Путін від Трампа отримав те, чого домагався всі три роки війни. Інтерв’ю з експослом у США Шамшуром

Дональд Трамп оголосив про початок мирних переговорів між Росією та Україною за посередництва США. Він сказав про це після телефонної розмови із російським диктатором Володимиром Путіним, яка шокувала як Україну, так і Європу. Трамп поговорив і з президентом України Володимиром Зеленським, який хоч і стримано, але вітав мирну ініціативу США, пізніше зазначивши, що Україна не ухвалить жодних угод, укладених між Москвою та Вашингтоном без участі Києва.

Вже зараз існують великі побоювання, що на майбутніх переговорах не буде враховано вимог України, а європейські лідери взагалі залишаться за бортом переговорів. Поки що все виглядає так, що чинний президент США намагається у найкоротший строк проштовхнути "ефективні" домовленості, але, здається, лише за рахунок України та без її повноцінної участі у процесі домовленостей.

Своїми думками щодо останніх подій довкола початку мирного процесу та заяв зацікавлених сторін у ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

– Маємо надзвичайно насичений тиждень щодо подій навколо війни та миру в Україні. Дональд Трамп нарешті офіційно повідомив, що поговорив із російським диктатором телефоном. За словами американського президента, вони з Путіним домовилися, що команди двох країн "почнуть переговори негайно", а також те, що у "питанні врегулювання української кризи досягнуто суттєвого прогресу". Американська група буде складатися з держсекретаря Марко Рубіо, директора ЦРУ Джона Реткліффа, радника з національної безпеки Майкла Волтца та спецпосланця Стіва Уіткоффа. Як бачимо, спецпредставника щодо України Келлога немає, а він вважається чи не головним проукраїнським елементом у сьогоднішній команді Трампа. Окрім того, Путін і Трамп доручили помічникам негайно розпочати опрацювання зустрічі на найвищому рівні. Зустріч може відбутися у Саудівські Аравії.

– Як на мене, це дуже поганий та тривожний знак для всіх тих, хто хотів би, щоб війна закінчилась поразкою Росії. Можна говорити і про загальну тональність, і абсолютну замиленість того, хто є агресором, а хто жертвою. Питання про відповідальність Росії за агресію, за скоєне в Україні вже навіть не згадується.

Зрозуміло, що і цей дзвінок, і те, що написав потім Трамп, і те, що ми почули від росіян, свідчить про те, що Путін нарешті отримав те, чого домагався всі три роки, – говорити про Україну без України, без Європи, напряму зі Сполученими Штатами, із найбільш бажаним співрозмовником – Трампом.

Заяви Трампа про спільну історію, про те, що Україна може бути під Росією, а може бути і не під Росією, – все це свідчить про те, що Трамп абсолютно не зважає на інтереси України та Європи. Він переймається лише власними інтересами і хоче якнайшвидше закінчити війну, не важливо, на яких умовах. І, до речі, нас не мають вводити в оману ось ці заяви про те, що "США допомагатимуть Україні і надалі, інакше Путін би подумав, що він виграв", ось це точно звичайна та цинічна політична гра.

Щодо переговорної команди, то можна лише здогадуватись, чому там немає Кіта Келлога. Припускаю, що він очевидно відстоював якісь позиції, які є неприйнятними, неприємними для Трампа, і трапилось те, що будь-хто, хто висловлює думки, відмінні від думок Трампа, є кандидатом на виліт із команди. Зважаючи на це, сьогодні виникають великі сумніви виникають щодо його впливу і участі в реальному переговорному процесі.

– Новий міністр оборони США Гексет шокував Європу своїми заявами: Україна ніколи не буде частиною НАТО, повернення України до кордонів до 2014 року нереалістичне, Європа має дбати про себе сама у військовому плані, Трамп розраховує на "швидку мирну угоду" щодо України, аби повністю перемкнути увагу на Азію. Власне, усі ці заяви були підтверджені особисто Трампом.

Міністр оборони ФРН Пісторіус вважає дуже дивним, що нова адміністрація США пішла на поступки Росії щодо України ще до початку переговорів. Він наголосив, що було б краще обговорювати можливе членство України в НАТО чи можливі територіальні втрати країни вже за столом переговорів, а не прибирати їх раніше з порядку денного.

– Це, по-перше, просто особистий modus operandi Трампа – завжди наступати. І це Трамп робить, абсолютно не зважаючи на те, що відповідає дійсності, що не відповідає дійсності, яка може бути реакція на його висловлювання. Якщо він вважає це за потрібне, він це робить. Я вважаю, що зараз такої упевненості Трампу щодо українського кейсу додало те, що всередині Сполучених Штатів з ключових питань внутрішньої політики він практично не зустрічає ефективного спротиву і таким чином це, скажімо, додає вітру в його політичні вітрила.

Стосовно того, що ми почули від Гексета, то я абсолютно згоден з Пісторіусом – це дуже погана стартова переговорна тактика, коли здаються деякі позиції в той час, як вони могли бути предметом для якихось перемовин та дискусії. "Україна ніколи не буде в НАТО" – хоча офіційна позиція експрезидента США Байдена була несприятлива щодо цього питання, але все-таки вона не була такою. Минула адміністрація завжди зазначала, що територіальна цілісність України не предмет для торгу, але від Гексета ми почули, що це зараз також не так, як і те, що США не будуть брати участі в імплементації тих домовленостей, які вони розраховують досягнути з Путіним. Тобто це шок для нас, дуже серйозно.

З позитиву я б відзначив, що Велика Британія готова взяти на себе функцію головного промоутера інтересів України після того, як від цього відмовився Трамп і його команда.

– На ваш погляд, чому американці діють саме таким чином? Адже за намаганнями якомога швидше закінчити війну відбувається фактична здача інтересів України та Європи. Трамп просто не зважає на інтереси, як він каже, малих держав чи прагне за будь-яку ціну відірвати Росію від Китаю, чого завжди прагнув?

– Так, для Трампа зараз головне – звільнити руки. Йому абсолютно байдуже, які інтереси в України чи Європи. Звичайно, він у цьому помиляється. Це свідчить про відсутність у нього стратегічного бачення ситуації, але він зараз хоче одного – якнайшвидше припинити війну за будь-яку ціну. І не тому, що в нього є антипатія до України (а, до речі, я думаю, що вона є), і не тому, що він має якусь симпатію або почуття до Росії та Путіна, а саме тому, що його прагматичні політичні інтереси вимагають зараз, як він вважає, звільнення рук і зосередження на дійсно серйозних питаннях. Про це також сказав і Гексет, який згадував про Китай і про поворот політики США в сторону Азії. Та перш за все Трамп хоче зосередитися на вирішенні внутрішніх політичних питань. Не треба думати, що вони чогось не розуміють, це їхній свідомий вибір. Звільнити руки, не думати, які це буде мати наслідки, а вони можуть і вважати, що наслідки будуть не такими серйозними, як дехто каже, і тому вони діють саме так. На жаль, Україна потрапляє під цей каток від Дональда Трампа.

– Трамп сказав, що не бачить загрози у веденні прямого діалогу з Росією без участі України, але поки що взагалі не зрозуміло, яка роль України та Європи в цьому процесі. Тон майже усіх світових ЗМІ щодо цього однаковий: США дали зрозуміти Україні, що майже все вирішено. Принаймні Трамп чітко дав зрозуміти, що спочатку він обговорить з Путіним рішення, яке б дозволило закінчити війну в Україні. У цьому сенсі показовим є відповідь Трампа на питання від журналіста, чи розглядає він Україну як рівноправного учасника цього мирного процесу. На що президент США відповів, що "їм доведеться укласти угоду". І все. Власне, Україну і Європу виключили з реального переговорного процесу?

– Я боюсь, що в такому варіанті українське керівництво, нас з вами дійсно можуть просто поставити перед фактом. Оце ми домовились, ви це сприймаєте або ви це не сприймаєте, але тоді ви відповідаєте за наслідки несприйняття. Тобто це дуже небезпечно і оцей принцип "нічого про Україну без участі України" зараз абсолютно не той принцип, який поділяє Трамп і його команда. Тому тут я вбачаю реальну загрозу, що Трамп та Путін на двох можуть щось вирішити і поставити перед фактом Україну та Європу.

– Європа виглядає шокованою через останні дії Трампа та поки що не зовсім розуміє, яким чином реагувати на це. Адміністрація президента США наперед не попередила союзників у ЄС про намір Дональда Трампа провести телефонну розмову із Володимиром Путіним. У ЄС назвали "зрадою" цю телефонну розмову і вважають, що це може означати здавання інтересів України. Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Польщі, Італії, Іспанії, Великобританії та ЄС опублікували спільну заяву, в якій наголосили, що Україна та ЄС мають бути частиною будь-яких переговорів, а також те, що вони продовжать підтримувати Україну за будь-якого розвитку подій. Може Європа певним чином переломити ситуацію?

– Це мені нагадує фразу про те, що раптово настала зима. Все це було зрозуміло, про все це Трамп говорив і він намагається зараз, під час другої каденції, робити те, про що раніше говорив. Тому я вважаю, що заяви, що це несподівано, – від лукавого, цього можна було очікувати.

Хотілося б, щоб ці заяви нарешті були підкреслені реальними діями. Тобто явно, що повністю компенсувати ту прогалину, яка може виникнути після припинення або скорочення військової допомоги від Сполучених Штатів, Європа зараз не в змозі. Але вона може і має це зробити, якщо вона дійсно серйозно розмірковує про стратегічну автономію. Так чи інакше, я не бачу іншого варіанта для нас, крім того, щоб наші європейські партнери більш інтенсивно і предметно вели розмову про те, щоб допомогти Україні. Тобто не просто вели розмову, а ухвалювали якісь рішення і їх швидко реалізовували, настільки це можливо.

– Мюнхенська конференція з безпеки. Ще кілька днів тому здавалося, що 14, 15, 16 лютого будуть одними з найважливіших днів щодо розуміння початку і суті мирного процесу в Україні. Тепер же порядок денний конференції опинився в тіні через останні заяви Трампа та представників його адміністрації.

– В принципі, те, що ми почули від Трампа, мені нагадує такий собі потік свідомості. Очевидно, віцепрезидент США Венс викладе деякі речі більш системно. І, до речі, це він робив під час передвиборчої кампанії. Якраз він здатний викласти думки більш системно, щоб вони виглядали принаймні більш раціонально. Очевидно, це ми від нього почуємо. Чи почуємо ми загалом план? У мене є сумніви, тому що той же Келлог казав, що не розраховуйте, що я викладу план, його викладе тільки сам Трамп. Це буде його прерогативою. Тому очевидно, там може бути сказано більше, ніж буде в публічній площині. Тобто я вважаю, що Мюнхенська конференція, звичайно, не буде історичною, але ми і наші партнери, я думаю, після конференції отримаємо значно більше відповідей на питання, які виникли в останні дні.