США планують скоротити військову присутність у Європі: країни Балтії опинились перед загрозою
Днями президент Естонії Алар Каріс дав розгорнуте інтерв’ю виданню Politico, у якому попередив, що готується відчутне скорочення військ США в Європі, що неминуче призведе до військово-політичних провокацій з боку Росії. Вже сьогодні Financial Times підтверджує цю інформацію, посилаючись на власні джерела у Пентагоні.
Адміністрація Трампа може скоротити на 30% військову присутність США в Європі
Йдеться про те, що адміністрація президента Дональда Трампа розглядає сценарій поступової зупинки програми надання військової допомоги європейським країнам, які мають спільні кордони з Росією. При цьому Вашингтон планує перекласти тягар фінансування та забезпечення безпеки цих країн на Європу. Йдеться про фінансування за т.зв. розділом 333, який дозволяє Пентагону проводити навчання та надавати військову підтримку союзникам США.
За інформацією американських медіа, минулого тижня представники Пентагону на закритій зустрічі у Вашингтоні повідомили європейським дипломатам, що США більше не фінансуватимуть програми щодо підготовки та оснащення збройних сил східноєвропейських країн. Причиною таких рішень можна вважати стійкий курс політичного крила Пентагону, яке виступає за перерозподіл ресурсів на користь Індо-Тихоокеанського регіону для стримування Китаю та зниження ризиків конфлікту навколо Тайваню.
Варто зазначити, що такі плани з’явились ще навесні цього року, на початку роботи адміністрації Трампа, про що свого часу писало наше видання. Тоді Politico повідомляло про майже 30% скорочення американських військ у Європі на тлі переоцінювання масштабів своєї військової присутності в усьому світі. У своєму інтерв’ю естонський президент Алар Каріс підтвердив цю інформацію, зазначивши, що розмова про це із Дональдом Трампом відбулась ще під час поховання Папи Франциска у квітні цього року.
Європа має готуватись до російських провокацій на східних кордонах
При цьому Каріс згадує про обіцянку американського президента не зменшувати кількість американських військ у Польщі, однак зазначає, що лінію Вашингтона в цьому питанні "дуже важко передбачити". Відтак, за словами естонського президента, Балтійські країни "мають бути готові до будь-якого сценарію", а ризик скорочення присутності найбільшого члена НАТО означає, що "ми маємо нарощувати власні спроможності". Також на запитання, чи очікує він, що Трамп посилить тиск на Путіна, Алар Каріс сказав, що "багато залежить від темпераменту Трампа".
При цьому президент Естонії застеріг, що європейські країни "не повинні бути наївними" щодо намірів Кремля і надалі вести гібридну війну проти Європи, зокрема шляхом втручання у вибори до парламенту Чехії, що відбудуться 3-4 жовтня 2025 року. Загрози для Естонії та Балтійського регіону загалом сприймаються там дуже серйозно, про що свідчать навіть плани відновлення боліт на кордонах з Росією для унеможливлення проходу військ.
Сил країн Балтії та військ НАТО у регіоні поки недостатньо для повноцінної оборони
Варто нагадати, що загалом на території Естонії базується близько 3 500 військовослужбовців країн НАТО, зокрема Бельгії, Данії, Франції та Великої Британії, серед яких механізовані, танкові, зенітні, логістичні підрозділи та гелікоптерна авіація на авіабазі Емарі.
Загалом через географічне розташування найбільші кордони з РФ та Білоруссю мають саме Латвія та Литва, а також Польща, де й розташовані сили "Розширеної передової присутності НАТО" для стримування Росії. До цього слід додати власні збройні сили Балтійських країн, однак внаслідок невеликого розміру і кількості населення вони достатньо обмежені – так, Латвія має одну сухопутну бригаду, Естонія – дві, а Литва – три та бригаду резервістів.
Принцип колективної оборони НАТО не зобов’язує учасників вступати у війну
Відповідно, у разі потенційного військового вторгнення Росії в країни Балтії головним питанням стане те, яким чином буде застосована 5 стаття Статуту НАТО. Слід нагадати, що вона не передбачає обов’язкової військової участі у війні – кожна країна-член самостійно вирішує, якими діями та у якій формі (включно з військовою силою) потрібно надати допомогу тому, хто зазнав нападу. Тому зовсім не виключений варіант, що європейські країни в останній момент не наважаться на відкрите військове протистояння із Росією, яка в обмін на це дасть безперешкодно евакуювати свої сили з Балтії. Принаймні саме на такий розвиток подій очікує Кремль у своїх потенційних планах експансії в Балтійському регіоні.
Тому за майже неминучого скорочення військової присутності США в Європі європейський континент має розраховувати на власні збройні сили, які просто необхідно системно модернізувати, виходячи з досвіду війни в України. Для адекватного протистояння Росії, яка не зможе наступати фронтом від Фінляндії до Румунії, а буде концентруватись на одному-двох вузьких напрямах, необхідно буде, навпаки, розтягнути фронт загроз для неї. Це передусім далекобійні ракети для ударів вглиб Росії, розвиток сил БПЛА, ППО, РЕБ і традиційна бойова авіація, яка переважає російську за кількістю і якістю. Цими засобами Європа в разі конфлікту може завдати нищівних ударів по Балтійському і Чорноморському флоту РФ, її авіабазах стратегічної та тактичної авіації, засобах ППО, РЕБ та підприємствах ВПК тощо. Саме тому наявність таких засобів і розуміння Росією того, що вони будуть застосовані в разі нападу, мають змусити Кремль відмовитись від агресивних планів щодо інших країн Європи, зокрема Балтії.