БлогиСвіт

Коментар: Націоналізм родом зі Східної Європи

209

Що не так в ЄС? Польща та Угорщина, яких прийняли в європейську родину 13 років тому, поводяться націоналістично. Фолькер Ваґенер дає оцінку давно тліючому феномену.Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан використав свій візит на з'їзд баварської "сестри" партії Меркель - Християнсько-соціального союзу (ХСС) - для того, щоб чітко передати свою позицію: мусульманські біженці для його країни є мусульманськими загарбниками, "тож ми їх не хочемо". І примусу Угорщина взагалі не хоче, сказав Орбан німецькій бульварній газеті Bild. Втручання він забороняє, щоб його країна здобула більше поваги, відповів він на критику голови Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мартіна Шульца (Martin Schulz). Нема сумнівів: ЄС політично розколюється.

Цінності Сходу проти цінностей Заходу

Європейський Союз був бажаним місцем призначення для країн колишнього Варшавського пакту. Але це було 25 років тому. Нині ж європейське об'єднання держав має масивні проблеми зі своїми молодими членами. І вони також мають проблеми з Євросоюзом. Польща та Угорщина вбачають брюссельську спільноту цінностей хорошою лише у ролі банкомату. Централізацію з боку Брюсселя вони відкидають. У мультикультуралізмі Західної Європи вони вбачають загрозу. Натомість у Варшаві та Будапешті визначають нові старі цінності: батьківщина, християнська віра та сім'я. Політично-суспільні ідеали на кшталт цих також популярні у Чехії та Словаччині. Сформувався рух опору відкритим цінностям Західної Європи.

За цим стоїть ідея знову надати нації пріоритетну роль у безкордонній, глобалізованій реальності. Таким чином, Віктор Орбан і його партія Fidesz наново визначають масштаби цінностей. Ідеться про спробу зображуваний ними небезпечним світ, який став складним і колективним, знову зробити простим. Таким самим курсом рухається і Ярослав Качинський, голова правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) у Польщі. Обидва політики керують автократично і не приховують своїх упереджень щодо західних моделей суспільства. Орбан охрестив свою нову Угорщину "неліберальною країною", а Качинський назвав свою державну перебудову "доброю зміною". Європейська ідея, здається, переживає перетворення на Сході.

Після соціалізму - неолібералізм

Наслідок - відчутний поворот праворуч на Сході Європи. І це не обов'язково пов'язано з економічними негараздами. Припущення, що побита кризою економіка та високе безробіття посилюють націоналістичні погляди, спростосується Чехією. Зростання економіки на рівні майже 5 відсотків і вражаючи низькі показники безробіття - на рівні трьох відсотків, один з найнижчих показників у Європі, - не завадили правому повороту за прем'єр-міністра Андрея Бабіша.

Подібна ситуація у Польщі. У 1990 році середньостатистичний поляк заробляв лише одну дванадцяту того, що заробляв середньостатистичний німець. У 2016 році це співвідношення вже 1/3. Але націоналізм іде в наступ. New York Times пише: "Популізм має прописку в Східній Європі".

Чому так є, пов'язано великою мірою з тим, що східні країни, які пережили трансформацію після 1990 року, ніколи не мали ери соціал-демократії, пояснює Пйотр Бурас, один із провідних політологів Польщі. Неолібералізм майже без стримувань охопив атомізоване комунізмом суспільство. Капіталізм прийшов без пом'якшень. Це залишило зерна, зокрема донині відчутного комплексу меншовартості. У Польщі, говорить письменник Цємовіт Щерек, дивляться на себе досі так, як Захід дивився на Польщу раніше: "Трохи бідні, трохи відсталі і малоефективні".

Польща: Триматися осторонь

Нещодавно новий польський прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький здійснив свій перший візит закордон - не до Брюсселя, а до Будапешта. Це чітка політична заява: Угорщина є важливішою для Польщі за ЄС. Після того він відвідав Словаччину. Мало хто закликає повертатися до Брюсселя спиною, однак Варшава поводиться у європейській сім'ї як чужинець. Багато людей дотримуються думки, говорить польська письменниця Інга Івасьова, "що Європа відбирає нашу гідність". Із Заходу приходять лише "обмеження, проблеми та моральний релятивізм".

Суспільні теми Заходу, як-то рівні права, секуляризація та права меншин, не прижилися у Польщі, говорить Івасьова.

Замість цього за часів правління правих популістів ПіС поляки зайняті тільки собою. Ця певна схильність до відлюдькуватості особливо очевидна в ювілейний 2018 рік, коли Польща святкує сторіччя відновлення свого державного суверенітету. Мірою всіх речей у Варшаві зараз є націоналізм. Будь-які повчання з Брюсселя заборонені. Правосуддя орієнтується - за логікою ПіС - на "волю народу". І за цим правим поворотом стоїть те, що історично Польща майже завжди була жертвою. Відповіддю на це є патріотизм і націоналізм.

Угорщина: непевна національна ідентичність

Схожий стан справ можна спостерігати і в Угорщині. Прем'єр-міністр Орбан систематично постачає органи юстиції та держуправління своїми прихильниками, які підтримують його ідеї. "Уявлення про те, що Угорщина під час політичних змін 90-х років звернеться до західних стандартів - демократичного державного устрою, ринкової економіки, конституційних прав, мультикультуралізму - виявилося помилковим", - вважає ректор Центральноєвропейського університету в Будапешті Михайло Ігнатьєв.

Цей навчальний заклад, заснований за підтримки американського мільярдера Джорджа Сороса, користується повагою у всьому світі, але для прагматичних прагнень Орбана не має жодної цінності і значущості. "У цьому університеті навчається майбутня міжнародна еліта, якій не довіряють угорці, - як написало в грудні видання Der Spiegel. - Сорос - символічна фігура, яка уособлює фінансовий капіталізм, який, на думку правих популістів, загрожує традиціям".

На колективну свідомість угорців вплинула і культурна боротьба. У 1920 році Угорщина стала самостійною державою, відмовившись від двоєдиної монархії Габсбургів. Юна нація, яка відчуває потребу в тому, що стосується питання ідентичності та самовизначення. Ідея Орбана про повернення до "споконвічних цінностей" викликає в угорців почуття згуртованості і безпеки. І в цьому створюваному ними світі немає мігрантів, біо-хіпстерів і чиновників з Брюсселя", - пише видання Der Spiegel.

В цілому, все те, що сьогодні можна спостерігати на східних околицях Євросоюзу, багато європейських мислителів понад 25 років тому не могли передбачити. Тоді було важливо інше. Перехід до західних стандартів і вільної ринкової економіки з соціальними гарантіями або без них повинен був відбутися в будь-якому разі, причому протягом короткого часу.

Але ще в 90-х роках німецький соціолог-ліберал Ральф Дарендорф (Ralf Darendorf) виступав проти такого підходу. Соціолог говорив про те, що для побудови демократичного суспільства потрібно щонайменше 60 років. І зараз Польща і Угорщина в повній мірі підтверджують його слова і є доказом того, що Євросоюзу доведеться пройти ще довгий шлях до гармонії.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие

Наші блоги