Коментар: Після отруєння у Солсбері - Тереза Мей сама удома

Як Великобританії реагувати на отруєння Сергія Скрипаля в Солсбері? Кібератакою проти РФ? Розширенням санкцій? Для цього бракує партнерів, адже країна вже зараз ізольована через Brexit, вважає Барбара Везель.Тепер Терезі Мей слід бути дуже суворою. Адже підступний замах на російського екс-шпигуна Сергія Скрипаля та його доньку на території Великобританії викликав обурення у суспільстві. Виявилося, що застосована під час нападу бойова отруйна речовина - суперотрута російського виробництва. Тож Володимира Путіна підозрюють у тому, що він, якщо й не замовив замах на колишнього подвійного агента Скрипаля, то принаймні санкціонував його. А британському уряду залишилися тепер тільки лють та безпорадність.

Тереза Мей та брак довіри

Коли 2006 року під час схожого замаху загинув Олександр Литвиненко - теж колишній російський шпигун та критик Кремля - Тереза Мей очолювала міністерство внутрішніх справ. За час її перебування на посаді розслідування тривало нескінченно довго: просто, щоб не сваритися з Москвою. Понад десятиліття знадобилося для того, щоб встановити можливу причетність Кремля до вбивства Литвиненка.

Відтоді у Великобританії набралося вже з добрий десяток інших випадків загадкових смертей російських громадян, що проживали чи перебували у Сполученому Королівстві. Всіх їх класифікували або як трагічний збіг обставин, або ж уряд у Лондоні просто применшував всю серйозність ситуації. Але тепер все це - в минулому. Тиск на Мей з боку однопартійців-консерваторів - шалений. Для консерваторів просто нестерпно не знайти суворої відповіді на провокації з боку Москви. Тож прем'єр-міністерці конче необхідно якось відновити довіру до себе.

"Мала Москва" на Темзі

Утім, британці власними руками створили підґрунтя для теперішніх своїх проблем з Путіним. Одразу після розвалу СРСР для російських грабіжників-скоробагатьків були відкриті всі двері, принаймні поки ті приносили з собою гроші. Із ними прибули дисиденти, активні та колишні шпигуни, а також бізнесмени з сумнівною репутацією. "Мала Москва" на Темзі стала величезним майданчиком для відмивання грошей, а Лондон опинився у виграші від напливу грошовитих "нових росіян".

Тим часом "зв'язок з Росією" вже давно дійшов і до британського істеблішменту. Приміром, колишній представник оточення Путіна придбав британське видання, а консерватори нещодавно отримали близько мільйона фунтів стерлінгів пожертв від російських громадян. Тим часом опозиційні британські політики не вилазять з ефіру російського мовника Russia Today.

Британський удар у відповідь?

Тож Терезі Мей слід різко змінити підхід, якщо вона прагне продемонструвати Кремлю суворість та рішучість. Для цього Лондон вже розробив арсенал погроз, перелік заходів якого - від видворення дипломатів, тобто шпигунів, до замороження рахунків олігархів, від заборони трансляції мовника Russia Today до так званого "ядерного варіанту", тобто бойкоту Чемпіонату світу з футболу, що має цього літа відбутися в Росії.

Але навіть цей удар у відповідь, що, певна річ, став би найболючішим для Путіна, мав би належні наслідки лише тоді, коли б до нього приєдналися всі європейці. Але поки ніхто не продемонстрував схильності до такого варіанту. Те саме стосується й розширення санкцій: якщо Лондон запровадить їх тільки сам, то вони будуть просто сміховинними.

Кілька тижнів тому під час Мюнхенської конференції з безпеки Тереза Мей зворушливими словами поклялася в новому партнерстві у сфері безпеки після виходу Великобританії зі складу ЄС, тобто Brexit. Але реакція з боку ЄС була досить стриманою. У Брюсселі не поспішають визнавати майбутню співпрацю з британцями в якості карти у покері навколо Brexit.

На одного союзника проти Кремля менше

Подейкують, що саме сильна підтримка Великобританії у протистоянні з Кремлем з боку США, яку щедро обіцяв Мей тепер уже колишній держсекретар США Рекс Тіллерсон, ймовірно, й коштувала йому посади. У будь-якому разі, тепер всі його теплі слова можна хіба що повісити в рамці на стіну.

Тим часом в ЄС не забракло сильних слів підтримки та солідарності, які Великобританія отримала як країна-член Євросоюзу. Та й справді, ще протягом року британський уряд може й надалі розраховувати на підтримку партнерів у Брюсселі. Однак Мей практично не має більше політичного капіталу в ЄС. Дорога до Brexit неухильно веде до виходу Сполученого Королівства зі складу спільноти в наступному році. За лаштунками у Брюсселі зараз немає практично жодного бажання посилювати санкції проти Росії заради любові до Лондона.

Тепер Тереза Мей відчуває, як воно - лишитися самій удома. І це - далеко не найкраща пора, аби бути ізольованою на міжнародній арені. Торговельна війна Дональда Трампа та жорсткіша зовнішня політика Вашингтона не віщують Європі нічого доброго. Може, Мей ще й не замислювалася як слід над цим аспектом ціни Brexit.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.