БлогиСвіт

Коментар: Європейський ляпас Україні через освітній закон

207

До війни та кризи в України додалася ще одна проблема. Положеннями освітнього закону щодо мов нацменшин Київ наживає собі нових ворогів - цілком без потреби, вважає Крістіан Ф. Тріппе.Петро Порошенко - майстер виступати на міжнародній арені. У середу, 11 жовтня, президент України звернувся до Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та сказав те, що, у принципі, каже завжди, коли виступає за кордоном. Те, що Україна просувається на шляху реформ, хоча Київ змушений воювати на два фронти - на військовому на Донбасі у протистоянні з фінансованими Росією сепаратистами, ну й на реформаторському фронті теж не завжди все легко.

Чи був він правий, ПАРЄ показала Порошенку, коли той уже відбув зі Страсбурга. Переважною більшістю делегати ПАРЄ 12 жовтня дали Україні гучного ляпасу - через реформаторський закон. Новим освітнім законом Україна хоче змінити систему шкільної освіти: модернізувати її, краще оплачувати вчителів, збільшити кількість обов'язкових годин для важливих дисциплін. Цьому закону всі мали б аплодувати - якби не сумнівна сьома стаття щодо мови освіти. Закон "не забезпечує належного балансу між державною мовою та мовами нацменшин", ідеться в резолюції ПАРЄ.

Обурення сусідів

Раніше дана стаття закону вже призвела до обурення в Румунії та Угорщині, менш різкі сигнали невдоволення надходили з Польщі, Болгарії та Словаччини. Майже всі вони - сусідки України, в Україні проживають відповідні нацменшини. То що ж трапилося? Новий закон забороняє викладання в середній та вищій школі таких предметів, як, наприклад, фізика чи історія, мовами національних меншин - лише в початковій школі можна буде вчити дітей угорською, румунською чи російською мовами.

Окремі дисципліни в середній та вищій школі можуть також викладатися англійською або ж іншими офіційними мовами Євросоюзу. На що спрямований цей пункт - зрозуміло. Естонський делегат ПАРЄ Андрес Херкель констатував це й у Страсбурзі: "Очевидно, що російськомовна меншина особливо постраждає внаслідок" втілення нового закону.

У Москві, звідки ведеться неоголошена війна проти України, вороги Києва вдоволено потирають руки. З обох палат російського парламенту вже лунають голоси, що мовні положення українського закону про освіту - акт "геноциду", звісно ж, лише щодо російськомовної меншини. Однак Кремль реагує показово стримано: він може з насолодою спостерігати, як країни-члени ЄС Румунія та Угорщина політично нападають на Україну та висловлюють моральне обурення. І саме ці дві країни демонструють своє вміння коштом своєї східної сусідки! А це вже має ознаки дешевого театру.

Нова хвиля сепаратизму?

Бо з точки зору ЄС Бухарест вже давно став символом корупції та поганого урядування, а Будапешт через авторитарні тенденції має репутацію "проблемної дитини". Оглядачі застерігають, що мовні положення освітнього закону, якщо вони такими й залишаться, можуть розпалити сепаратистські настрої на заході країни. У сусідніх державах, які зараз так гучно протестують, чимало підбурювачів тільки на це й чекають.

Однак ще не все втрачено, Венеціанська комісія ще вивчатиме конкретні наслідки запровадження закону про освіту - і до грудня на заключний висновок від неї чекати не варто. А отже, в України ще є час, щоб переглянути закон і наново сформулювати його. І якщо дух європейських основних свобод зараз ніяк не запанує в Києві, то, можливо, достатньо буде тверезого погляду на карту, щоб зауважити: без потреби робити всіх сусідів своїми ворогами - досить недолуга політика.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги