, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

Півроку президентства: чи виходить у Макрона перебудовувати Францію

242

Через півроку після перемоги на виборах Макрон намагається реформувати Францію. Його наміри далеко не всі зустрічають із захватом. Його популярність падає. Але це його не хвилює, принаймні так стверджує сам Макрон.39-річного президента Франції Еммануеля Макрона вже порівнювали і з Юпітером, і з Наполеоном, і з "королем-сонцем" Людовиком XIV. Метафори необов'язково лунали схвально, особливо на тлі стрімкого падіння його рейтингів після тріумфу на виборах у травні.

Але досі новому главі держави вдавалося уникати масштабних вуличних протестів, які могли б паралізувати життя країни. Саме такі протести ставали на заваді спробам його попередника пожвавити застійну економіку Франції та скоротити безробіття, рівень якого сягає майже десяти відсотків. Зрештою, звичне для французької політики зосередження уваги на самій собі призвело до того, що традиційні партії тепер змушені боротися за виживання. Водночас партія-новачок Макрона, "Республіка на марші", переможно прийшла до влади і відкрила президентові шлях до безперешкодного урядування.

"У Франції ви не можете проводити реформи й залишатись популярним, - каже аналітик Філіпп Моро Дефарж з Французького інституту міжнародних відносин IFRI у Парижі. - Тож якщо він не діятиме швидко, він програє".

Необхідне зло

У нещодавній розмові з часописом Time Макрон назвав втрату своєї популярності необхідним злом. "Найгірше - це втратити популярність через бездіяльність чи неефективність", - зауважив він і вказав на те, що нині лише виконує свої передвиборні обіцянки. За його словами, він зараз намагається якомога раніше проштовхнути жорсткі реформи, аби потім ще можна було дочекатись їхніх результатів.

Макрон не бариться й з використанням свого впливу в світі. Лише минулого тижня після участі у відкритті філії Лувру в Абу-Дабі він неочікувано навідався до Саудівської Аравії, де йшлося про долю ліванського прем'єра Саада Харірі. Після цього Макрон знову повернувся на батьківщину, де разом з німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром (Frank-Walter Steinmeier) відкрив меморіал жертв Першої світової війни.

"Коли йдеться про його обіцянки повернути Франції належну репутацію в світі, думаю, він - доволі ефективний", - каже глава паризького офісу Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Мануель Лафон Рапнуй. На його думку, Макрону справді вдається представити Францію як сучасну країну. Але, додає експерт, "коли йдеться про кілька ключових пріоритетів передвиборної кампанії Макрона, які стосуються, зокрема, клімату, Європи, боротьби з тероризмом, вирішення конфліктів, то тут ще залишається низка відкритих питань".

Європейське лідерство

Напевно, зовнішню політику Макрона найбільш прискіпливо аналізують саме в Європі. Уже наступного після інавгурації дня він зробив свій перший закордонний візит - зустрівся з німецькою канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel) у Берліні. Двоє лідерів пообіцяли, що розроблять спільний план дій для Євросоюзу, хоча й їхні погляди дещо відмінні, зокрема стосовно майбутнього Єврозони.

Однозначну проєвропейську позицію Макрона позитивно сприйняли і в Брюсселі, який все ще потерпає через Brexit, успіх правих популістів у низці європейських країн та серйозні розбіжності між державами-членами ЄС щодо питань на кшталт імміграції. Програмна промова французького президента щодо ЄС, виголошена у вересні в паризькій Сорбонні, отримала похвалу від глави Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, хоча потенційний чеський прем'єр Андрей Бабіш і заявив, що Макрон має сфокусуватися на управлінні Францією.

Попри всю проєвропейську риторику, Макрон не розверне Францію на 180 градусів, зазначає аналітик Лафон Рапнуй: "Коли подивитися на його зовнішню політику, то вона видається класичною, французькою національною зовнішньою політикою". Дослідник наголосив на підтримці Макроном мирних переговорів щодо Сирії за участю провідних держав світу. "Є кілька загальноєвропейських ініціатив, та він також хоче бачити Францію за одним столом з Росією та США", - каже експерт ECFR.

В Африці Франція і за Макрона продовжує активні дії. Зокрема, ведеться боротьба з ісламістами в Сахелі, тропічному поясі на південь від Сахари. Свій другий закордонний візит президент здійснив до Малі, де Макрон також запропонував, що Франція може вести такі місії й в інших регіонах континенту, якщо будуть відповідні прохання. Не обійшлося й без прорахунків - тут варто згадати його репліку на саміті Великої двадцятки, який відбувся в липні цього року. Тоді слова Макрона про "цивілізаційні проблеми" Африки отримали негативну реакцію. Водночас французький президент закликав розширити допомогу континенту.

Макронові також вдалося вибудувати непрості відносини з президентом США Дональдом Трампом. Вони почалися з "двобою" під час рукостискань та потеплішали, коли господар Білого дому відвідав Францію в День взяття Бастилії. Але спроби Макрона змінити ставлення Трампа щодо санкцій проти Ірану або ж зміни клімату так і не принесли успіху. Тепер Вашингтон залишився наодинці в опозиції до Паризької кліматичної угоди, а французький президент викликав сенсацію тим, що не запросив Трампа на кліматичний саміт у грудні.

Удома не без проблем

Чимало часу Макрона, однак, забирає вирішення справ усередині країни. У вересні, приміром, тисячі французів вийшли на марш проти реформи ринку праці, проти змін у податковій та пенсійній системах. Всі ці перетворення неоднозначно сприймаються у Франції. Але Макрон наполягає, що всі ці реформи вкрай потрібні для оновлення Франції та збільшення її конкурентоспроможності в світі. Попри оптимістичне скорочення показників безробіття, рейтинг Макрона впав до 35 відсотків, свідчить опитування Harris Interactive.

Парижани ж у своїх оцінках молодого лідера сильно розходяться. "Думаю, він робить протилежне тому, чого прагнуть люди", - каже 36-річний викладач англійської Флорін Бреньор. За десятибальною шкалою він ставить президентові лише два бали та додає: "Його політика грає на руку п'яти відсоткам найбагатших людей. Не для цього його обирали".

Своєю чергою 21-річна студентка Іман Амтрібузар задоволена тим, чого Макронові вдалося досягти на сьогодні. "Не думаю, що лише за півроку можна домогтися значних змін. Але загалом все виглядає досить добре", - каже вона.

Аналітик Моро Дефарж додає, що на Макрона тисне необхідність виконати свої обіцянки. "Макрон мусить реформувати Францію. Його оцінюватимуть за успіхом чи провалом перетворень у Франції", - резюмує він.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги