Після скасування недоторканності суддів позови одразу можна нести на Банкову - Багіров
Якщо зняти із суддів недоторканність, у нас остаточно завалиться судова система. Таку думку висловив відомий правозахисник Едуард Багіров.
За його словами, за останні роки він переконався, що багато суддів, зокрема, районних судів Києва, живуть досить скромно і навіть за власні гроші купують канцелярське приладдя для судів. Едуард Багіров вважає, що і без скасування недоторканності влада максимально деморалізувала і залякала суддів.
"Вони вже зараз деморалізовані, вони бояться ухвалювати законні рішення, я вже не кажу про незаконні. Я не виправдовую їх, є серед них ті, хто порушували права громадян та присягу судді. Але це мені не дає право як громадянину, як правозахиснику, сказати, що недоторканність, знята через Конституцію, дозволить їм об'єктивно працювати і виносити справедливі рішення", - зазначив експерт.
Багіров припустив, що в разі скасування судової недоторканності в Україні зникне саме поняття - судова влада.
Читайте: В Україні вчаться брати хабарі по-європейськи
"У нас остаточно завалиться судова система. Після змін до Конституції потрібно буде одразу позовні або апеляційні заяви носити на Банкову і Грушевського. Те, що робиться зараз - це не реформа. Справжня реформа - це зробити судову систему незалежною від виконавчої та законодавчої влади. А потім вже проводити реформи міліції та прокуратури. А те, що робиться із суддями зараз, це середньовічні методи. Щоб не тільки фундамент з-під ніг судді вибити, але і гачок йому під ребро - щоб уже напевно не зірвався", - резюмував експерт.
Нагадаємо, минулого тижня президент Петро Порошенко вніс до парламенту проект змін до Конституції, в рамках яких, зокрема, пропонується позбавити суддів недоторканності. Експерти, юристи та правозахисники піддали критиці цей проект, вказуючи на те, що замість судової реформи йде перерозподіл важелів влади в Україні. Незважаючи на те, що формально в державі зберігається парламентсько-президентська республіка, в проекті є норми, що позбавляють парламент частини повноважень і підсилюють вплив Президента. Зокрема, знімати недоторканність суддів будуть не народні депутати, а Вища рада юстиції. З двадцяти членів ВРЮ Верховна Рада призначає всього трьох. Решта вибираються за квотою Президента, з'їзду суддів, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнської конференції працівників прокуратури. До складу ВРЮ входять голова Верховного Суду України, міністр юстиції, Генеральний прокурор. Проект конституційних змін повинні розглянути в парламенті 16 липня.
Читайте: Шість турецьких винищувачів вторглися в повітряний простір Греції
Між тим, 19 червня 2015 року Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) порекомендувала Україні не скасовувати депутатську недоторканність у повному обсязі.
Про необхідність зняття із суддів недоторканності в Адміністрації Порошенка вперше заявили після обшуку, проведеного правоохоронцями у Голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка. Служителя Феміди звинуватили у втручанні в роботу комп'ютерної системи суду. Однак Чернушенко заявив, що його переслідування пов'язане з небажанням виконувати вказівки чиновників АП, пов'язані з розглядом тих чи інших справ. Зокрема, Чернушенко декілька разів скасовував рішення Печерського суду, що дозволяли слідчим прокуратури арешт рахунків компанії "Нафтогазвидобування". Крім цього, один із колишніх власників "Нафтогазвидобування" Нестор Шуфрич відкрито звинуватив главу держави у спробі отримання контролю над компанією шляхом блокування її роботи. Деякі експерти розцінили зняття недоторканності з Чернушенко як політичну розправу. Зокрема, політолог Вадим Карасьов назвав це "актом залякування для інших суддів, щоб вони знали, що з ними буде, якщо вони не послухаються владу".
Як повідомляв "Обозреватель", голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко, арешт якого 30 червня схвалила Верховна Рада, в середу 1 липня не з'явився на робочому місці.