому та середньому бізнесу у місцевій валюті, відкриття у Тбілісі Європейської школи "Східного партнерства", рух до поширення Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T) на країни "Східного партнерства". Ці 20 завдань відзначали багато лідерів - зокрема, Анґела Меркель назвала їх "дуже хорошим" проектом.

А ось Жан-Клод Юнкер, який брав участь у всіх п'ятьох самітах, відзначив у своєму компанійському стилі зміну якості дискусій на цьому заході: "Це було справді вперше, коли лідери, прочитавши свої промови - адже вони закохані у свої папірці, - дискутували відкрито та відверто, не ховаючи розбіжності та розходження, які можуть існувати".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги