Путін може розширити війну за межі України: у Європі зростає занепокоєння – WSJ

Росія загрузла на фронті в Україні, компенсувати свої поразки та неспроможність перемогти агресор вирішив масованими ударами по Києву. Водночас у Європі побоюються, що через відчай російський диктатор Володимир Путін спробує розширити війну на європейські країни.

Серед потенційних цілей – країни Балтії, щодо яких Москва в останні тижні робить все більш агресивні та войовничі заяви. Про ситуацію та можливі сценарії її розвитку пише The Wall Street Journal.

Європа боїться розширення агресії РФ

Видання констатувало, що  Росія застрягла на полі бою в Україні та завдає масованих ударів по Києву. А в європейських столицях зростає побоювання, що Путін спробує далі "перетасувати карти", поширивши конфлікт на Європу.

Маркером таких потенційних планів агресора європейці ввважають дедалі войовничіші випадки РФ на адресу країн Балтії, що лунали за останні тижні.

Так, Москва погрожувала завдати ударів по "центрах ухвалення рішень" у Латвії, бо латвійська влада, мовляв, розмістила на території країни українських операторів дронів – що Рига неодноразово заперечувала.

Ще одним приводом для посилення занепокоєння стала повітряна тривога, яку оголошували минулого тижня у Литві. Тоді до укриттів мусили перейти навіть представники литовської влади: радари зафіксували наближення до повітряного простору Литви невідомих дронів з території Білорусі.

Окрім того, міністерство оборони РФ  опублікувало адреси компаній, які нібито працюють над виробництвом безпілотників з Україною у восьми європейських країнах. Це російське відомство також заявило про "непередбачувані наслідки" та "різку ескалацію", яка очікує на ці країни, якщо вони не припинять надавати Києву військову допомогу.

"Хоча побоювання щодо того, що Росія може поширити конфлікт на Європу, не є новими, нещодавні події зробили їх більш нагальними. Кілька європейських чиновників з національної безпеки попередили, що Росія може спробувати перевірити єдність Організації Північноатлантичного договору, націлившись на одну з балтійських країн, шведські та данські острови в Балтійському морі або територію альянсу в Арктиці", – зазначено у публікації.

Ризик військового конфлікту між Росією та Європою у 2026-му – значно вищий, ніж був два роки тому.

"Ситуація з безпекою в Європі погіршилася протягом останніх 24 місяців, і ми бачимо дедалі більшу схильність російської сторони брати на себе більші оперативні ризики у своїх гібридних операціях, переходячи також до кінетичних елементів. Ми усвідомлюємо, що нам потрібно зосередитися на посиленні нашої здатності стримувати росіян та захищатися від них", – ділився думками в інтерв’ю міністр оборони Швеції Поль Йонсон.

Чималою мірою зростанням ризиків Європа "завдячує" президенту США Дональду Трампу. Його погрози вивести частину американських військ, розгорнутих у Європі, підірвали механізм стримування, що ще нещодавно захищав європейських членів НАТО.

"Високопоставлені європейські чиновники кажуть, що бояться, що Росія може побачити "вікно можливостей" в наступні 12 місяців, оскільки нафтовий шок від війни з Іраном створює додаткові політичні потрясіння в Європі, підтримуючи ультраправі партії, які прагнуть повернутися до купівлі російської нафти та газу та припинити допомогу Україні", – пише The Wall Street Journal.

У Європі усвідомлюють, що Росія становить загрозу для всіх європейських країн. 

"Ми знаємо, що метою Росії є загроза всій європейській архітектурі безпеки, тому є всі підстави бути надзвичайно пильними, продовжувати підтримувати Україну та, звичайно, продовжувати зусилля щодо переозброєння Європи", – наголосив Бенджамін Хаддад, міністр Франції у справах Європи.

Водночас, додає видання, ризик полягає у тому, що у тій же Франції на президентських виборах у 2027-му може перемогти лояльний до РФ кандидат.

Фактичних ознак підготовки нападу поки не спостерігається

.За словами представників розвідки та військових кількох європейських країн, наразі немає жодних ознак того, що Росія фактично перекидатиме війська чи техніку для здійснення нападів на країни Балтії чи інші місця за межами України найближчим часом. Але, додають вони, Путін зіткнеться з важким вибором у найближчі місяці через простий арифметичний показник виснаження персоналу.

За оцінками західної розвідки, російські війська втрачають майже 35 тис. солдатів щомісяця, більше, ніж Кремль спромагається набирати. Тож продовження війни в Україні в нинішніх темпах незабаром стане неприйнятним без вдавання до примусової мобілізації — чого Росія не робила з часів оголошення "часткової мобілізації" у 2022 році, коли, згідно з заявами російської влади, було призвано близько 300 тис. військовослужбовців.

Такий крок, наголошують у The Wall Street Journal,  матиме величезні наслідки як всередині, так і за межами Росії.

"Якщо ви просто розпочнете мобілізацію, то подасте сигнал, що насправді ви не виграєте цю війну. Тож настає момент, коли їм потрібно ескалювати, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Звичайно, ніхто не бачить, що відбувається в голові Путіна, але це може бути розрахунком для руху вперед і зміни лінійності війни", – вважає Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

У The Wall Street Journal вважають, що глухий кут, у який зайшла російсько-українська війна, значною мірою зумовлений прогресом обох сторін у розвитку і застосуванні безпілотних технологій. На зміну звичній лінії фронту прийшла "кілзона" у десятки кілометрів завширшки. Будь-який рух у цій зоні швидко виявляється. А штурмовики та техніка ліквідуються задовго до того, як вони зможуть наблизитися до ворожих позицій.

І все більшу перевагу тут нині отримує Україна – завдяки доступу до супутникового інтернету Starlink. Це дозволяє українським операторам вражати на ходу військові вантажівки, спалювати склади палива чи  боєприпасів за понад 100 км углиб російського тилу – і серйозно порушувати російську логістику.

"Росія не може дозволити собі продовжувати війну за її нинішньою траєкторією, оскільки вона зіткнеться з пасткою зменшення ресурсів. Це означає, що Путіну доведеться ескалювати. Він може зробити це вертикально, посилюючи інтенсивність насильства, зокрема за допомогою ядерного шантажу, але без будь-якого реального застосування ядерної зброї. І він може зробити це горизонтально, розширюючи географію конфлікту, прагнучи заморозити війну на кращих умовах", – вважає Олександр Данилюк, очільник Центру оборонних реформ у Києві та колишній співробітник української оборонної та розвідувальної сфер.

Москва піднімає ставки

 The Wall Street Journal нагадує, що Росія вже провела цього місяця екстрені ядерні навчання, які включали розміщення боєголовок у Білорусі. Москва також взялася погрожувати, що Київ зіткнеться з хвилею "системних" потужних бомбардувань, подібних до хвилі ракетних ударів та ударів безпілотників минулими вихідними – і закликала іноземні посольства та громадян залишити українську столицю.

Тим часом Путін, чиї генерали періодично звітують про "звільнення" українських населених пунктів, які насправді перебувають під контролем Сил оборони (серед останніх таких – Куп'янськ і Лиман) продовжує наполягати на тому, що перемога Росії близька як ніколи.

"Ситуація на передовій для Збройних сил України поступово перетворюється зі складної та критичної на катастрофічну", – заявив російський диктатор нещодавно, закликавши українських військових не виконувати накази "нелегітимної, злодійської хунти" в Києві.

І наразі немає жодних ознак того, що стратегічна мета Путіна — панування над усією Україною та перерозподіл балансу сил у Європі — була переглянута у бік зниження апетитів Москви – попри усі виклики, що постали перед Росією на фронті.

"Росія, можливо, змінює свою тактику, але вона не змінила своєї стратегії та своїх цілей, і вона не зупиниться сама по собі. Її імперіалістичні та реваншистські прагнення залишаються", – наголошує Мар'яна Беца, заступниця міністра закордонних справ України.

Розширення конфлікту несе ризики для Путіна

В офіційному дискурсі Росії, який з часів обрання Трампа є відносно примирливим щодо США, але не до Європи, ЄС, який зараз забезпечує більшу частину підтримки України, фігурує як невблаганний ворог, якого потрібно покарати або знищити.

"Росія чітко розглядає Європейський Союз як загрозу своїй системі управління, яка полягає в гнобленні та страху. Зрештою, їхня мета – знищити Європейський Союз. І нам не слід мати жодних ілюзій щодо цього, бо вони не хочуть мати великий, потужний та єдиний демократичний блок на своєму порозі", – вважає  комісар ЄС з питань демократії, правосуддя та верховенства права Майкл Макграт. 

Газета нагадує, що під час нещодавніх військових навчань дронарі з  україни швидко перемогли значно більші підрозділи сил НАТО. Тож російські війська зі здобутим ними бойовим досвідом  та з наявним безпілотним обладнанням у гіпотетичному протистоянні з країнами НАТО також покажуть себе значно краще, аніж зараз у війні з українцями.

Проблема посилюється ще й тим, що у Європі виникли сумніви, що США у разі нападу РФ на європейські країни, поспішатимуть на допомогу союзникам по НАТО.

Щоб розпочати таку ескалацію, Росії спочатку доведеться поповнити ряди своїх військових.

"Мобілізація, технічно, абсолютно здійсненна; їхня система мобілізації була налагоджена. Але це також створить серйозні внутрішні проблеми та тиск, які потім можуть призвести до різних цікавих напрямків. Це було б ризикованим рішенням для Путіна. Проблеми всередині Росії починають накопичуватися: невдачі на полі бою, фінансова ситуація та глибокі удари України, які впливають не лише на економіку, а й на людей", – вважає директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін.

Міністр  оборони Швеції прогнозує повторення ситуації осені 2022-го, коли сотні тисяч росіян після оголошення мобілізації просто втекли з РФ.

"Останнього разу, коли Путін проводив мобілізацію, відбувся значний відтік мізків, і ми також побачили, що популярність Путіна різко впала", – заявив він.

Поль Йонсон також додав, що напад Москви на країни НАТО стане для неї серйозною помилкою.

"Ми дуже рішуче налаштовані зберегти кожен сантиметр території союзників у безпеці", – запевнив він.

Німецький політик, голова Комітету Бундестагу зі зовнішньої політики Норберт Реттген вважає, що ідея виходу з глухого кута в Україні шляхом розширення війни на країни НАТО в Балтії може бути спокусливою, але небезпечною для Путіна.

"Це був би величезний і додатковий ризик для Путіна, який, не маючи достатнього успіху проти України, просто додасть ще одного дуже сильного супротивника у військовому конфлікт. Попри мої сумніви, ми також повинні враховувати, що Путін поводиться ірраціонально та ескалаційно", – резюмував він. 

Як писав OBOZ.UA, у МЗС Естонії пояснили, чому Україна має продовжувати удари по військових об'єктах РФ. Естонські дипломати нагадали, що "Путін завжди грає на страху ескалації". Так він намагається змусити партнерів скоротити підтримку України, а сам Київ – обмежити удари по об’єктах на території РФ.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!