Тетяна Чорновіл і відро жовтого піару
Журналістку Тетяну Чорновіл затримала міліція за написи на асфальті. Пізніше суд не знайшов у її діях правопорушення і відпустив з миром. Про це тепер дзижчить весь український інтернет.
Що тут не так? Ну, почнемо з того, що Тетяна Чорновіл - це вже не зовсім журналістка. Це кандидат в народні депутати по одномандатному мажоритарному округу. Те, що журналіст може робити за велінням душі або за завданням редакції, кандидат у депутати робить виключно з метою власного піару. Якщо, звичайно, він планує поборотися за перемогу на виборах.
Кандидат може бути відомий виборцям багаторічною боротьбою за їхні права, своїми виступами - ну, або, принаймні, розданими пакетиками з гречкою. А якщо журналістку відомого сама собою не конвертується в загальну впізнаваність і електоральну привабливість? Коли ресурсів мінімум, прагнення вести повноцінне позитивну виборчу кампанію теж немає - що залишається, наприклад, тієї ж Тетяні Чорновіл?
Залишається займатися дешевим провокаційним самопіаром.
Це весело, просто і, за наявності елементарної юридичної грамотності, майже завжди безпечно.
Береться відерце жовтої фарби і ділянка автомобільної дороги на повороті до "Межигір'я". Півметровими літерами пишеться гучний і прикольний гасло: "Янукович, мова - твій вирок . Чи не підпісуй! " Робити це бажано з подругою, яка б зафіксувала все "як журналіст".
Реакцію співробітників правоохоронних органів прорахувати неважко: люди здійснюють якісь не прописані в законі дії на проїжджій частині дороги - значить, в цьому є порушення. Можливо, будь міліція трохи розумніші, оформили б усі як порушення правил дорожнього руху, і Тетяні довелося б платити штраф. Але міліція подумала, що написи на асфальті - це хуліганство. І склала відповідний протокол.
Але Тетяна-то знає, що це НЕ хуліганство. Вона почитала Кодекс про адміністративні правопорушення. Матюків вона на асфальті не писала і оточуючих не ображала - не рахувати ж образою жовтий колір фарби!
І поки міліція готувала справу про хуліганство для передачі в суд, Таня Чорновіл уже роздзвонила про своє героїчне НЕ-хуліганстві всієї прогресивної громадськості. Прогресивна громадськість тут же тиражує безглуздий випадок в якості новини на всіх провідних інформплощадках: адже борчиня з мовним законодавством Т.Чорновіл в очікуванні суду - це вже репресії злочинної влади, не менше!
Суд же очікувано роз'яснив міліції, що сам факт написів на асфальті зовсім не є хуліганство, і ніякого складу правопорушення в діях Т.Чорновіл нету.
Це теж тут же зливається в інтернет і стає надбанням передової громадськості: перемога світлих сил над силами темряви. Але це теоретично. А практично Тетяна Чорновіл отримала, по-перше, подвійний сеанс безкоштовного піару - дешевенького, примітивного - але все-таки. А по-друге, вона отримала індульгенцію на подальші такого роду неподобства. Про що не забула заявити: мовляв, робимо дошку оголошень на повороті до "Межигір'я".
У зв'язку з цим питання: як суспільству і правоохоронцям реагувати на подібні дії - формально непідсудні, але від того не менш некрасиві. Громадськість, по-хорошому, повинна б такий дешевий самопіар ігнорувати - але коли наша громадськість робила те, що повинна була?
А міліції залишається хіба що виділити регулювальників, які б допомагали машинам об'їжджати асфальтових пропагандистів в процесі творчості. А то, не дай бог, задавлять кого - Тетяну Чорновіл потім совість замучить. Чи ні?