Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

/Політика

Євродепутат про реформи в Україні: Ми очікували зовсім іншого

123

Чи готує ЄС жорстку реакцію на небажання Верховної Ради скасувати е-декларації для громадських активістів і кому вигідний конфлікт між головними антикорупціонерами, - інтерв’ю DW з євродепутатом Пятрасом Ауштрявічюсом.У Києві перебуває делегація комітету із закордонних справ Європарламенту, яка у четвер, 5 квітня, прибула із дводенним візитом для перевірки прогресу у реформах в країні. Євродепутати зустрінуться з президентом України Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм, а також з представниками громадянського суспільства. DW поспілкувалась із членом делегації, євродепутатом від Литви Пятрасом Ауштрявічюсом.

DW: Пане Ауштрявічюс, ваша делегація прибула в Київ у розпал конфлікту між Генпрокуратурою та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Чи стежать за ним у ЄС і як його там оцінюють?

Пятрас Ауштрявічюс: Так, за цим конфліктом ми стежимо напряму, ми ним стурбовані і я можу сказати, що він нікому не потрібен. Переможцями у ньому будуть лише потенційні корупційні сили, які зацікавлені у боротьбі між цими інституціями. У Києві ми провели дуже змістовну зустріч з представниками САП, НАБУ (Національне антикорупційне бюро України), АРМА (Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) та іншими. В одних випадках ми побачили приклад гарного співробітництва, в інших - якісь незрозумілі "розбірки". Поки вони триватимуть, комплексної боротьби з корупцією в Україні не буде, і її результатів доведеться чекати довше. А це не є в інтересах ні України, ні ЄС.

Тобто та інформація, яку ви отримали у Києві, вас не переконала у тому, що для такого конфлікту є серйозні підстави?

Ми не бачимо підстав для таких конфліктів, бо кожна з цих інституцій має свою сферу діяльності. Мабуть, є сили, які хочуть зіштовхнути лобами ці агентства, навмисно створюючи постійну напружену ситуацію і безлад у цій сфері.

Верховна Рада вже вкотре не проголосувала за скасування положення про е-декларації для громадських організацій. Яким чином на це реагуватиме ЄС?

Це поганий подарунок до Великодня і поганий сигнал для всіх нас. Ми очікували зовсім іншого. Наша делегація приїхала для того, щоб ознайомитися із загальною ситуацією в країні, оскільки у комітеті у закордонних справах готується звіт щодо України, який комітету ухвалить у червні, а восени його буде винесено на голосування пленарної сесії Європарламенту. Тому ми хотіли побачити якомога більше позитивних прикладів прогресу реформ в Україні. Щодо е-декларацій, то ми покладаємо надії на другу, третю спробу українського парламенту. І сподіваємося, що все-таки прогресивні сили у Верховній Раді не гратимуть в ігри і поглянуть на майбутнє України серйозно, бо вимоги європейських інституцій лишатимуться незмінними. Зараз м’яч на боці Верховної Ради, і я закликаю українських депутатів взяти це до уваги і зробити висновки.

Тобто санкцій з боку ЄС за провал голосування щодо е-декларацій поки що не буде ?

На всіх зустрічах з представниками української влади, які ми вже мали і ще матимемо у Києві, ми висловлюємо свою стурбованість з цього приводу. Адже такий розвиток подій ніяким чином не узгоджується з тими змінами, які мають відбуватися в Україні. Всі українські інституції будуть знати про це, а ми чекатимемо результатів. Ми терплячі. Але наскільки терпляча Україна у питанні інтеграції до ЄС, відповідь на це питання варто шукати в самій Україні.

Нещодавно з’явилася інформація про те, що над Грузією нависла загроза втрати безвізового режиму з ЄС. Чи існує така загроза для України?

Формально така загроза існує завжди. Адже згідно з умовами, на яких було запроваджено безвізовий режим, якщо велика кількість громадян країни, з якою такий режим діє, лишатиметься на території країн ЄС і проситиме там політичного притулку, тоді сторони мають право використати відповідні інструменти, серед яких і припинення безвізового режиму. У випадку з Грузією кілька країн ЄС справді зафіксували підвищення кількості прохачів притулку серед громадян цієї держави. У ЄС це взяли до уваги і ставляться до цього з усією серйозністю.

Чи може загрожувати призупинення "безвізу" Україні через уповільнення реформ, зокрема, проблем у сфері боротьби з корупцією?

Проведення необхідних реформ і боротьба з корупцією були частиною нашої домовленості при введенні безвізового режиму. Але я сподіваюся, що до призупинення ми не дійдемо. Адже ви розумієте, наскільки серйозним сигналом це буде для простих українців і української влади. Гадаю, ми знайдемо усі можливості, щоб уникнути цієї серйозної проблеми.

Передвиборча кампанія в Україні вже набирає обертів. Як це вплинуло на хід реформ?

Як правило, передвиборча кампанія не сприяє практичній діяльності, нам це відомо. Але ми сподіваємося, що все-таки до осені ще лишається чималий проміжок часу, за який можна консолідувати зусилля, зробити хороший ривок вперед і показати, що Україна живе не тільки передвиборчими кампаніями, а й реалізовує свої інтереси в євроінтеграції. Тому що Європарламент не займається цією інтеграцією, але робить усе можливе, щоб вона відбувалася. Проте конкретні кроки здійснюються не в Брюсселі. Тому українські політики повинні пам’ятати, що передвиборча кампанія не повинна протирічити стратегічним інтересам України, серед яких демократизація і реформи, необхідні для успішної євроінтеграції.

За минулий рік Україна змогла використати лише половину коштів із суми, наданої ЄС для реалізації проектів у різних сферах. Чи стикалася свого часу Литва з такою ж проблемою?

Так, у нас теж траплялося подібне на початковому періоді інтеграції. Але кожен такий випадок ставав справжнім політичним скандалом. У тих відомствах, які не змогли підготувати проекти на європейські кошти, відбувалися великі зміни, а тих, хто безпосередньо відповідав за ці проекти, ніхто не гладив по голівці. Адже це серйозні речі, бо втрати від невикористаних коштів несе країна і потерпають від цього прості громадяни. У нас були такі погані приклади, але ми вчилися на них. При кожному значному міністерстві у Литві діяли спеціальні агентства, які займалися менеджментом фінансової допомоги ЄС. У них працювали люди, які професійно вели такі проекти. І, головне, ці люди працювали там постійно і змінювалися щомісяця чи кожні півроку. Лише за таких умов приходять знання і відповідальність.

Чому, на вашу думку, Україна не може повною мірою скористатися грошима ЄС, які їй так потрібні?

Головна проблема України тут - адміністративні можливості, а саме: відсутність належної кількості експертів, які здатні готувати хороші проекти, обирати такі проекти, які найбільше потрібні економіці країни і пересічним громадянам, а не окремим політикам чи партіям.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги