"Мінськ-2" є тактичною паузою перед новою агресією Росії - The Financial Times

Мінські домовленості дають надію на врегулювання конфлікту в Україні, але живити якийсь оптимізм у зв'язку з їх підписанням не варто.

Про це йдеться в статті The Financial Times, яку цитує ZN.UA .

Після 16-годинних переговорів президенти Росії та України нарешті визначилися з порядком та умовами припинення бойових дій, що забрали життя 5000 осіб. Тим не менш, подібна угода, підписана в білоруській столиці у вересні минулого року, незабаром була порушена. "І живити ілюзії у зв'язку з" Мінськом-2 "можна буде лише тоді, коли Путін раптом серйозно вирішить налагодити свої відносини з Україною і Заходом", - йдеться в статті.

Основним пунктом угоди є пункт про припинення вогню, яке набирає чинності в ніч на 15 лютого. У зв'язку з чим буде створена демілітаризована зона протяжністю до 140 кілометрів, що відокремлює Україну від проросійських сил. Тобто існує декілька "прогалин" в угоді, що може послужити приводом для Путіна відновити конфронтацію. Так, з моменту підписання тексту домовленостей бої можуть тривати два дні, а важке озброєння може бути відведено протягом ще двох тижнів. Тривожить і неясна ситуація навколо Дебальцеве.

Читайте: Чи перемогла Україна на мінських переговорах: думки за і проти

Навіть якщо обидві сторони покладуть край військовим діям, як і раніше залишиться питання про пошуки більш міцного врегулювання. Підписана в четвер угода має багато неясностей, якими Путін може скористатися.

У документі йдеться про "децентралізацію", а не про федералізацію", на чому наполягала Москва. Донецьк і Луганськ будуть мати свою власну поліцію, але вони не будуть мати право вето на зовнішню і оборонну політику України, тобто вони не зможуть виступати в якості прокремлівського оплоту проти Києва, який в кінцевому підсумку може вступити в ЄС або навіть в НАТО.

"Але ці перемоги меркнуть на тлі тих поступок, на які був змушений піти Порошенко", - пише автор статті. Росія ніколи не визнавала присутність своїх військ на території України, і в угоді це також не було позначено. Також у тексті не йдеться про негайне відновлення контролю над своїми кордонами з Росією, яка безкарно перекидає через них військову техніку і війська. Україна зможе взяти під контроль кордон наприкінці 2015 року, тільки після узгодження змін до Конституції. "Це великий крок назад, якщо порівнювати цю угоду з попередньою, в якій контроль Києвом власних кордонів не підпадав під якісь принципові умови", - пише видання.

Читайте: Клімкін: ми кілька разів хотіли припинити переговори в Мінську

"Угода "Мінськ-2" буде мати успіх, тільки якщо Путін вирішить пом'якшити конфронтацію з Україною і Заходом. Але немає ніяких ознак того, що він готовий зробити це", - йдеться в статті.

Багато факторів, у тому числі економічна криза в Росії, а також люта антизахідна кампанія в російських ЗМІ, вказують на те, що амбіції кремлівського лідера однією Україною не обмежуються: він прагне відновити свою сферу впливу в Східній Європі.

Протягом усієї цієї кризи Путін часто змінює лінію своєї тактики заради своїх цілей. "Було б розумно припустити, що" Мінськ-2 "є не більш ніж тактичної паузою. Навіть зараз Заходу потрібно думати над відповідними заходами, у тому числі про розширення санкцій відносно Москви і надання оборонної зброї Києву - в очікуванні чергового акту агресії з боку Путіна ", - резюмує автор статті.

Читайте: У Мінську Путін фактично визнав Крим українською територією

Сьогодні, 13 лютого, стало відомо, що в Конгрес США внесено законопроект, що дозволяє Обамі надати Україні зброю.

Напередодні речник Держдепартаменту США Джен Псакі повідомила, що Сполучені Штати не виключають можливість застосування нових санкцій проти Росії і прийняття рішення про озброєння України і після укладених 12 лютого в Мінську угод.