Коментар: Європейський ляпас Україні через освітній закон

До війни та кризи в України додалася ще одна проблема. Положеннями освітнього закону щодо мов нацменшин Київ наживає собі нових ворогів - цілком без потреби, вважає Крістіан Ф. Тріппе.Петро Порошенко - майстер виступати на міжнародній арені. У середу, 11 жовтня, президент України звернувся до Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та сказав те, що, у принципі, каже завжди, коли виступає за кордоном. Те, що Україна просувається на шляху реформ, хоча Київ змушений воювати на два фронти - на військовому на Донбасі у протистоянні з фінансованими Росією сепаратистами, ну й на реформаторському фронті теж не завжди все легко.

Чи був він правий, ПАРЄ показала Порошенку, коли той уже відбув зі Страсбурга. Переважною більшістю делегати ПАРЄ 12 жовтня дали Україні гучного ляпасу - через реформаторський закон. Новим освітнім законом Україна хоче змінити систему шкільної освіти: модернізувати її, краще оплачувати вчителів, збільшити кількість обов'язкових годин для важливих дисциплін. Цьому закону всі мали б аплодувати - якби не сумнівна сьома стаття щодо мови освіти. Закон "не забезпечує належного балансу між державною мовою та мовами нацменшин", ідеться в резолюції ПАРЄ.

Обурення сусідів

Раніше дана стаття закону вже призвела до обурення в Румунії та Угорщині, менш різкі сигнали невдоволення надходили з Польщі, Болгарії та Словаччини. Майже всі вони - сусідки України, в Україні проживають відповідні нацменшини. То що ж трапилося? Новий закон забороняє викладання в середній та вищій школі таких предметів, як, наприклад, фізика чи історія, мовами національних меншин - лише в початковій школі можна буде вчити дітей угорською, румунською чи російською мовами.

Окремі дисципліни в середній та вищій школі можуть також викладатися англійською або ж іншими офіційними мовами Євросоюзу. На що спрямований цей пункт - зрозуміло. Естонський делегат ПАРЄ Андрес Херкель констатував це й у Страсбурзі: "Очевидно, що російськомовна меншина особливо постраждає внаслідок" втілення нового закону.

У Москві, звідки ведеться неоголошена війна проти України, вороги Києва вдоволено потирають руки. З обох палат російського парламенту вже лунають голоси, що мовні положення українського закону про освіту - акт "геноциду", звісно ж, лише щодо російськомовної меншини. Однак Кремль реагує показово стримано: він може з насолодою спостерігати, як країни-члени ЄС Румунія та Угорщина політично нападають на Україну та висловлюють моральне обурення. І саме ці дві країни демонструють своє вміння коштом своєї східної сусідки! А це вже має ознаки дешевого театру.

Нова хвиля сепаратизму?

Бо з точки зору ЄС Бухарест вже давно став символом корупції та поганого урядування, а Будапешт через авторитарні тенденції має репутацію "проблемної дитини". Оглядачі застерігають, що мовні положення освітнього закону, якщо вони такими й залишаться, можуть розпалити сепаратистські настрої на заході країни. У сусідніх державах, які зараз так гучно протестують, чимало підбурювачів тільки на це й чекають.

Однак ще не все втрачено, Венеціанська комісія ще вивчатиме конкретні наслідки запровадження закону про освіту - і до грудня на заключний висновок від неї чекати не варто. А отже, в України ще є час, щоб переглянути закон і наново сформулювати його. І якщо дух європейських основних свобод зараз ніяк не запанує в Києві, то, можливо, достатньо буде тверезого погляду на карту, щоб зауважити: без потреби робити всіх сусідів своїми ворогами - досить недолуга політика.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.