Через крах економіки Путін піде на нові авантюри за кордоном, схожі на анексію Криму - західні ЗМІ
Президент Росії Володимир Путін придбав колосальну популярність завдяки тому, що підвищував добробут росіян рік від року і присягнувся повернути країні статус великої держави.
Про це пише 3 грудня The New York Times, передає Inopressa.
Читайте: Українська журналістка доступно пояснила жительці Москви, чим поганий Путін: опубліковано відео
"Але тепер ця формула під загрозою після прогнозу уряду, що постраждала економіка в майбутньому році скотиться в рецесію", - пишуть журналісти Нейл Макфаркьюхар і Ендрю Е.Крамер.
У попередні періоди тривалого зниження цін на нафту відбулися такі події, як крах радянської держави і дефолт, оголошений Російською Федерацією. "Правда, експерти підкреслюють, що зараз у Росії набагато вище запас міцності, ніж в 1980-і роки або в 1998 році, особливо в міцному приватному секторі", - пише газета.
Деякі аналітики вважають, що Путін, можливо, визнає потрібним пом'якшити агресивну антизахідну позицію на політичній арені, але інші побоюються, що він діятеме абсолютно навпаки.
Читайте: Російський економіст про Путіна: "раб" втомився, авантюра в Україні перекрила кисень
"За їх словами, потреба Путіна відвернути увагу від економічних проблем може надихнути нові націоналістичні авантюри за кордоном, схожі на анексію Криму", - йдеться в статті.
"Для нього це абсолютно нова реальність", - сказав про Путіна Сергій Гурієв (газета називає його "видатним економістом, що втік за кордон торік"). "Всякий раз, коли Путін бажав підвищення цін на нафту, вони підвищувалися. Йому завжди щастило, а цього разу не щастить", - пояснив Гурієв.
Оскільки обвал цін на нафту збігся з сильною економічною "турбулентністю", яка спровокована західними санкціями через дестабілізацію України, Путін ризикує залишитися без "мотора", який допомагав Росії повернутися на світову арену.
Читайте: У Росії вже заявили про "епос Путіна"
За словами фінансових експертів, найбільш животрепетна проблема Росії не падіння рубля і не зниження цін на нафту.
"Все це дрібниці порівняно з фінансовою кризою", - сказав Володимир Мілов, в минулому заступник міністра енергетики, а нині опозиційний політик.
За словами економістів, борг перед західними банками становить без малого 700 млрд доларів, причому значна частка припадає на держкомпанії, які є стержнем російської економіки. Але санкції США і ЄС блокують доступ до західного фінансуванню.
За словами авторів статті, китайські банки просто не в силах заповнити цей дефіцит, і борги ризикують виснажити інвалютні резерви Кремля.
Читайте: Загибель "Потоку", або Як Путін їх всіх "перехитрив"
"Серед" компаній з простягнутою рукою "-" Роснефть "," Новатек ", банк ВТБ," Руснано "і РЖД", - йдеться в статті. Вони просять суми, які сильно перевищують ресурси Фонду національного добробуту (90 млрд доларів).
У четвер Путін звернеться з посланням до Федеральних Зборів. Одні чекають, що він проголосить більш ліберальний економічний курс, інші очікують більшої централізації. "Деякі економісти вважають, що суть політики зводиться до перечікування санкцій - мовляв, Кремль розраховує, що через рік їх термін закінчиться, і тоді всі фінансові проблеми пом'якшаться", - йдеться в статті.
І все ж криза, мабуть, змусить Росію сильно урізати бюджетні витрати.
Неможливо передбачити, чи стануть економічні проблеми поштовхом до антиурядових демонстрацій, вважають журналісти.
Читайте: Німецькі ЗМІ: кінець "Південного потоку" - особиста поразка Путіна
"У Москві були невеликі акції протесту медиків, які засуджували закриття приблизно 28 лікарень у столиці і звільнення 10 тис. осіб з медперсоналу. Але ефект від економічної кризи тільки починає відчуватися", - йдеться в статті. За припущеннями газети, пенсіонери можуть зажадати підвищення пенсій. "Але першими в черзі стоятимуть держкомпанії", - йдеться в статті.
"Проблема в тому, що він не може виконати свої економічні обіцянки, і тому йому доведеться задовольняти постімперську ностальгію, - сказав Гурієв про Путіна. - Він скаже, що ми більше не багаті, але, принаймні, вселяємо іншим страх".
Журналісти зауважують: економічна криза і санкції Заходу, схоже, спричинили зсув аспектів у пропаганді. "Вони переходять з теми величі на тему поневірянь, тому що ми боремося з американським пануванням, - сказав Мілов. - Це зовсім інше визначення нашої місії".