Блог | Трамп – це не просто ліки, але ще й діагноз, і стосується це не тільки Америки

Пишуть, що перемога на мерських виборах в Нью-Йорку угандійського індійця-мусульманина, який є комунякою й популістом, це реакція суспільства на трампізм; на мою ж думку, перш за все, Трамп (вже який є!) - це змушена реакція людства на безмежне політичне лицемірство, яке панує зараз у світі.

Коли в нас боротьба з корупцією стала вже одним із найвигідніших видів корупції;

коли скажені сусіди захищають наше [колись] російськомовне населення бомбами, що на нас скидають; 

коли в країні їх справжніх господарів (з "Колективного Сходу") тисячоліттями хочуть уберегтися не від поганих вчинків, а лише від того, щоб після них мати перед кимось поганий вигляд; 

коли ідеї DEI замінили Америці (й усьому "Колективному Заходові") розум, перетворившися через "позитивну дискримінацію" на свою пряму протилежність; 

коли соціальні євростандарти не включають захиста власної країни, адже виборці не оцінять, а ті, кого ми захищаємо власною кров’ю, розповідають нам про ті самі стандарти, а також про стандарти хитровихитруваного НАТО, й навіть про своїх фермерів; 

коли в Україні (світове коло замкнулося) про необхідність продовження війни гучніше за всіх репетують відверті ухилянти - прийшов час Трампа.

Так, він трохи запізнився (або, як прийнято казати в деяких знавців-фахівців, "запіздав"), але ж краще пізно, ніж взагалі ніколи.

Це не анти-Обама (то дрібниці), це анти-ОБЛУДА. Без набридлого Богові людського ханжества. Краще відвертий цинізм від Цивілізації (через Трампа), ніж від її ворогів (через смерть).

Тож людству став терміново потрібен Трамп. Такий - наразі - сумний діагноз.