Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

/Політика

Десятинний монастир у центрі Києва: незаконний МАФ чи храм Божий?

226

Байдужість влади, забобонність чиновників, підпали, петиції та акції протесту - черговий конфлікт довкола незаконної забудови, пов'язаний з діяльністю Московського патріархату в Україні, перейшов у фінальну стадію. Культова споруда Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) розташована у центрі Києва поруч з фундаментом Десятинної церкви з 2006 року. Однак тільки на початку лютого 2018 року міністерство культури України заявило про її незаконність. Мінкульт назвав будівлю "малою архітектурною формою" і наголосив, що вона незаконно розміщена на земельній ділянці, єдиним законним користувачем якої є Національний музей історії України.

Тож тепер відомство має намір пред'явити відповідні судові позови. Як пояснив DW народний депутат Ігор Луценко, який очолює підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством у парламентському комітеті з питань запобігання і протидії корупції, відповідачем у цій справі виступатиме релігійна громада, на яку зареєстрована споруда. Рішення суду варто очікувати за 2-3 місяці.

Від намету до кам'яного храму

Десятинний монастир Різдва Пресвятої Богородиці - таку назву має скандальна будівля - розташований в межах охоронної зони об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Свята Софія". Це лише за кілька десятків метрів від входу до Музею історії України. За цей час монастир пройшов стадії трансформації від намету до дерев'яного вагончика і, зрештою, до кам'яної споруди та кованим парканом довкола неї.

Попри перевірки різних комісій та відомств, які протягом кількох останніх років констатували самочинність забудови, і незадоволення громади, монастир продовжує функціонувати. В УПЦ МП заявляють, що він діє на законних підставах, посилаючись на рішення Шевченківського районного суду Києва від 2012 року про передачу у власність релігійній громаді трьох кіосків площею 60 кв. метрів. Тоді на суді представники Музею історії та Київської міськадміністрації запевнили, що визнання права власності на рухоме майно не зашкодить правам музею як розпорядника землі.

Проте у 2013 році ці три МАФи добудовуються і обкладаються цеглою. Після чого державний реєстратор міністерства юстиції вносить цю споруду вже як нерухомий об'єкт площею понад 100 кв. метрів до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Чиновники бояться анафеми?

Протягом десяти останніх років жодний уряд та міськвлада не поспішали розв'язати цей конфлікт. Зведення храму на охоронній території почалося фактично ще за часів президента Віктора Ющенка, який, вважає кандидат політичних наук Олександр Палій, лише "мляво споглядав за розгортанням корупційних схем в країні".

Період капітального будівництва споруди і намагання її легалізувати припадає на президентство Віктора Януковича, який особисто протегував УПЦ МП і відповідно "не міг і не хотів зносити цю каплицю". До речі, уповноваженою особою релігійної громади, на яку, за документами, зареєстрований Десятинний монастир, є бізнесмен Михайло Гойхман, який у часи Януковича був радником голови Національного банку Сергія Арбузова.

Щодо нинішньої влади, то її головні сили були "кинуті на проведення АТО", пояснює Палій. Крім того, і вона не бажала створювати у столиці ще одну точку напруги, яку "росіяни використали б як черговий пропагандистський захід", вважає Палій.

Проте Ігор Луценко запевняє: нинішні посадовці заволікають з остаточним рішенням у цій справі тому, що бояться. "У неформальних розмовах вони мені відверто так і кажуть, що бояться анафеми, прокльонів та погроз церковників, адже представники цієї так званої релігійної громади вже погрожували фізичною розправою директорці Музею історії", - розповів він.

На правосуддя чинитиметься тиск

Знову заговорити про незаконність храму в історичному центрі Києва громадськість та владу змусили двоє київських архітекторів Олександр Горбань та Олексій Шемотюк, які вночі 25 січня здійснили спробу підпалити монастир. За це архітектори були затримані і заарештовані на 2 місяці рішенням суду, але згодом були звільнені з-під варти на поруки. Ця акція, а також петиція на сайті Київміськради з вимогою знести будівлю біля фундаменту Десятинної церкви, яка набрала понад десять тисяч голосів киян, схоже, вивели конфлікт на завершальний етап. Тепер крапку у ньому має поставити суд.

Усі юридичні обставини цієї справи дають підстави стверджувати, що вона буде розглянута судом "на користь киян", переконана депутатка Київміськради, член постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Ольга Балицька. Проте вона не виключає, що у ході розгляду справи "на правосуддя і громаду чинитиметься тиск".

На саму Балицьку, яка має у Києві репутацію борця з незаконними забудовами, неодноразово намагалися тиснути нечесні забудовники та їхні бізнес-партнери від влади. "Це дуже важко витримувати і психологічно, і фізично, тому я бажаю витримки судді, якого буде обрано для розгляду цієї справи, і сили очільникам нашої держави у забезпеченні незалежності судової влади", - сказала DW депутатка.

У разі, якщо суд визнає Десятинний монастир незаконним МАФом, відповідні служби мають його знести. За словами Балицької, радше за все ця функція буде покладена на київський Департамент міського благоустрою. Проте чи будуть готові церковники прийняти таке рішення суду?

Потрібні неофіційні домовленості

Речник УПЦ МП владика Климент заявив, що йому "не хочеться і думати, що хтось із чиновників наважиться зруйнувати святиню, всередині якої знаходиться Святий Престол, чудотворна ікона Пресвятої Богородиці і мощі святих". "Жодна віруюча людина не в змозі спокійно споглядати таке святотатство", - сказав церковнослужитель.

Дія закону однакова для всіх, і приналежність храму до певної релігійної конфесії не має відігравати тут жодної ролі, переконані опитані DW експерти. Проте вони погоджуються, що у разі, якщо суд ухвалить рішення про демонтаж будівлі Десятинного монастиря, реалізовувати його буде нелегко, оскільки це породить політичні спекуляції та вигідні картинки для російських ЗМІ.

Керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко у розмові з DW порадив "поміркованим політикам і адміністраторам спокійно і неофіційно поспілкуватися з представниками УПЦ МП" і запропонувати їм, наприклад, "залишити на цьому місці якийсь пам'ятний знак, але піти звідти тихо, без конфлікту і перенести свій монастир в інше місце".

Олександр Палій також вважає, що треба "знайти у Московському патріархаті таких людей, які закликали б перенести храм". "При цьому треба дати чітко зрозуміти, що будь-які збитки, які будуть завдані у разі, якщо демонтажу храму чинитимуть опір, компенсовуватимуться за кошти УПЦ МП", - пропонує політолог.

Перенести і встановити законно

Ігор Луценко скептично налаштований щодо позитивного результату таких переговорів. На запитання DW, чи відчуває він готовність представників Московського патріархату шукати компроміс, політик відповів: "Ніхто на жодні компроміси не йтиме, бо вони відчувають, що у них є вплив в країні і ніхто не наважиться їх чіпати".

Після відповідного судового рішення демонтаж має відбутися "швидко, чітко, у рамках українського законодавства, проте найм'якішим чином, з проявом розуміння до обох сторін", - вважає Ольга Балицька. Вона запевнила, що в місті працюють відповідні служби, які зможуть це зробити. "Але найліпше було б, якби служителі церкви просто вийшли до вірян і сказали, що Богу однаково, де саме стоїть церква, помолилися за здоров'я всіх українців і залишили це місце", - сказала депутатка та наголосила, що у Києві є чимало ділянок, де релігійні громади можуть законно встановлювати свої храми.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги