Тушки як закономірність

Торішню заяву Яценюка про те, що у фракції "Батьківщина" не тушок , які не процитував хіба що сам Яценюк - всі інші відзначилися. І ніхто, крім, може, клінічних оптимістів, не сумнівався: тушки будуть. Питання було тільки в термінах.

І адже впевненість ця пов'язана не тільки з абстрактним відчуттям, що в "Датському князівстві" щось погано пахне - ні, мова йшла про цілком конкретні прізвища, які затесалися в партійний список ВО "Батьківщина". Хоча "затесалися" - слово невірне. На прохідні місця в партсписок випадково не потрапляють, і кожна прізвище була узгоджена з керівництвом, зокрема - особисто з Яценюком.

Наприклад, Тарас Стецьків в інтерв'ю "Главкому" ще в серпні минулого року назвав п'ять осіб, яким не місце у списку "Батьківщини" - і серед них Скосарь і Табалов-старший. Цікаво, чому Стецьків знав, що ці люди не залишаться з "Батьківщиною", а Яценюк і Турчинов - не знали?

Вже після виборів, у грудні минулого року, сайт "Цензор" з посиланням на джерела в опозиції називає двох депутатів, які тільки й чекають моменту, щоб "стушковаться". І депутати ці - Ігор Скосарь та Віталій Немилостивий. Табалова до того часу вже відмовилися вступати у фракцію "Батьківщина", тобто пророцтво Стецьківа вже почало збуватися. У квітні "сбича пророцтв" продовжилася: Скосарь і Немилостивий пішли, прихопивши з собою Канівця та Стаднійчук.

Це вже не випадковість, це тенденція, і у цієї тенденції, як і у тушок, є своє ім'я та прізвище - Арсеній Яценюк. Адже саме за квотою "Фронту Змін" у списку були включені троє з чотирьох квітневих тушок. Ні, звичайно, у партії "Батьківщина" своя, і досить багата історія тушкопроізводства. Але проте партія ця останні три роки є послідовно опозиційною. Такого не можна сказати про "Фронт Змін", який формувався на вкрай невиразних ідейних підставах, виключно як організаційна підпора для одного лідера - Яценюка. Чи варто нагадувати про те, яку роль зіграв Яценюк на виборах 2010 р.? І чи варто дивуватися, що в партію його вступали люди зовсім не за критерієм опозиційності до регіоналів?

Так що зовсім не дивно, що і формування партійних списків відбувалося за тим же принципом? А якщо врахувати, що за рік до парламентських виборів сірим кардиналом ФЗ став Микола Мартиненко, не розгубив ще своїх зв'язків з ще однією тушкою Давидом Жванією, то стає ясно, що тушкования не могло не бути. Невміння і небажання Яценюка як-небудь адекватно відреагувати на акт групового тушкования його ставлеників говорить про те, що якось перешкоджати цьому процесу він не може. І не хоче. Та й що він може зробити? Адже люди платять за потрапляння в список і в Раду, а не за обов'язок бути вірними членами фракції, цілі якої їм байдужі.

Тому всі реакції "фронтоватого" керівництва "Батьківщини" на появу чергових тушок зводяться до простої констатації: "Нас знову зрадили! Проклята владу!" Будемо сподіватися, Яценюк більше не стане повторювати лепет про те, що у нього не вистачає грошей на зворотну перекуп перекуплених депутатів - це занадто навіть для Яценюка. Хоча і чесно, на відміну від інших, більш пафосних висловлювань.

Так кого ж не зміг перекупити "назад" Яценюк? Хто вони, ці люди, яких він, всупереч попередженням товаришів по опозиції, презентував як чесних і безкомпромісних борців?

Комерсант із земельною інтересом

Хто такий Ігор Скосарь? За поясненнями ми звернулися до народного депутата Наталії Новак (УДАР), яка знає Скосарев по роботі в Київраді.

"Скосарь, пройшов до Київради шляхом мережевого маркетингу - це технологія, коли лунають пайки, проплачують і т.д. Я, коли побачила його в складі "Батьківщини", була здивована і була впевнена, що він буде першим "тушкою". Ви бачили його заяву? Таке враження, що у нього взагалі немає ніякої освіти.

Все, чим він займався в Київраді - це земельними питаннями. Одним з лобістів проштовхування будинку на Грушевського був Скосарь. Тоді він займався тим, що ходив по залу і вмовляв всіх, що треба проголосувати. Був момент, що мені, наприклад, навіть погрожував - коли я боролася проти будівництва на Ленінградській, підходив з натяками. Я тоді озвучувала це питання на сесії, мовляв, деякі вже погрожують. Звичайно, тоді ще не було такої поголовної роздачі земель, як при Черновецькому.

Засвітився він тим, що в основному вирішував свої питання. Тоді була мажоритарка, він представляв бізнес-крило, яке прийшло для рішення винятку бізнес-питань.

Я не питала у "Батьківщини", яким чином він туди потрапив. Але здивувалася. Є люди, які пройшли випробування, такі як Шкіль, Гримчак, вони не пройшли за списком. Кажуть, що гроші не пахнуть, але в цьому випадку вони пахнуть. Я розумію, що всі партії потребують спонсорів, але не таким же шляхом!

Охарактеризувати його можна коротко. Скосарь - комерсант, який займався в Київраді виключно комерційними проектами, готовий співпрацювати де завгодно, лише б з владою. Займався лобіюванням будівництва будинків, заправок, ринків і т.д. Ніколи в боротьбі за ідеали народу він помічений не був ".

З офіційної біографії ми знаємо, що останні 15 років Скосарь займається бізнесом на харчових продуктах. Але свідчення колег розкривають куди як більш цікаві сторони діяльності "комерсанта".

Людина глибокого буріння

Несподіваним здається те, що з трьох побратимів по тушкові справі для спільної заяви Скосарь вибрав одного тільки Олега Канівця , який єдиний з тушок ні протеже ФЗ. Вони звинуватили Яценюка в маніакальному прагненні узурпувати владу в опозиції і стати єдиним кандидатом на виборах 2015 р. Втім, своя логіка тут є - адже саме на узурпацію влади Яценюком періодично натякає квотодатель Канівця - глава партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко.

Як і чому львівський бізнесмен Олег Канівець став протеже Гриценка - достовірно невідомо. Однак колишні гарячі заяви Анатолія Степановича про те, що Канівець тушкою не стане, ймовірно, покликані нас запевнити, що Гриценко знає Канівця як перевіреного борця за ідеали, а зовсім не продав йому округ. Втім, фахівець по глибокому бурінню Канівець на борця за ідеали все одно не тягне. Партії міняв як рукавички. Будучи депутатом Львівської облради і головою фракції "Наша Україна", незабаром після помаранчевої революції за покликом Юлії Тимошенко перебіг до неї і очолив фракцію "Батькіщіні". Однак і там не затримався, посварившись з партійним керівництвом. Потім влаштувався в маловідому "Українську партію", а коли замаячили на горизонті вибори 2012 року, доклав всіх зусиль для злиття безперспективною "Української партії" з "Громадянською позицією". В результаті отримав округ на Стрийщині.

Взаємних симпатій Канівець і керівництво "Батьківщини" після давнього розставання не відчували, і жодна сторона не збиралася налагоджувати відносини. В результаті Канівець знову посварився з керівництвом "Батьківщини", насамперед з Віктором Швецем, який тепер не приховує невдоволення на адресу Гриценка за такий "подаруночок". Ясно, що при такому розкладі тушкування Канівця було питанням часу.

Природно, міняючи партії, Канівець ніколи не зраджував своїм бізнес-інтересам. Він очолював правління видобувної компанії "Укрнафтобуріння", яка відзначилася позаторік скандалом через скасування ліцензії на буріння Сахалінського родовища в Харківській області. Також був президентом компанії "Укртехнобудінвест". Це якщо не згадувати про дрібному бізнесі у себе на Львівщині, де його родина займається деревообробкою та розливом води. Будемо сподіватися, що завдяки тушкування бізнес Канівця не постраждає. А на наступних виборах - чим чорт не жартує - "Батьківщина" знову дозволить йому балотуватися від свого імені. Якщо який-небудь Гриценко знову за нього поручиться.

Професійний директор

Про харківському бізнесмена Віталій Немилостивий, якого називають креатурою Давида Жванії, найкраще говорять назви підприємств, якими він свого часу керував: АТ "Автомобілі Росії", ВАТ "Будгідропривід", ТОВ "ІОЦ" Машгідропрівод ", ЗАТ" ХЗТУ ", корпорація" Укрінмаш ", Завод імені Малишева.

Хоча Немилостивий керував Заводом імені Малишева всього близько року, цього було достатньо для того, щоб заробити собі цілком конкретну репутацію. Справа в тому, що завод цей постійно опинявся в центрі скандалів. Там періодично не виплачувалася зарплата. Там регулярно виникали проблеми з фінансами і нецільовим використанням коштів. А скандали навколо продукції заводу - озброєння, яке йшло на експорт - це взагалі окрема історія. Директора на заводі змінювалися досить часто - залежно від того, якої групи впливу вдавалося проштовхнути свого протеже. Інтернет рясніє згадками прізвища Немілостівого у зв'язку з тими чи іншими махінаціями на Заводі імені Малишева - до критики майбутнього депутата підключився в 2011 р. навіть харківський губернатор Михайло Добкін.

При другому прем'єрстві Тимошенко цей професійний директор був призначений першим заступником міністра промислової політики. Саме до цього призначенням належить згадка Немілостівого як креатури Жванії. Директор виявився настільки професійним, що залишився працювати на колишній посаді і в уряді Азарова. Янукович звільнив його лише за рік до парламентських виборів, а в червні 2012 р. Немилостивий вже очолював штаб Об'єднаної опозиції в Харківській області. Як вийшла така чудова рокіровка? Поняття не маємо. Але про всяк випадок нагадаємо, що у Жванії, чиїм протеже був Немилостивий, свого часу були досить тісні партнерські відносини з Миколою Мартиненком - сірим кардиналом "Фронту Змін" і альтер его Арсенія Яценюка.

Рома, адвокат

Останній з чудової четвірки - Роман Стаднійчук - настільки невиразна політична фігура, що писати про нього практично нічого. Адвокат, він квапливо зайшов на місце размандаченного Власенко - і дуже скоро розміняв його на прізвисько тушки. І цю невиразність теж з повним правом можна поставити в претензію Яценюку. Якщо перші троє були очевидними тушками, то четвертий був взагалі незрозуміло ким - для нас, зрозуміло, а не для тих, хто його включав до списку і знав, на яких умовах.

І найприкріше в тому, що ці тушки - не останні, і Яценюк про це знає не гірше, а краще за інших. І що ж він робить? Може, потайки вмовляє не зраджувати? Або шукає мільйони доларів, щоб підкріпити свої вмовляння твердою валютою? Або просто чекає, коли чергова тушка помахає йому ручкою?