Україну визнали найгіршою країною для журналістів

Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" заявила про збільшення кількості нападів на журналістів по всьому світу в 2013 році. За даними організації, цього року Україна була найгіршим місцем в Європі для роботи представників ЗМІ.

"Репортери без кордонів" опублікували 18 грудня щорічний світовий огляд про кількість нападів на журналістів, що сталися в 2013 році, пише "Комерсант-Україна" .

"Це попередні дані, вони увійдуть в глобальний звіт про індекс свободи слова, який буде сформований на початку 2014 року", - заявила представник "Репортерів без кордонів" в Україні Оксана Романюк. У році, у світі було вбито 71 журналіст (у 2012-му - 88 осіб), 36 блогерів та громадських діячів, 3 медіа-асистента. Найбільше загиблих у Сирії - 10 журналістів і 35 блогерів. У Росії за останній рік загинули 2 журналіста - кореспондент газети "Нова справа" Ахмеднабі Ахмеднабіев і редактор газети "Химкинская правда" Михайло Бекетов. В Україні в 2012-2013 роках подібних вбивств не було.

Читайте: Опозиція хоче відшкодувати збитки журналістів, постраждалих на Евромайдане

В огляді також наголошується зростання фізичної агресії відносно журналістів. Так, загрозам або фізичним нападам піддалися 2160 працівників ЗМІ (у 2012-му - 1981), 87 журналістів були викрадені (у 2012-му - 38), 77 - були змушені покинути свою країну. Крім того, 826 журналістів були затримані співробітниками правоохоронних органів, 178 з них зараз перебувають у в'язниці. "Журналісти систематично піддавалися нападам силових структур в Україні під час мітингів на Майдані Незалежності і в Туреччині під час масових акцій проти вирубки дерев у парку Гезі в центрі Стамбула", - йдеться в огляді.

В Україні в 2012 році на журналістів було скоєно 80 нападів, а в 2013-му - вже 120. За даними "Репортерів", в 2013 році Україна була найгіршим місцем в Європі для роботи представників ЗМІ. Правозахисники вважають, що, на відміну від Росії та Білорусі, де існує цензура та юридичні способи тиску на журналістів - в Україні практикують фізичне насильство.

Читайте: Меджліс закликав дипломатів і журналістів запобігти насильству в Києві

"Починаючи з кінця листопада, збільшилася кількість нападів, особливо в Києві, коли туди привезли багато" тітушек ". Вони нападали на журналістів і фотокореспондентів, які намагалися їх знімати. За 11 місяців 2013 було зафіксовано 83 випадки, а після подій на вулиці Банковій 1 грудня їх кількість зросла до 120 ", - пояснила Романюк.

За версією "Репортерів", на вітчизняних журналістів найчастіше нападали співробітники правоохоронних органів (45 випадків), приватні особи (22 факти), охоронці (12 випадків), чиновники місцевої влади (4 випадки) і один народний депутат. "Одного разу в курилці Верховної ради курив народний депутат Олександр Фельдман (" Батьківщина ", його почав знімати журналіст Сергій Андрушко, за це народний депутат вибив камеру з його рук", - уточнила Романюк. Вчора пан Фельдман повідомив, що цей конфлікт вичерпано. "Ми поговорили з Сергієм Андрушко тет і принесли взаємні вибачення. Визнаю, тоді я був неправий, але мене обурило грубе порушення мого особистого простору - мені сунули камеру в обличчя. Це нікому б не сподобалося ", - зазначив Фельдман.

Читайте: Евромайдан організував Службу охорони журналістів

Український офіс "Репортерів" відзначає також випадки арешту представників медіа, зокрема затримання активістів Майдану - львівського фотографа Олега Панаса, журналіста Валерія Гарагуц та громадського активіста Андрія дзіндзя, який перебуває під вартою за рішенням Шевченківського райсуду. Його звинувачують у викраденні грейдера, за допомогою якого намагалися штурмувати адміністрацію президента 1 грудня. Пан Дзіндзя свою провину заперечує і каже, що був на місці подій в якості журналіста.

У прес-службі МВС повідомили що за 11 місяців 2013 було відкрито 123 кримінальних виробництва за ст. 171 Кримінального кодексу ("перешкоджання журналістській діяльності"; карається позбавленням волі до трьох років). У МВС міжнародну статистику вважають "завищеною". "Громадські організації беруть ці дані з Інтернету, соціальних мереж, тому вони не завжди об'єктивні. Нам кажуть, що журналіст був побитий, а сам журналіст і заяву в міліцію не подавав, іноді там і склад злочину відсутній. Факти побиття журналістів 1 грудня - це екстраординарний випадок. У моменти ескалації конфліктів представникам ЗМІ необхідні розпізнавальні жилети, бо редакційне посвідчення не завжди можна розглянути ", - заявив начальник управління зв'язків з громадськістю МВС Сергій Бурлаков.

Читайте: У Генпрокуратурі пояснили, чому журналістів викликають на допити

За його словами, останнім часом почастішали випадки "зловживання статусом журналістів". "Одна дівчина представилася журналісткою телеканалу, повідомила про перешкоджання професійній діяльності, але за фактом з'ясувалося, що на телеканалі вона не працює. Звернувся чоловік, який представився телеоператором, який вплутався в конфлікт на Майдані, але насправді телеоператором він вже не працював. Таких випадків досить багато ", - зазначив Бурлаков.

Нагадаємо, за час розгону Евромайдана постраждало більше 50 українських та іноземних журналістів.