Експерт: пенсійна реформа - перефарбований паровоз

Гості "Оглядача" поділилися першими враженнями від пенсійної реформи

Після важких і тривалих боїв пенсійна реформа в Україні була прийнята. Під покровом ночі народні депутати 248 голосами з 328 прийняли Закон "Про заходь Щодо законодавчо забезпечення Реформування пенсійної системи". Кажуть, в залі на той момент було присутнє набагато менше число народних слуг, але мова сьогодні не про них, а про самому документі.

Напередодні розгляду законопроекту в нього було внесено понад тисячу поправок, але в остаточному документі залишилися далеко не все. Про них, а також про закон в цілому в прес-центрі "Обозревателя" розмірковували: перший заступник міністра праці та соціальної політики України у 2005-2010 роках Павло Розенко , генеральний директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий і старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода .

Павло Розенко: Антиконституційний закон заслуговує тільки одного - вето президента!

На жаль, поздоровляти громадян України з прийняттям пенсійної реформи в остаточній редакції не доводиться, оскільки існують дуже серйозні зауваження до цього документа, які, на жаль, так і не були враховані.

Сьогодні у президента України є всі підстави для того, щоб накласти вето на законопроект, прийнятий вчора у Верховній Раді. Перший мотив - суто формальний. Вчора голова парламенту не забезпечив особистого голосування за проект пенсійної реформи. Як усі ми бачили з екранів телевізорів, в залі ВР перебувало близько 90 народних депутатів України. Таким чином президент повинен проявити принциповість стосовно антиконституційних дій парламенту.

Друга причина - порушення конституційних прав громадян. Як ви знаєте, Конституція України забороняє обмежувати права громадян усіма знову прийнятими законами України. Закон України про пенсійну реформу порушує права всіх майбутніх категорій пенсіонерів, військовослужбовців, науковців, журналістів, чорнобильців, інвалідів, усіх жінок молодше 55 років, всіх працюючих пенсіонерів.

Чого суспільство очікує від пенсійної реформи? Підвищення самих пенсій і створення в Україні сучасної, і головне, справедливої ??пенсійної системи. Але ні перше, ні друге завдання ця пенсійна реформа не виконує. Внаслідок її не тільки не будуть збільшені пенсії в Україні. Навпаки - застосування положень реформи призведе до зниження пенсій для всіх категорій майбутніх пенсіонерів. Ціна цієї реформи - "мінус" мінімум 220-250 гривень від кожної пенсії.

Ця пенсійна реформа не стимулює людей брати участь в державній пенсійній системі, адже близько 80% людей, які виходитимуть на пенсію за новим законом, будуть виходити на мінімальний розмір пенсії - 764 гривні. Формується така пенсійна система, що хоч працюй, хоч не працюй, все одно отримаєш мінімальну пенсію. Очевидно, що сьогодні всім вигідніше використовувати будь-яку депозитну програму банку і мати потім і певний капітал, і тільки на відсотках мати пенсію в два рази більше, ніж пропонує сьогодні уряд.

Пенсійна реформа, на жаль, не робить пенсійну систему більш справедливою. І надалі в Україні буде існувати дві пенсійні системи: одна для звичайних громадян, які отримуватимуть пенсію в розмірі близько 45% своєї заробітної плати, а друга - для категорії спецпенсіонерів, які отримуватимуть пенсію у розмірі 80-90% від своєї зарплати.

Єдина суттєва поправка, яка була врахована вчора в ВР, то, що парламент відмовився обмежувати пенсії тим пенсіонерам, яким пенсія вже нарахована. Таким чином Пенсійний фонд України буде продовжувати платити пенсії за 15-20-40 тисяч гривень.

Документ вийшов абсолютно неякісний, він не вирішує жодної проблеми як у забезпеченні прав громадян, так і в здійсненні пенсійної реформи в Україні. Тому сьогодні президент повинен прийняти важке, але правильне рішення - ветувати цей закон. Пенсійну реформу треба починати заново, з чистого аркуша.

Валерій Гладкий: Пенсійна реформа? Нарешті!

Нарешті структурні реформи запускаються. Парламенту і президентові вистачило політичної волі пенсійну реформу реалізувати. Система пенсійного забезпечення стає більш справедливою.

По-перше, десять мінімальних пенсій за віком, по-друге, скорочуються пільгові пенсії. У нас не буде більше пенсіонерів, колишніх есбеушників, міліціонерів, силовиків, які отримують пенсії в 40 років. Вони отримають свої пенсії по досягненні пенсійного віку, якщо запрацюють їх. Нагадаю, у нас сьогодні близько 13 мільйонів пенсіонерів, а таких от "ранніх" 40-річних - 5 мільйонів. Це співробітники силових органів, прокурори і їм подібні, які в сьогоднішніх умовах насолоджувалися спеціальними пенсіями і ще мали невеликий "приварок", працюючи десь.

Дійсно, не обмежені вже призначені високі пенсії. Але це питання не стосується пенсійної реформи - це питання змін до Конституції. Не думаю, що в сьогоднішньому парламенті можна змінити Конституцію і скасувати норму, яка гарантує недоторканність вже призначених соціальних гарантій.

По суті справи, прийнятий закон реформою як такий не є - він є необхідною умовою для реалізації реформи. Його метою є збалансування бюджету Пенсійного фонду, скорочення його дефіциту. А власне пенсійна реформа - це наступний етап. Це перехід від сьогоднішньої солідарної системи до завтрашньої системі, в якій буде три елементи: державне обов'язкове пенсійне страхування та добровільні складові. Пенсійна реформа, про яку я сказав, почнеться, коли дефіцит бюджету Пенсійного фонду буде дорівнювати нулю.

Що залишилося за межами пенсійної реформи і що необхідно буде реалізовувати, якщо ми хочемо комплексно підійти до встановлення справедливої ??системи пенсійного забезпечення? Так, у прийнятому законі скорочений розмір пенсії для державних службовців з 90% до 80% від заробітної плати. Але це не вирішує глобальну проблему. Сьогодні держслужбовець виплачує відрахування до Пенсійного фонду на загальних підставах, а пенсію отримує з розрахунку 80% заробітної плати. Цей розрив компенсується з Державного бюджету. Цю проблему необхідно буде вирішувати, тому що саме вона породила дефіцит ПФ і саме вона поки залишилася за межами пенсійної реформи.

Що дасть Закон про пенсійну реформу, прийнятий вчора? По-перше, є надія на те, що з кожним роком буде скорочуватися дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Це відбудеться нескоро, але це відбудеться. По-друге, ухвалення закону про пенсійну реформу і підвищення тарифів на газ для населення є принциповими умовами для відновлення співпраці з МВФ, за яким "паровозом" слідують і інші міжнародні фінансові організації - Світовий банк, Єврокомісія. Це сигнал інвесторам, що у нас керована економіка і їхні ризики скорочуються. У практичних термінах для населення - це велика стабільність обмінного курсу і менші ризики того, що відбулося в 2008 році.

На мою думку, пенсійна реформа в прийнятому вигляді досить м'яка - хотілося б, щоб її економічний ефект був би більшим і більш швидким. На жаль, через те, що в процесі дебатів ряд норм були пом'якшені, економічний ефект не буде настільки значним, як хотілося б з точки зору стабілізації стану Пенсійного фонду та державних фінансів взагалі. А в цілому я задоволений, хоча особисто я трошки постраждаю від прийняття цього закону. Але я думаю, заради майбутнього низькооплачуваних верств населення варто трішки постраждати.

Максим Борода: Парламент "перефарбував" стару пенсійну систему

Колеги говорили про те, кого і з чим можна привітати. На мою думку, і уряд, і громадян України можна привітати з першим кроком - з початком шляху до пенсійної реформи. Дуже добре, що він зроблений, бо перший крок - найважчий.

Але не варто називати те, що було прийнято вчора, реформою. Таким чином ми можемо просто дискредитувати це дуже потрібна і дуже важливе для України слово. Колега говорив про початок структурних реформ. Насправді законопроект, прийнятий вчора - це, швидше, параметрична реформа. Структура системи в даному випадку не змінюється. В Україні як працювала солідарна система, так і працює. Мова йде лише про можливість введення накопичувального другого рівня, коли Пенсійний фонд стане бездефіцитним.

Цю параметричну реформу - коли просто змінюються параметри системи - можна порівняти з модернізацією паровоза. У нас дуже стара пенсійна система, яка не може працювати нормально. У ній можна щось поліпшити, як в паровозі: його можна пофарбувати, поставити нові колеса, можна встановити сучасний гудок, але від цього він не стане їздити краще, він не стане більш сучасним. Те ж саме і з пенсійною системою України.

Так, реформа занадто м'яка. Це своєрідне "напіврішень", тому що ні одне ключове питання не було вирішено остаточно. Не було впроваджено істотних стимулів для того, щоб відбулася детінізація зарплат і, відповідно, зросли внески до Пенсійного фонду. Адже перерозподіл соціального внеску між працівником і роботодавцем ця реформа не передбачає. Зберігається величезна соціальне навантаження на пенсійну систему, яка не є її функцією, її призначенням. Мета солідарної пенсійної системи лише одна - забезпечувати людей, які за віком не можуть працювати. Все інше, що стосується військовослужбовців, шахтарів, держслужбовців ... Так, важливо їх мотивувати, держава зацікавлена ??в їх роботі і повинно впроваджувати якісь стимули, але ці стимули повинні бути поза пенсійної системи, чого в даному випадку немає. Лише частково обмежено пільги для військовослужбовців та подібних їм категорій, а для шахтарів не змінені зовсім.

Реальна пенсійна реформа почнеться тоді, коли буде запроваджений другий рівень пенсійної системи. Це буде структурна реформа, зміниться структура пенсійної системи. У законі сказано про те, що це відбудеться, коли Пенсійний фонд стане бездефіцитним. Але зараз його дефіцит становить 3,5% від ВВП - він дуже значний. Крім того, 90% цього дефіциту пов'язано з тим, що держава змушена доплачувати нинішнім пенсіонерам до мінімального рівня пенсій, тому що пенсії, нараховані за формулою, виходять нижче мінімального рівня. Цю проблему не вирішує прийнятий закон. Тому говорити про те, що дефіцит бюджету ПФ зникне поки що безпідставно. Питання про те, коли ж почнеться реальна пенсійна реформа, теж залишається відкритим.