УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Гендерні квоти як "фіговий листок" нерівності

Гендерні квоти як 'фіговий листок' нерівності

Чому жінкам нічому радіти після ухвалення Виборчого кодексу

19 грудня народні депутати ухвалили багатостраждальний Виборчий кодекс, врахувавши пропозиції Президента. Оскільки до фінального тексту таки увійшла норма про гендерні квоти на рівні 40% в кожній п’ятірці списку, це стало приводом для ейфорії серед активістів й активісток, які вболівають за рівні права й можливості жінок та чоловіків. Але давайте не радіти передчасно! Адже новий виборчий механізм, прописаний в Кодексі, здатен звести гендерні квоти нанівець та зробити їх простою формальністю.

Читайте: Етнополітика починається з громади

Світовий досвід свідчить, що в разі застосування гендерних квот найбільший ефект вони дають при пропорційній виборчій системі із закритими списками. Якби вона в нас діяла, то у Верховній Раді було б 40% жінок, тобто 176 депутаток зайняли свої місця в сесійній залі.

Традиційно неприязною до жінок є мажоритарна виборча система. Без достатніх коштів, доступу до ЗМІ та можливостей захистити результат жінка майже завжди програє чоловікові. Згадайте, наприклад, Верховну Раду другого скликання, обрану виключно за мажоритаркою абсолютної більшості. Тоді до парламенту потрапило лише 17 жінок!

Читайте: Україна в епіцентрі сучасної работоргівлі

Змішана система, за якою донедавна проходили вибори в Україні, дала певний ефект. Якщо в 1998 році, коли її застосували вперше, 8% депутатського корпусу становили жінки, то після минулорічних виборів – вже 21%. Й застосування гендерної квоти в таких умовах допомогло б ще більше наростити жіноче представництво.

Проте, ухвалений Виборчий кодекс перекреслив ці надії. Гібридну виборчу систему, яка там прописана, можна назвати змішаною мажоритарно-пропорційною з ухилом в бік мажоритарної. Певна кількість кандидатів пройде до Верховної Ради автоматично з партійних списків (не лише за рахунок "захищених" дев’яток, але й за допомогою "фокусів" з округленням залишку виборців при розподілі мандатів; разом - понад 20 з кожної партії). Решта будуть обиратися відкритими регіональними списками, що мають багато спільного з мажоритаркою. В першій категорії прохідних кандидатів жінки матимуть свою частку, але в другій їхня присутність буде мінімальною.

Читайте: 5 років захисту прав людини

За умови застосування гендерної квоти при змішаній системі Верховна Рада мала б не менше 85 депутаток, а за нових правил гри до парламенту гарантовано пройдуть лише 40 жінок. Перемога решти залежатиме від їхніх можливостей подолати ресурсних конкурентів-чоловіків в регіонах. Тридцятирічний досвід українського парламентаризму свідчить, що це майже неможливо. Нова виборча система суттєво знизить представництво жінок у Верховній Раді. Не потрібно себе тішити даремними надіями! Українки програватимуть чоловікам конкуренцію, адже не зможуть підвищити свою впізнаваність та проінформувати виборця про власну позицію.

Читайте: Чи поважають партійні лідери виборців-жінок?

Що могло б змінити ситуацію? Якби під час передвиборчої кампанії кандидати (незалежно від статі) витрачали лише певну суму встановлену законом з виборчого фонду, тоді ми б мали конкуренцію ідей, підходів, програм чи політичних технологій, а не конкуренцію гаманців, як це є зараз. За таких умов квотування дійсно зайве, перемагав би сильніший – не важливо чоловік чи жінка, адже умови були б рівними. Але в умовах, коли жінка в середньому по країні отримує зарплату на 20% нижчу за чоловіка про економічну рівність, а отже й про рівні можливості в політичних процесах, не може бути й мови.

Дійсно найпростіший спосіб досягнення рівності представництва – це запровадження гендерних квот. Такий шлях пройшли розвинуті країни Європи. Причому, без підміни кваліфікації на стать, адже професійна якість парламентарів – жінок та чоловіків – не знизилась. Тому не дивно, що коли Виборчий кодекс ухвалили й прописали там 40% квоту, представники громадськості та міжнародні партнери схвально на це відгукнулись. Але треба бути реалістами й не видавати бажане за дійсне. А реальність така, що гендерні квоти у Виборчому кодексі – це просто черговий фіговий листок, що куцо прикриває несправедливість та нерівність жінок й чоловіків. Тому давайте це чітко усвідомлювати й не дивуватися після виборів за новими правилами сумному результату.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...