Топтеми:

Планку клоунади й шапіто підняли дуже високо

Планку клоунади й шапіто підняли дуже високо

Надія Савченко.

- Як ти? - запитують друзі.

- Погано, - зізнаюся чесно, бо це стан спустошення. Коли ти стільки часу, сил, нервів віддавав, аби витягти, забирав цей час від своєї родини і маленьких дітей. Й це спустошення ще довго буде зі мною, й я не знаю, чи є в мене тепер сили й далі віддавати частину себе для перемоги добра, коли настільки затребувана ненависть сьогодні... Коли ненависті аплодують і її очікують, коли ненависть збирає лайки, аудиторії і рейтинги.

Я весь час згадую 25 травня. Це був важливий і дуже щасливий день для всіх нас, для мільйонів людей, ми щиро боролися за свободу Надії. І звичайно, якби все повернути назад, ми б так само віддано боролися за її звільнення. Бо Україна своїх не кидає і не залишає, якими б вони не були!

Але я також згадую той тиск і пресінг, що здійснювався на президента і всю його команду, на мене з вимогою й навіть звинуваченнями, чи достатньо ми робимо. Ми тоді намагалися звільнити двох українців з російським тюрем, передати РФ ГРУшників Єрофєєва й Алєксандрова. Але в ВР висів один плакат з одним портретом, на нас тиснули з вимогами щодо однієї бранки, нам кричали, що маємо взагалі віддати ГРУшників без суду і вироку, бо вона голодує. Одна фракція кричала , що президент боїться звільнення героїні (ця фракція й подала вимогу нагородити її Зіркою Героя), а Рубан якось на ефірі Шустера кричав мені, що ми маємо негайно, без вироків, віддати Москві російських військових, мовляв, він про це домовився...

А потім було підбурення мам і дружин заручників на голодування під АП, підбурення проти президента, хоч це ж не він тримав в тюрмах їх синів й чоловіків… Спілкування з родинами заручників ставало все важчим, відчувалося, що вони не просто страждають за рідними, а й добре накручені. Комусь так потрібен був соціальний вибух - на ідеально вразливій для суспільства темі, на заручниках.

А потім були поїздки в РФ й на окуповані території (де б відразу затримали кожного проукраїнського політика) - під благою темою заручників... Правда, нікого, жодного не звільнили! Як і редутники - не витягли жодного! Навпаки,всі ці гнусні ігрища тільки ускладнили й відтермінували звільнення, бо ж навіщо бойовикам віддавати заручників ненависній "хунті", коли краще дати зброю тим, хто також ненавидить законну українську владу, обрану народом. Але ж можна було в бойовиків хоч когось випросити - витягти?

Я звернула увагу, що про заручників в цих розмовах з відео - жодного слова! Вони не потрібні. Потрібна зброя, щоб вбити тих, хто українських заручників звільняв: українського президента, українських політиків, СБУ.

Спустошення. Я знаю, що маю зібратися й працювати далі. Робота по звільненню всіх наших не зупиняється й не зупиниться, ми й надалі докладатимемо всіх зусиль, аби витягти всіх. Але робити це буде ще важче. З багатьох причин. Й про це не сьогодні.

Р. S. Насправді, вона кинула гранату й підірвала парламент. В гібридній війні, де Росії так важливо показати, що Україна не відбулася як держава, підірвати довіру до всіх інститутів влади, перетворення парламенту на божевільню - це граната. Громадяни, які обрали цю Раду "нові обличчя", сьогодні зневажають парламент, й дійсно, депутати всіх фракцій безмірно доклалися до цього. Чого варті редутники, які сьогодні верещали, що їх попросили показати речі...

Але для мене, попри все, ВР 8 скликання - це парламент, де є Джемілєв, Чубаров, багато інших достойних людей, парламент, що голосував за безвізові й антикорупційні закони, де є ті, хто борються за звільнення заручників й проти РФ як агресора, а не проти України.

Що робити далі? Зібратися й працювати. На Україну! Я розумію, що планка клоунади й шапіто піднята високо, шоу має бути все зажигатєльнєє, а скучні промови про роботу мало цікаві . Але ми маємо працювати - тільки так можна зупинити гранату уповільненої дії, якою хочуть підірвати Україну.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Поділитися в Facebook